Справа № 202/10427/22
Провадження № 1-кс/202/5911/2022
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
09 грудня 2022 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері
об'єднаних сил ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Балтійськ, Калінінградської області, РСФСР, є громадянином України, українець, має середньо-спеціальну освіту, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, є військовослужбовцем військової служби за контрактом, сержантом-інструктором 2 навчального взводу навчального курсу (підготовки (перепідготовки) сержантів базового та середнього рівня) школи танкістів військової частини НОМЕР_1 , головним сержантом, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваний у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 405, ч. 5 ст. 426-1 КК України,-
Старший слідчий Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_6 звернувся до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська з погодженим із прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 405, ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Дане клопотання, згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді, було передано слідчому судді 09 жовтня 2022 року.
Згідно з матеріалами клопотання, Першим слідчим відділом (з дислокацією у місті Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022050010001319 від 08 грудня 2022 року, в якому 08 грудня 2022 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 405, а саме у заподіянні тілесних ушкоджень начальникові у зв'язку з виконанням ним обов'язків з військової служби, вчинене в умовах воєнного стану; ч. 5 ст. 426-1 КК України, а саме у застосуванні насильства щодо підлеглого, вчинене в умовах воєнного стану.
Слідчий вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом затримання особи ОСОБА_4 та письмовим повідомленням про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 4 ст. 405 КК України.
Слідчий в обґрунтування клопотання та необхідності застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, зазначив про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора запобіжні заходи не пов'язані із триманням під вартою не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганню ризикам, у зв'язку із чим просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 строком на 60 діб в умовах ІНФОРМАЦІЯ_2 без визначення розміру застави. У разі обрання судом альтернативного виду запобіжного заходу підозрюваному у виді застави, просив суд, з урахуванням майнового становища підозрюваного, зокрема рівня матеріального забезпечення військовослужбовців, тяжкості кримінального правопорушення в якому він підозрюється, визначити заставу у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням відповідних обов'язків, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України.
Розпорядженням Верховного Суду від 15.03.2022 року № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» територіальна підсудність справ Краматорського міського суду Донецької області визначена Індустріальному районному суду м. Дніпропетровська.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, наголошуючи на наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів без визначення розміру застави. Вказані обставини на думку прокурора виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_11 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого. Якщо слідчий суддя дійде висновку за доцільне застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, просив визначити мінімальний розмір застави.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав доводи свого захисника, не заперечував вчинення кримінальних правопорушень та просив залишити його у військовій частині.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у місті Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62022050010001319 від 08 грудня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 405, ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється Донецькою спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил.
08 грудня 2022 року о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України
08 грудня 2022 року Складаного ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 405, а саме у заподіянні тілесних ушкоджень начальникові у зв'язку з виконанням ним обов'язків з військової служби, вчинене в умовах воєнного стану; ч. 5 ст. 426-1 КК України, а саме у застосуванні насильства щодо підлеглого, вчинене в умовах воєнного стану.
.
Отже, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 405, ч. 5 ст. 426-1 КК України, за найтяжче з яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до ч. 7 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, - тримання під вартою.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_4 кримінально протиправних дій, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного.
Слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінальних правопорушень підтверджується, насамперед, протоколами допитів потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , протоколом затримання ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину.
При цьому слідчий суддя звертає увагу, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
Тож на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
На переконання слідчого судді, незалежно від подальшої доведеності підозри чи правової кваліфікації інкримінованого ОСОБА_4 діяння сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить, що він може бути причетним до цього злочину, оскільки допитані під час досудового розслідування потерпілі та свідки наполягають на тому, що він перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, будучи невдоволеним виконанням обов'язків з військової служби своїм підлеглим старшим солдатом ОСОБА_8 , вчинив застосування насильства щодо підлеглого, що виразилась у завданні останньому тілесних ушкоджень. Також, з мотивів не згоди з висловленим зауваженням про недопустимість побиття підлеглих військовослужбовців, ОСОБА_4 вчинив насильство щодо прямого начальника майора ОСОБА_7 , що виразилось у завданні останньому тілесних ушкоджень.
За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дані правопорушення.
Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.
В ході судового розгляду встановлено, що є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 дійсно може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки останній усвідомлюючи про невідворотність настання покарання за злочин, у вчиненні якого він підозрюється, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Також слідчий суддя погоджується із існуванням ризиків, передбачених п.п. 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України та тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та потерпілих, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків та потерпілих, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Також ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків та потрпілих. Крім цього, підозрюваний перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.
Крім того, ОСОБА_4 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, що підтверджується тим, що підозрюваний враховуючи тяжкість можливого покарання за вчинені кримінальні правопорушення, може самовільно залишити військову частину або місце служби, що само по собі утворює склад інших кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 407, 408 КК України.
Також слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваного, який має постійне місце реєстрації, за яким проживає, раніше не судимий, неодружений, на утриманні неповнолітніх та осіб похилого віку не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків.
Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 1142, 258 - 2585, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437 - 442 Кримінального кодексу України.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, враховуючи всі обставини справи та дані про особу підозрюваного, не вбачає підстав для визначення підозрюваному застави, оскільки злочин, в якому він підозрюється вчинено в умовах воєнного стану із застосуванням насильства.
Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням всіх обставин справи, наявних доказів та того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в період воєнного стану в Україні, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховуючи викладене, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 405, ч. 5 ст. 426-1 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 405, ч. 5 ст. 426-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави до 20:00 год. 04 лютого 2023 року, в умовах Лугансько-Павлоградської гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованої у м.Павлоград Дніпропетровської області.
Визначити строк дії ухвали до 20:00 год. 04 лютого 2023 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1