14 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 640/14069/21
адміністративне провадження № К/990/33137/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року
у справі №640/14069/21 за позовом Державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами до Антимонопольного комітету України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Карл Цейсс» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
28 листопада 2022 року до касаційного суду надійшла скарга Антимонопольного комітету України.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, у тексті касаційної скарги заявник указує, що підставою касаційного оскарження судових рішень у справі №640/14069/21 є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Щодо посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України Суд зазначає таке.
Обґрунтовуючи указану підставу касаційного оскарження заявник зазначив, що станом на дату подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», в частині можливостей Замовника не відхиляти тендерну пропозицію учасника, який не підтвердив умови, встановлені самим же Замовником в Документації, зокрема, такі як строки поставки товарів та комплектація товару, який пропонується до постачання.
Суд наголошує, що оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми та інше), а також зазначення, у чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Із текстів оскаржуваних судових рішень установлено, що в рішенні від 21 квітня 2021 року №8709-р/пк-пз Постійно діюча адміністративна колегія постановила: зобов'язати Державну наукову установу «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами скасувати рішення про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛТ Україна ЛТД» переможцем процедури закупівлі - «Детектори та аналізатори - за ДК 021:2015-38430000-8 (1. Гістопроцесор автоматичний карусельного типу - за ДК 021:2015-38434540-3 Біомедичне обладнання код згідно НК 024:2019 - 15190 Процесор тканини; 2. Станція заливки гістологічних зразків - за ДК 021:2015-38434540-3 Біомедичне обладнання код згідно НК 024:2019-43215 Піч для парафінової заливки)».
Підставою прийняття оскаржуваного рішення став висновок Постійно діючої адміністративної колегії про те, що пропозиція переможця мала бути відхилена замовником на підставі вимог статті 31 Закону. Не відхиливши пропозицію переможця, замовник порушив вимоги статті 31 Закону, відповідно до якої, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо, зокрема, тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Застосувавши дискримінаційний підхід під час розгляду пропозицій учасників, а саме - відхиливши пропозицію скаржника, та не відхиливши пропозицію переможця на підставі вимог статті 31 Закону, замовник порушив право скаржника на об'єктивний та неупереджений розгляд його пропозиції. Зазначені дії замовника є порушенням одного з основних принципів здійснення закупівель, визначеного статтею 5 закону, а саме недискримінація учасників та рівне ставлення до них.
При цьому, в оскаржуваному рішенні зазначено, що наданий учасником ТОВ «АЛТ Україна ЛТД» гарантійний лист на підтвердження відповідності вказаному пункту не підтверджує можливість постачання учасником запропонованого обладнання у потрібні терміни.
Також, відповідач вказав, що переможцем торгів документально не підтверджено можливість докомплектації приладу захисним щитком для вловлювання шкідливих випаровувань, що повністю покриває верхню частину приладу та резервуари з реагентами.
З цього приводу суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що гарантійний лист від 18 лютого 2021 року №300, у якому вказано, що учасник торгів «підтверджує можливість поставки товару, який є предметом закупівлі цих торгів та нами пропонується», є належним підтвердженням можливості постачання запропонованого обладнання у потрібні терміни.
Щодо висновку Постійно діючої адміністративної колегії про те, що переможцем торгів документально не підтверджено можливість докомплектації приладу захисним щитком для вловлювання шкідливих випаровувань, що повністю покриває верхню частину приладу та резервуари з реагентами, суди зазначили, що на виконання вимоги докомплектації приладу захисним щитком переможцем тендеру ТОВ «АЛТ Україна ЛТД» в повній мірі були надані підтверджуючі документи про можливість проведення докомлектації приладу відповідним щитком, а саме, надано «Настанова щодо експлуатації Leica TP 1020 Автоматичний прилад для інфільтрації зразків. Інструкція з експлуатації» (далі - Інструкція), яка по своїй суті є інструкцією користувача з експлуатації приладу.
Зазначили, що підтвердження наявності докомлектації приладу відповідним щитком міститься на сторінці 21 Інструкції.
Ураховуючи вищевикладене, суди дійшли висновку про те, що докази в матеріалах справи спростовують висновок Постійно діючої адміністративної колегії про дискримінаційний підхід під час розгляду пропозицій учасників.
Верховний Суд зазначає, що наведена скаржником норма права - стаття 31 Закону України «Про публічні закупівлі» - є загальною, а саме містить умови, за яких Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель.
У свою чергу, касаційна скарга не містить належних аргументів щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції цієї норми та необхідності висновку Верховного Суду щодо застосування цієї норми саме у цій справі у контексті установлених судами попередніх інстанцій обставин справи.
Фактично, відповідач не погоджується із оцінкою судами попередніх інстанцій доказів, що містяться в матеріалах справи, що виключає можливість перегляду касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Скаржник, серед іншого, обґрунтовує касаційну скаргу тим, що ця справа має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також має виняткове значення для самого заявника , що за змістом відповідає підпунктам «а, в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд звертає увагу скаржника, що пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.
Суд зазначає, що посилання на підпункти пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов'язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв'язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі.
Інші доводи та аргументи заявника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Антимонопольного комітету України підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року у справі №640/19573/20.
Одночасно Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.
Ураховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України Суд, -
Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року у справі №640/14069/21 - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
Суддя Верховного Суду