Справа № 530/1070/22 Номер провадження 11-сс/814/1384/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
08 грудня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого суддіОСОБА_2
суддів: за участю секретаря судового засідання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зіньківського районного суду Полтавської області від 31 жовтня 2022 року,
Цією ухвалою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 жовтня 2022 року за №12022170490000304, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №4 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Зіньківського відділу Диканської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 , про арешт майна.
Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим не доведено: факту викрадення 3 бетонних блоків, 9 фундаментно-бетонних блоків, 10 металевих протитанкових «їжаків»; наявності істотної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; необхідності арешту майна та його мети; того, що майно, про арешт якого ставиться питання в клопотанні, може бути приховано, знищено, зіпсовано, передано чи відчужено, а незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може перешкодити кримінальному провадженню.
Водночас слідчий суддя послався на те, що автором клопотання: не надано доказів щодо належності та ідентифікуючих ознак майна; порушено питання про накладення арешту на майно ОСОБА_8 , яка не є підозрюваною особою в даному кримінальному провадженні, що унеможливлює застосування ініційованого органом досудового розслідування заходу забезпечення кримінального провадження; подано клопотання про арешт з порушенням визначеного ч.5 ст.171 КПК України строку.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді Зіньківського районного суду Полтавської області від 31 жовтня 2022 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на вилучене 28 жовтня 2022 року в ході огляду місця події майно: вантажний бортовий автомобіль «SCANIA R420 L», н.з. НОМЕР_1 ; причіп ПР-бортовий-Е білого кольору «SVAN TCH 18», н.з. НОМЕР_2 ; 3 бетонних блока (довжиною 2 м 30 см, шириною 50 см, висотою 50 см;) 9 фундаментно-бетонних блоків; 10 металевих протитанкових «їжаків» (8 штук виготовлені з металевих швелерів, 2 штуки - з металевих труб); 6 кисневих балонів синього кольору; газовий балон червоного кольору; газовий різак; пластмасову каністру, ємністю 20 л, з 5 л паливно-мастильних матеріалів. Місцем зберігання транспортних засобів визначити майданчик тримання затриманих транспортних засобів по вул. Кременчуцькій, 2-В у с. Розсошенці Полтавського р-ну Полтавської обл.; покласти на ВП №4 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області обов'язок забезпечити належне зберігання вказаного вище майна.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що слідчий суддя не врахував те, що: вилучені в ході огляду місця події є важливими речовими доказами, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з чим потребують відповідних експертних досліджень, у той час як незастосування арешту майна може призвести до зникнення, втрати або його пошкодження, в тому числі шляхом відчуження, та втрати слідів кримінального правопорушення; слідчий звернувся з клопотання про арешт майна на наступний робочий день після його вилучення, тобто протягом строку, передбаченого ч.5 ст.171 КПК України, натомість зроблений у оскаржуваній ухвалі висновок щодо відсутності визначення належності майна не відповідає матеріалам провадження та суперечить вимогам ч.4 ст.374 КПК України. При цьому, прокурор звертає увагу, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, що фактично було здійснено слідчим суддею.
У запереченні адвокат ОСОБА_9 , в інтересах власника майна ОСОБА_8 , просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу слідчого судді про відмову в арешті майна - без зміни, посилаючись на її законність.
Учасники провадження належним чином повідомлялись про місце, дату, час розгляду провадження. Прокурор і представник власника майна заявили клопотання про здійснення апеляційного розгляду за їх відсутності.
Відповідно до ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників провадження, які судом були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає проведенню розгляду.
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, перевірила матеріали провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про те, що вона підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.
Статтею 404 КПК України регламентовано, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Заходами процесуального примусу, пов'язаними із обмеженням особистих або майнових прав особи, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК України, до яких, зокрема, віднесено арешт майна (абз.1 п.7 ч.2 ст.131 КПК України).
За змістом приписів ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
На підставі ч.3 ст.170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98 КПК України.
У ст.98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи з положень ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Однак, слідчий суддя не дотримався наведених вище вимог закону, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову в накладенні арешту на майно.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ВП №4 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 жовтня 2022 року за №12022170490000304 (а.п.3).
Органом слідства розслідуються обставини за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме за фактом здійснення краджіки 10 металевих протитанкових «їжаків» і 12 бетонних блоків 28 жовтня 2022 року приблизно о 17 годині неподалік с. Заїченці Полтавського р-ну Полтавської обл.
У ході подальшого проведення досудового розслідування встановлено, що у зв'язку із воєнним станом на автодорозі біля повороту в с. Заїченці Полтавського р-ну Полтавської обл. було облаштовано фортифікаційні споруди блокпостів у вигляді протитанкових «їжаків» і бетонних блоків з майна, переданого Добровольчому формуванню Опішнянської територіальної громади від Філії ГПУ «Полтавагазвидобування» АТ «Укргазвидобування» для потреб оборони громади, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі та відвантаження товарно-матеріальних цінностей (а.п.28-30).
У свою чергу, за даними протоколу допиту від 31 жовтня 2022 року потерпілий ОСОБА_10 - командир Добровольчого формування Опішнянської територіальної громади, підтвердив те, що 28 жовтня 2022 року біля повороту в с. Заїченці Полтавського р-ну Полтавської обл. було викрадено згадані вище металеві протитанкові «їжаки» і бетонні блоки за допомогою автомобіля «SCANIA R420 L», н.з. НОМЕР_1 , з причепом. Указані ж блоки та «їжаки» знаходились у кузові та причепі цих транспортних засобів, які були затримані поліцією (а.п.32).
Наведені вище обставини також підтверджуються протоколом огляду місця події від 28 жовтня 2022 року, згідно з яким по вул. Нафтовиків, 2 у смт Опішня Полтавського р-ну Полтавської обл. слідчим виявлено та вилучено: вантажний бортовий автомобіль «SCANIA R420 L», н.з. НОМЕР_1 , та причіп ПР-Бортовий-Е білого кольору «SVAN TCH 18», н.з. НОМЕР_2 , із 3 бетонними блоками (довжиною 2 м 30 см, шириною 50 см, висотою 50 см), 9 фундаментно-бетонними блоками й 10 металевими протитанковими «їжаками» (виготовленими із металевих швелерів і труб); 6 кисневих балонів; газові балон і різак; пластмасову каністру з 5 л паливно-мастильних матеріалів (а.п.6-7). На місці події ОСОБА_11 не заперечував завантаження ним і ОСОБА_12 вказаного вище майна в автомобіль «SCANIA R420 L», н.з. НОМЕР_1 , з причепом, разом з цим, пояснюючи, що здійснював це за вказівкою ОСОБА_13 , який повідомив, що металеві «їжаки» та бетонні блоки ускладнюють дорожній рух (а.п.10).
У свою чергу, колегія суддів ураховує те, що в матеріалах провадження відсутні та учасниками провадження не надано даних, які би свідчили про належність чи перебування у користуванні ТОВ «Маніпулятор Центр» вилучених блоків і металевих «їжаків», на що фактично послався слідчий суддя.
28 жовтня 2022 року слідчим наведені вище тимчасово вилучені матеріальні об'єкти визнано речовими доказами, про що прийнято постанову (а.п.20).
Аналізуючи встановлені обставини, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про наявність достатніх підстав уважати, що вилучені 3 бетонних блока (довжиною 2 м 30 см, шириною 50 см, висотою 50 см), 9 фундаментно-бетонних блоків; 10 металевих протитанкових «їжаків», виготовлених із металевих швелерів і труб, вантажний бортовий автомобіль «SCANIA R420 L», н.з. НОМЕР_1 , причіп ПР-Бортовий-Е білого кольору «SVAN TCH 18», н.з. НОМЕР_2 , відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, та обґрунтовано на даній стадії кримінального провадження визнані речовими доказами, з огляду на те, що зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема блоки та металеві «їжаки» як предмет кримінального правопорушення та об'єкт кримінально протиправних дій, автомобіль і причіп - як засоби вчинення кримінального правопорушення.
У свою чергу, суд апеляційної інстанції зауважує, що на даній стадії розслідування слідчий суддя зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, та не має права вирішувати ті питання, які вирішує суд під час розгляду по суті, а саме питання, пов'язані з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, до чого фактично вдався слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали.
Згадані вище блоки, металеві «їжаки» вилучались на початковій стадії досудового розслідування та, як установлено на цій стадії кримінального провадження, були виготовлені з матеріалів, наданих Добровольчому формуванню Опішнянської територіальної громади Філією ГПУ «Полтавагазвидобування» АТ «Укргазвидобування». Під час подальшого здійснення розслідування підлягає перевірці характер їх походження як предмета кримінального правопорушення, у зв'язку з чим посилання слідчого судді про відсутність доказів щодо їх власника, як на підставу для відмови в арешті майна, слід визнати помилковими. Що стосується вантажного бортового автомобіля «SCANIA R420 L», н.з. НОМЕР_1 , причіпа «SVAN TCH 18», н.з. НОМЕР_2 , то всупереч мотивам слідчого судді органом досудового розслідування до клопотання додано копії свідоцтв НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , якими підтверджено належність даних транспортних засобів ОСОБА_8 (а.п.11).
Арешт майна ж з підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст.170 КПК України, являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту поряд із забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна, й на відміну від останніх підстав не вимагає обов'язкового оголошення підозри в кримінальному провадженні, не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, що залишилось поза увагою слідчого судді.
Зважаючи на викладене вище, вид зазначених вище речових доказів (блоків, металевих «їжаків» і транспортних засобів) у зв'язку із обставинами розслідуваного провадження, те, що його зберігання на даній стадії не у визначений слідчим суддею спосіб не зможе у повній мірі гарантувати збереження доказових властивостей і достовірність даних, що містять ці докази, колегія суддів уважає наявними ризики, передбачені абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України - приховування, пошкодження, відчуження майна. Незастосування ж арешту майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню для виконання органом досудового розслідування завдань, визначених у ст.2 КПК України, шляхом проведення слідчих і процесуальних дій, експертних досліджень з речовими доказами, через це ініційований стороною захід забезпечення кримінального провадження в цій частині є виправданим і необхідним.
Ураховуючи встановлені обставини, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для власника транспортних засобів ОСОБА_8 , яка не є учасником цього провадження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність накладення арешту на вилучені: 3 бетонних блока, 9 фундаментно-бетонних блоків, 10 металевих протитанкових «їжаків» - з позбавленням права на їх користування, відчуження та розпорядження; автомобіль «SCANIA R420 L», причіп «SVAN TCH 18» - з позбавленням права на їх відчуження та розпорядження (без заборони користування), що не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи.
При цьому, накладення арешту на транспортні засоби в зазначений вище спосіб не перешкоджатиме проведенню слідчих і процесуальних дій, експертних досліджень, оскільки залишає за особою обов'язок власника майна щодо збереження речових доказів у стані, придатному для використання в кримінальному провадженні.
Також колегія суддів уважає неспроможними мотиви в оскаржуваній ухвалі щодо недотримання автором клопотання строку для звернення із клопотанням про арешт майна.
У силу ч.5 ст.171 КПК України клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до ч.5 ст.115 КПК України при обчисленні строків днями не береться до уваги той день, від якого починається строк.
З матеріалів справи вбачається, що майно, на про арешт якого порушується питання в клопотанні, було вилучено в ході огляду місця події 28 жовтня 2022 року (п'ятниця).
Клопотання про арешт даного тимчасового вилученого майна слідчий ОСОБА_7 подала до слідчого судді на наступний робочий день - 31 жовтня 2022 року (понеділок), тобто з дотриманням вимог, передбачених ч.5 ст.171 КПК України, що підтверджується вхідним штампом Зіньківського районного суду Полтавської області та протоколом автоматизованого визначення слідчого судді (а.п.34-35).
Однак, що стосується вимог клопотання та апеляційної скарги про накладення арешту на 6 кисневих балонів синього кольору, газовий балон червоного кольору, газовий різак, пластмасову каністру, ємністю 20 л, з 5 л паливно-мастильних матеріалів, то стороною обвинувачення не обґрунтовано й перевіркою матеріалів провадження не встановлено яким є зв'язок між цими матеріальними об'єктами та обставинами розслідуваного кримінального правопорушення, а тому є відсутніми підстави для висновку про необхідність накладення арешту на це майно.
За таких обставин, оскаржувану ухвалу належить скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити частково клопотання органу досудового розслідування про арешт майна.
Отже, апеляційна скарга, як наслідок, також підлягає до часткового задоволення.
Водночас слід зазначити, що за правилами ст.174 КПК України судове рішення слідчого судді про арешт майна не перешкоджає підозрюваному, обвинуваченому, захиснику чи законному представнику, іншому власнику або володільцю майна, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, звернутись до слідчого судді чи суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Зіньківського районного суду Полтавської області від 31 жовтня 2022 року про відмову в арешті майна скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ ВП №4 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Зіньківського відділу Диканської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 , задовольнити частково.
Накласти арешт на вилучене 28 жовтня 2022 року в ході огляду місця події по АДРЕСА_1 майно:
3 бетонних блока (довжиною 2 м 30 см, шириною 50 см, висотою 50 см);
9 фундаментно-бетонних блоків;
10 металевих протитанкових «їжаків» (8 штук виготовлені з металевих швелерів, 2 штуки - з металевих труб), з позбавленням права на користування, відчуження та розпорядження названими блоками та «їжаками»;
вантажний бортовий автомобіль «SCANIA R420 L», н.з. НОМЕР_1 , причіп ПР-Бортовий-Е білого кольору «SVAN TCH 18», н.з. НОМЕР_2 , з позбавленням права на відчуження та розпорядження вказаними транспортними засобами, без заборони користуватися цим майном його власнику та володільцю.
У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Виконання ухвали апеляційного суду покласти на слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 жовтня 2022 року за №12022170490000304.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4