09 грудня 2022 року справа № 580/4668/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Шполянська кондитерська фабрика» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі - позивача) до товариства з обмеженою відповідальністю «Шполянська кондитерська фабрика» (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині не вжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №91835, що розміщене за адресою: вул.Соборна, 33, м. Шпола, Звенигородський р-н, Черкаська обл.;
- зобов'язати відповідача вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №91835, що розміщене за адресою: вул. Соборна, 33, м. Шпола, Звенигородський р-н, Черкаська обл., у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що на території відповідача, який є її балансоутримувачем, розміщено захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №91835, яке в умовах військової агресії російської федерації проти України через недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об'єктів цивільного захисту (захисних споруд) є обмежено готовим до використання за призначенням, через що не здатне забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров'я людей. Вказано, що відповідачем не вживаються заходи, спрямовані на приведення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №91835, у стан, придатний для його використання за цільовим призначенням для укриття людей.
Щодо підстав звернення із даним позовом прокурора, зазначено, що уповноваженим державою органом у даних правовідносинах є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, яке відповідно до Постанови КМУ №138 від 10.03.2017 здійснює контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням. Разом з тим, незважаючи на збройну агресію російської федерації проти України, Головним управлінням ДСНС України у Черкаській області, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об'єктів цивільного захисту не вжито заходів, спрямованих на зобов'язання відповідача з приведення протирадіаційного укриття №91835, у стан, придатний для його використання за цільовим призначенням для укриття людей. Вказано, що позовна заява прокурора є єдиним ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів держави, оскільки на період воєнного стану, державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту, у тому числі щодо готовності захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням, не здійснюється, крім того, із Кодексу цивільного захисту України виключено ст. 67 “Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки”. Прокурор зазначає, що у даному випадку він звергається з позовом на захист інтересів держави у зв'язку із невиконанням та порушенням вимог законодавства України у сфері цивільного захисту, що призводить до порушення державних інтересів та встановлених державою гарантій по забезпеченню конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності, насамперед в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України.
Відповідач відзив проти позову не подав, хоча копію ухвали про відкриття провадження у справі отримано відповідачем 19.10.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1803104773132.
У відповідності до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням наведених положень КАС України, суд визначив достатніми наявні в матеріалах справи докази та за відсутності поданого відповідачем відзиву проти позову розглянути справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що на території Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади за адресою: вул. Соборна, 33, м. Шпола, Звенигородський район, Черкаська область, 20603, знаходиться захисна споруда цивільного захисту населення - протирадіаційне укриття № 91835, балансоутримувачем якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Шполянська кондитерська фабрика».
Відповідно до облікової картки від 24.01.2007 вихідний № І НС та паспорту протирадіаційного укриття (далі - ПРУ) № 91835, ПРУ знаходиться за адресою вул. Соборна, 33, м. Шпола та належить відповідачу. Загальна площа ПРУ 141,6 кв.м., тип сховища - підвал залізобетонної конструкції, призначення у мирний час - склад.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на комплекс кондитерська фабрика, де знаходиться ПРУ № 91835, 19.04.2004 зареєстровано право приватної власності за ТОВ «Шполянська кондитерська фабрика» на підставі договору - купівлі продажу від 16.04.2004 № 612.
За інформацією Шполянського виробничого відділку КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» від 12.09.2022 № 10, технічний паспорт на захисну споруду цивільного захисту ПРУ № 91835 не виготовлявся.
Згідно матеріалів інвентаризаційної справи об'єкту нерухомого майна - ТОВ «Шполянська кондитерська фабрика», 11.10.1994 року між управлінням приватизації і комунального майна Черкаської обласної ради народних депутатів та товариством орендарів Шполянської кондитерської фабрики укладено договір купівлі-продажу державного майна. На підставі вказаного договору купівлі продажу та Законів України «Про приватизацію майна державних підприємств» від 04.03.1992, «Про приватизацію невеликих державних підприємств» від 06.03.1992, обласним управлінням приватизації і комунального майна видано свідоцтво від 20.03.1995 № П-73 про власність на майно цілісного майнового комплексу Шполянської орендної кондитерської фабрики м. Шпола, вул. Леніна (на даний час - Соборна), 33.
В подальшому, між ТОВ «Шполянська кондитерська фабрика» та колективним підприємством «Шполянська кондитерська фабрика» укладено договір купівлі продажу майнового комплексу від 16.04.2004 року, відповідно до якого продавець передає у власність покупцеві майновий комплекс кондитерської фабрики, розташований за адресою: вул. Леніна, 33, м. Шпола, Черкаська область, у тому числі будівлі та споруди загальною площею 9976,2 кв.м.
З наведеного вбачається, що захисна споруда цивільного захисту - ПРУ № 91835 розташована в будівлі кондитерської фабрики, яка на праві приватної власності належить ТОВ «Шполянська кондитерська фабрика».
Згідно переліку стану захисних споруд та протирадіаційних укриттів Черкаської області станом на 25.07.2022, який наданий до Черкаської обласної прокуратури Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі - ГУ ДСНС України в Черкаській області) листом від 02.08.2022 № 6801-3212/6806-02 та згідно переліку захисних споруд наданий Черкаською обласною військовою адміністрацією листом від 25.07.2022 №01/01-48/6892/01/01-48/1, ПРУ № 91835, що перебуває на балансі ТОВ «Шполянська кондитерська фабрика», вул. Соборна, 33, м. Шпола, має стан - не готове, не проведено інвентаризацію.
Шполянським районним відділом УДСНС у Черкаській області у 2021 році здійснено планові заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами господарювання, зокрема, ТОВ «Шполянська кондитерська фабрика» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами яких складено акт від 02.02.2021 №2, та винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Відповідно до акту від 02.02.2021 № 2, під час проведення заходу державного нагляду (контролю) виявлено порушення вимог законодавства щодо забезпечення функціонування захисної споруди, а саме: захисна споруда цивільного захисту не забезпечена первинними засобами пожежогасіння; захисна споруда не обладнана системами пожежної автоматики і сигналізації; захисна споруда не захищена від підтоплення ґрунтовими і стічними водами; стан входів та виходів захисної споруди, їх доступність для усіх категорій населення, зокрема, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення не відповідає вимогам з утримання; системи водопостачання, каналізації, опалення захисної споруди знаходяться в несправному стані; комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення захисної споруди не утримуються в належному технічному стані; відсутнє формування цивільного захисту з обслуговування захисної споруди.
За результатами проведення вказаного планового заходу, Шполянським районним відділом УДСНС у Черкаській області внесено припис від 02.02.2021 № 2 про усунення вищенаведених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Неготовність протирадіаційної споруди також підтверджується актами комплексної перевірки стану і використання захисної споруди від 01.12.2009 № 91835, від 18.03.2015 №91835, від 13.10.2016 № 91835.
Як вбачається з листа ГУ ДСНС України в Черкаській області від 23.09.2022 № 68 01-4187/68 07-02 на запит прокуратури від 15.09.2022 №50-1702вих-22 виявлені під час зазначеної перевірки порушення балансоутримувачем - ТОВ «Шполянська кондитерська фабрика» не усунуто.
Зазначене підтверджується, також, листом Звенигородського районного управління ГУ ДСНС України у Черкаській області від 20.09.2022 № 1813 до Звенигородської окружної прокуратури щодо тривожної ситуації, яка сталася навколо фонду утримання захисних споруд цивільного захисту, зокрема, і щодо ПРУ № 91835, яке, як зазначається в листі, необхідно про інвентаризувати та привести у готовність до використання за призначенням.
Прокурор зазначає, що бездіяльність відповідача полягає в не здійсненні ним заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття, що зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України «Про прокуратуру».
Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».
У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття “інтереси держави”, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.
Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).
Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Відтак, суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтереси держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі №815/724/15, від 17 жовтня 2019 року у справі № 569/4123/16-а.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі “Ф.В. проти Франції” (F.W. v. France), заява № 61517/00, пункт 27).
Суд звертав також увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Зокрема, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку думку: сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави”.
Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27 травня 2003 року №1604 (2003) “Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону” щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.
Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 4 частини другої статті 129 Конституції України).
Так, згідно з частиною третьою статті 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
2) у разі відсутності такого органу.
Відповідно до частини четвертої статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.
Разом з тим, незгода суду з наведеним в адміністративному позові на виконання частини четвертої статті 53 КАС України обґрунтуванням прокурора щодо визначеної ним підстави представництва, як і неподання прокурором доказів відсутності органів влади, які мають повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, не є підставою для залишення позову без розгляду.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц.
У справі, що розглядається, прокурор в адміністративному позові зазначив, що у прокурора є обґрунтовані підстави для пред'явлення позовної заяви в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, у зв'язку із не вжиттям ним, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об'єктів цивільного захисту, заходів, спрямованих на зобов'язання відповідача з приведення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №91546 у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.
На думку суду, таке обґрунтування є сумісним з розумінням «інтересів держави» у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 4 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.
Згідно ч. 5 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 4 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку затвердженого Постановою КМУ віл 10.03.2017 №138 (далі - Порядок №138), фонд захисних споруд створюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання відповідно до Кодексу цивільного захисту України.
Відповідно до ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.
Відповідно до п. 10 Порядку №138, балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.
Згідно положень п. 12 Порядку №138, здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.
Як визначено в п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015р. “Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій”, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Одними із основних завдань ДСНС є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до покладених завдань ДСНС здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;
ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно положень ст. 28 ЗУ “Про центральні органи виконавчої влади”, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” Орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.
Обов'язок виконувати законну вимогу органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства передбачений ст. 11 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та п. 15 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України.
Аналіз вказаних приписів вказують на те, що Головне управління ДСНС України у Черкаській області є спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об'єктів цивільного захисту.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДСНС України у Черкаській області, після складення Акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, не вжито заходів, спрямованих для зобов'язання відповідача привести захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.
Досліджуючи обставини, що стали причинами не здійснення Головним управлінням ДСНС України у Черкаській області контролю за приведенням протирадіаційного укриття відповідачем у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення, суд встановив, що постановою Кабінету Міністрів України №303 від 13.03.2022 “Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану” на період воєнного стану, введеного Указом Президента України №64 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, державний нагляд (контроль) припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю).
Таким чином, після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №303 від 13.03.2022, на період воєнного стану у Головного управління ДСНС України у Черкаській області відсутні повноваження перевірки протирадіаційного укриття на стан придатності для використання за призначенням для захисту населення та звернення із даним позовом.
Судом враховано, що у постанові об'єднаної Палати Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Вказане свідчить, що бездіяльність уповноваженого органу у спірних правовідносинах зумовлена об'єктивними чинниками та є виключним випадком для звернення прокурора до суду з вказаним позовом, оскільки позовна заява прокурора є єдиним ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів держави.
У даному випадку прокурор звергається з позовом на захист інтересів держави у зв'язку із невиконанням та порушенням вимог законодавства України у сфері цивільного захисту, що призводить до порушення державних інтересів та встановлених державою гарантій по забезпеченню конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я, насамперед в умовах збройної агресії російської федерації проти України.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що у даній справі подання прокурором адміністративного позову має на меті захист “інтересів держави” та як наслідок про наявність підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, для представництва інтересів держави у суді у справі, що розглядається.
Щодо суті позовних вимог, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 20 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до завдань та обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.
Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ “Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту”, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.
Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (пункт 6 Розділу VIII Вимог).
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.
Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) - здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об'єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно доЗакону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.
Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимог).
За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.
У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (підпункт 8 пункту 2 Розділу VI Вимог).
Таким чином, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб'єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено пунктом 8 статті 32 Кодексу та пунктом 9 Порядку №138.
Суд зазначає, що невиконання вимог припису органу ДСНС України не забезпечує основної мети - підтримання захисної споруди у стані готовності, яка має основним призначенням укриття населення від засобів масового ураження на особливий період.
Доказів складення та затвердження відповідачем плану усунення виявлених порушень та відомостей підрядних організацій щодо вартості товарів/робіт, що необхідні для приведення протирадіаційного укриття у відповідність до вимог Наказу Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018, до суду не надано.
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про допущення відповідачем бездіяльності щодо невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття.
Відсутність же вчинення відповідачем всіх можливих заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, що, зважаючи на цільове призначення вказаної захисної споруди цивільного захисту, може не захистити належним чином від загрози життю та/або здоров'ю людей та у разі їх неусунення, можуть призвести до незворотних наслідків.
Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Суд врахував, що в умовах військової агресії російської федерації проти України, недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об'єктів цивільного захисту (захисних споруд) призвело до його обмеженої готовності до використання за призначенням, через що захисна споруда не здатна у належному обсязі забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров'я людей.
Невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення протирадіаційного укриття до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у справі №826/12192/16 (постанова від 03.10.2018) та у справі №820/5164/15 (постанова від 25.07.2019).
Суд врахував, що даний позов спрямований на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, забезпечення захисту цивільного (мирного) населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей для збереження їх життя та здоров'я у разі військової агресії.
На підставі вищевикладеного, з огляду на наявність правових підстав для звернення прокурора із даним позовом та встановлену, в ході розгляду даної справи, протиправну бездіяльність відповідача, суд доходить висновку про наявність обґрунтованих підстав для зобов'язання відповідача вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 “Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту”.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки позивачем у справі є суб'єкт владних повноважень, тому підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 189, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Шполянська кондитерська фабрика», яка полягає у не вжитті заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №91835, що розміщене за адресою: вул.Соборна, 33, м. Шпола, Звенигородський р-н, Черкаська обл.
Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Шполянська кондитерська фабрика» (вул. Чигиринська, 11, м. Черкаси, Черкаська обл., 18011, код ЄДРПОУ 32854125) вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №91835, що розміщене за адресою: вул. Соборна, 33, м. Шпола, Звенигородський р-н, Черкаська обл., у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО