Справа № 161/5973/22 Провадження №33/802/686/22 Головуючий у 1 інстанції:Присяжнюк Л. М.
Категорія:ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Клок О. М.
14 грудня 2022 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря Білоуса І.Л., захисника Плечука О.П., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу захисника Плечука О.П. в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , працюючого, на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 листопада 2022 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 496, 20 гривень.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 10 травня 2022 року о 23 год. 12 хв. у м. Луцьку по вул. Бенделіані керував автомобілем Seat Altea XL д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager 6820 у присутності двох свідків. Такі дії кваліфіковані поліцейським як порушення п.2.9 «а» ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції захисник подав апеляційну скаргу, просить її скасувати, а провадження по справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. Вказує про відсутність доказів факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , не стверджено це і відеозаписом із нагрудних камер поліцейських. Вважає, що покази свідка ОСОБА_2 , який є поліцейським, не можуть бути допустимим доказом. Крім того, зазначає, що посвідчення водія у ОСОБА_1 не вилучалось.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника та ОСОБА_1 , які, кожен зокрема, апеляційну скаргу підтримали з викладених у ній мотивів, доходжу такого висновку.
Згідно із п. 2.9 «а» ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеного пункту ПДР передбачено ст. 130 КУпАП.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, хоча і оспорюється у поданій апеляційній скарзі, проте доводиться наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами, які підставно взято до уваги судом, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 073239 від 10 травня 2022 року, за змістом якого перший керував транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння; роздруківкою результату тесту проведеного з використанням спеціального технічного засобу «Драгер» -1, 70 % алкоголю; актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Відеозаписом з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського, який в розумінні вимог ст. 251 КУпАП є належним доказом по справі, у повній мірі, стверджуються вищевказані обставини вчинення даного правопорушення. Зокрема, із відео видно, що на пропозицію поліцейського, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Із результатом проведеного огляду фактично погодився, не заперечував факт перебування в стані алкогольного сп'яніння, на проходженні огляду у найближчому закладі охороні здоров'я, не наполягав. Не пояснював поліцейському, що за кермом транспортного засобу не був, у той же час, в ході виниклого між ними діалогу ствердив: «Оце їхав в гості…Я їхав до дочки, прийде зараз моя дочка…» (відповідно файли: 2022_0509_231045_009 - 23:12:51год та 2202_0509_225207_007- 22:53:12год.
Дана належна оцінка і поясненням свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з висновками викладеними в постанові погоджується і апеляційний суд.
Викладене у своїй сукупності свідчить про правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тоді як наведені доводи захисника щодо заперечення факту керування транспортним засобом останнім свого підтвердження, в ході їх перевірки апеляційним судом, не знайшли.
Доходжу висновку про законність оскаржуваної постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 листопада 2022 року щодо ОСОБА_1 , у тому числі, в частині накладення на нього безальтернативного виду стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, тому підстави для задоволення поданої захисником апеляційної скарги, з наведених у ній мотивів, відсутні.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Плечука О.П. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 листопада 2022 року щодо останнього - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: