Справа № 199/8399/22
(3/199/4703/22)
іменем України
14.12.2022 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
за участі: захисника Сороки Т.В., -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №148185 від 23.10.2022, складеного за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 23.10.2022 о 00-30 годині в м. Дніпрі на вул. Береговій біля будинку №15 було зупинено транспортний засіб «Daewoo Sens», під керуванням водія ОСОБА_1 , який керував з ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка не відповідає обстановці. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, на що останній відмовився на камеру, чим своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Захисник Сорока Т.В. просила суд закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки матеріалами справи не підтверджено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Daewoo Sens», відеозапис з бодікамери поліцейського є неповним, а саме: на ньому не зафіксовано ані моменту зупинки транспортного засобу, ані роз'яснення водію прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 7 та ст. 245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.ст. 245, 246, 252, 256, 268, 280, 283 КУпАП суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судочинства та здійснення правосуддя, коли висновки судді не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви вини тлумачаться на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність для достовірних і безперечних висновків про скоєний на принципах забезпечення доведення вини за ст. 129 Конституції України, і визнання провини згідно зі ст.252 КУпАП не може мати наперед встановленої сили.
Так, до суду надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , що складається з протоколу про адміністративне правопорушення, рапорту працівника поліції та диску із записом з боді-камери працівника поліції.
Під час дослідження відеозапису з бодікамери поліцейського встановлено, що даний відеозапис має тривалість 30 секунд та не містить фіксації руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , не містить фіксації автомобіля, яким, начебто, керував останній, не містить фіксації того, щоб ОСОБА_1 сидів як водій за кермом автомобіля, не містить фіксації встановлення та оголошення поліцейським ознак наркотичного сп'яніння у водія ОСОБА_1 , зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, а також роз'яснення останньому прав та обов'язків у відповідності до ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
У зв'язку з відсутністю на відеозаписі повної фіксації спілкування поліцейських з водієм ОСОБА_1 , зокрема фіксації ознак сп'яніння у нього, слід зазначити, що відповідно до п. 4 розділу 2 «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 за № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Оскільки матеріал відеозапису з нагрудної камери поліцейського, не містить безперервності ведення відеозйомки, слід констатувати, що такий запис зроблений з порушенням вимог п. 4 розділу 2 «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 за № 1026.
Викладене вказує на те, що фіксація відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів проведена з порушенням як ст. 266 КУпАП, так і «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 за № 1026.
Таким чином, через неналежне оформлення матеріалів справи не зрозуміло, яким чином працівники поліції встановили ознаки наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , що знайшло своє відображення у протоколі про адміністративне правопорушення, який, хоч і є доказом по справі, проте за відсутності інших доказів не може самостійно доводити наявність відповідних ознак наркотичного сп'яніння. Відповідно за відсутності ознак наркотичного сп'яніння, підстав для проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі не було.
Слід також зазначити, що у відповідності до п. 7 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до п. 12 розділу І вищевказаної Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу для визначення стану сп'яніння визначена в додатку 1 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858.
Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно його затвердженої форми, повинно містити заповненим розділ щодо результату огляду, проведеного поліцейським, виявлених ознак сп'яніння, що стало підставою для направлення водія для огляду в заклад охорони здоров'я.
В той же час, працівники поліції не склали направлення на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно не зафіксували ознаки наркотичного сп'яніння у водія, що є порушенням п. 12 розділу І вищевказаної Інструкції.
Оскільки протокол адміністративного затримання до справи не долучався, а в матеріалах справи відсутні дані про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом після складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення, це викликає сумнів щодо наявності у останнього ознак наркотичного сп'яніння.
Суд звертає увагу на те, що доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Daewoo Sens» до справи не долучено, а п. 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції лише водія, яким, відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, є особа, яка керує транспортним засобом, підстав для проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння не було.
Крім того, з відеозапису з бодікамери поліцейського також слідує, що водію ОСОБА_1 не роз'яснили права та обов'язки у відповідності до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Як слідує з ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно оформлення відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння з порушенням вимог ст. 266 КУпАП має наслідком недопустимість зібраних доказів по справі.
Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що складання відносно водія ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення відбулося з чисельними та суттєвими порушеннями умов як ст. 266 КУпАП, так і порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а саме: Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, у зв'язку з чим зібрані докази по справі є недопустимими.
Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), слід виходити з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в рішеннях по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказував на те, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Таким чином, результат дослідження та оцінки доказів надає обґрунтовані підстави дійти висновку про недоведеність матеріалами справи поза розумним сумнівом об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , приймаючи до уваги істотні порушення вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції, а тому, зважаючи на вимоги ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 ..
Керуючись ст.ст. 130, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Суддя: І.В. Дяченко