14 грудня 2022 року
м. Київ
Справа № 910/4874/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Буд Плюс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2022 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Буд Плюс"
до: 1) Фонду державного майна України, 2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійний вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт", 2) Міністерства інфраструктури України,
про визнання незаконним та скасування наказу, визнання права приватизації та зобов'язання вчинити дії,
25.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь Буд Плюс" подало безпосередньо до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2022, ухвалену за результатами перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2021 у справі № 910/4874/21.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Буд Плюс", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржнику необхідно чітко вказати норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і зазначити, в чому полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, висновок, який зробили суди попередніх інстанцій з цього питання (якщо він наявний), та обґрунтувати мотиви незгоди з таким висновком.
Оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь Буд Плюс" у касаційній скарзі посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах. Разом з тим, скаржник не зазначає норм права, щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду. Таким чином, у касаційній скарзі відсутнє обґрунтування зазначеної підстави касаційного оскарження.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження чи доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.
У касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Буд Плюс" викладено обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень. Водночас скаржником не наведено належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як установлено Верховним Судом, позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь Буд Плюс" подало у березні 2021 року, її предметом є три вимоги немайнового характеру про:
- визнання незаконним та скасування наказу Фонду державного майна України від 06.01.2021 № 5 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році" в частині включення до Додатку № 3 "Перелік окремого майна" окремого індивідуально визначеного майна - пасажирського павільйону в Лузанівці, що розташований за адресою: Одеська область, м. Одеса, пляж Лузанівка, 21/1, Балансоутримувачем якого є Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт", органом приватизації є Регіональне відділення Фонду по Одеській та Миколаївській областях;
- визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь Буд Плюс" права на приватизацію об'єкта малої приватизації - пасажирського павільйону в Лузанівці, що складається з пасажирського павільйону в Лузанівці літ. "А", інв. № 073029, реєстровий номер: 01125666.1.АААИГА532, площею 13,14 мІ, та площадки пасажирського павільйону літ. "І", інв. № 068532, реєстровий номер 01125666.1.АААИГА527, площею 812,54 мІ, загальною площею 825,68 мІ, за адресою: Одеська область, місто Одеса, пляж Лузанівка, будинок 21/1, що обліковується на балансі Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт", ринковою вартістю 4 094 380,00 грн без ПДВ, з яких 1 075 336,00 грн складає вартість невід'ємних поліпшень, здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь Буд Плюс", що визначена згідно зі звітом № 2166 про незалежну оцінку ринкової вартості об'єкта малої приватизації, що була проведена Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСПЕРТНЕ АГЕНСТВО "УКРКОНСАЛТ" станом на 31.07.2020, шляхом викупу із зарахування вартості невід'ємних поліпшень у розмірі 1 075 336,00 грн під час остаточного розрахунку за об'єкт приватизації;
- зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях укласти договір купівлі-продажу спірного майна на певних умовах.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2021 установлено у розмірі 2 270,00 грн.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2021 у справі № 910/4874/21 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Буд Плюс" задоволено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2021 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь Буд Плюс" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2022, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2021 у справі № 910/4874/21 залишити в силі.
Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 13 620,00 грн, а саме 2 270,00 грн х 3 х 200 %, де 2 270,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, 3 - кількість вимог немайнового характеру, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.
Однак Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь Буд Плюс" додало до касаційної скарги в якості сплати судового збору квитанцію від 25.11.2022 № (ID) 8718-8152-5145-1880 на суму 2 482,00 грн. Таким чином, судовий збір сплачено не в повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Південь Буд Плюс" необхідно:
- подати нову редакцію касаційної скарги, в якій навести та обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали);
- подати до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі, а саме у розмірі недоплаченої суми - 11 138,00 грн, за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Крім того, згідно зі статтею 291 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Проте до касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Буд Плюс" додано як докази надсилання копії цієї касаційної скарги іншим учасникам справи знімки екрану комп'ютера відповідно до яких копію цієї касаційної скарги було надіслано скаржником на електронні адреси інших учасників справи, що не є належними доказами виконання вимог статті 291 Господарського процесуального кодексу України.
Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, Товариству з обмеженою відповідальністю "Південь Буд Плюс" необхідно належним чином виконати вимоги статті 291 Господарського процесуального кодексу України і надати суду докази надсилання іншим учасникам справи копії касаційної скарги в новій редакції листом з описом вкладення.
Керуючись статтями 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Буд Плюс" постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2022 у справі № 910/4874/21 залишити без руху до 09.01.2023, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Багай