Справа № 620/2368/22 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.
13 грудня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Клочков" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Фермерське господарство "Клочков" звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області від 25.01.2022 №3701573/40962320, від 25.01.2022 №3701572/40962320, від 25.01.2022 №3701571/40962320; зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені Фермерським господарством «Клочков», податкові накладні від 27.08.2021 №1, від 31.08.2021 №1, від 09.11.2021 №1, датою їх направлення до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 позов задоволено.
05.07.2022 до суду надійшла заява представника позивача Драчука В'ячеслава Володимировича про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 382 КАС України, в якій останній просив суд зобов'язати Державну податкову службу України подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у справі №620/2368/22 в частині зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних подану Фермерським господарством «Клочков» податкові накладні від 27.08.2021 №1, від 31.08.2021 №1, від 09.11.2021 №1 датою їх фактичного подання.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задоволено повністю. Зобов'язано Державну податкову службу України подати у 30-денний строк, з дня отримання цієї ухвали, до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі №620/2368/22.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, зокрема, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Проаналізувавши матеріали апеляційної скарги та зміст оскаржуваного рішення, з урахуванням частини другої статті 12 КАС України, а також беручи до уваги, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін суд дійшов висновку щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно ст.ст. 129, 129-1 Конституції України, обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічна норма закріплена в ст. 370 КАС України, згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Апеляційний суд вказує, що виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У справах «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції», Європейський суд з прав людини зазначає, що право на справедливий суд є ілюзорним, якщо судове рішення залишається невиконаним.
Обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили, незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками, суду викладеними в рішенні, яке набрало законної сили. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Важливою конституційною гарантією забезпечення обов'язковості судового рішення, є судовий контроль за його виконанням.
З цією метою КАС України визначає систему процесуальних засобів, які адміністративні суди вправі застосовувати для забезпечення своєчасного, точного, неухильного та повного виконання судового рішення.
Аналіз положень КАС України дає підстави виокремити такі основні процесуальні засоби, за допомогою яких адміністративний суд забезпечує належне виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, судовий контроль за виконанням судового рішення (ст. 382, 383).
Стосовно сутності судового контролю, у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 295/13613/16-а зазначено, що статтями 382-383 КАС України визначено такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
У цій справі Верховний Суд акцентував увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із невиконанням судового рішення в цій справі.
У відповідності до частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно до частини другої статті 382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.
З наведеного слідує, з метою забезпечення виконання судового рішення, статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення:
1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду;
2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання ним своїх зобов'язань у межах відповідної справи.
Як убачається зі змісту поданої позивачем заяви про встановлення судового контролю, в ній останній повідомив про те, що на момент подання заяви, рішення суду першої від 23.05.2022 у справі №620/2368/22 Державною податковою службою України не виконано.
Слід зазначити, що правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року зазначив, що право на судовий захист, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.
У випадку ухилення боржника - суб'єкта владних повноважень, від виконання судового рішення, суд може постановити ухвалу про зобов'язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи.
Задовольняючи заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов'язуючи Державну податкову службу України подати у місячний строк з дня отримання ухвали звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.05.2022, суд першої інстанції виходив з того, що доказів виконання цього рішення надано не було.
Колегія суддів вважає передчасними такі висновки суду першої інстанції з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені Фермерським господарством «Клочков», податкові накладні від № 1 від 27.08.2021, №1 від 31.08.2021 датою їх фактичного подання - 15.09.2021, а податкову накладну № 1 від 09.11.2021 датою її фактичного подання - 30.11.2021.
Вказане судове рішення було оскаржено у апеляційному порядку.
Зокрема, 25.07.2022 Головним управлінням Державної податкової служби у Чернігівській області було надіслано на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.05.2022.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2022 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 залишено без змін.
Отже рішення суду першої інстанції набрало законної сили 25.11.2022.
Фактично Державна податкова служба України саме з дня набрання судовим рішенням законної сили (25.11.2022), зобов'язана виконати таке рішення суду.
Також слід зазначити, що відповідно до п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Отже, в разі набрання законної сили судового рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, вказані податкові накладні та/або розрахунки коригування підлягають реєстрації у разі надходження до ДФС відповідного судового рішення.
В даному випадку станом на час винесення оскаржуваної ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.07.2022, рішення суду було оскаржено та не набрало законної сили.
Вказані обставини свідчать про передчасність висновків суду першої інстанції щодо не надання Державною податковою службою України доказів про виконання рішення суду від 23.05.2022 у справі №620/2368/22 та як наслідок необхідність встановлення строку для подання звіту 30 днів з дати отримання копії даної ухвали.
Таким чином, вимоги позивача про зобов'язання ДПС України подати звіт про виконання судового рішення наразі задоволенню не підлягають.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч.ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 382 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні заяви Фермерського господарства "Клочков" про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 620/2368/22.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М. Єгорова
А.Ю. Коротких