П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 грудня 2022 р.м.ОдесаСправа № 522/15108/22
Головуючий в 1 інстанції: Науменко А.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Косцової І.П.,
суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,
за участі секретаря - Брижкіної І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу громадянина Республіки Узбекистану ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2022 року у справі за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина Республіки Узбекистану ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, -
Короткий зміст позовних вимог.
07 листопада 2022 року Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило затримати громадянина Республіки Узбекистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, строком на шість місяців.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що відповідач порушив правила перебування іноземців в Україні, а саме: проживав без документів на право проживання та ухилився від виїзду на виконання рішення про примусове повернення, яке не оскаржував. Після прибуття на територію України у 2014 році ним не здійснено жодних спроб щодо легалізації власного становища. Крім того, ОСОБА_1 із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, до позивача не звертався, відповідного бажання під час опитування не виявив, жертвою торгівлі людьми себе не вважає.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2022 року позов задоволено. Затримано громадянина Республіки Узбекистану ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення ідентифікації та примусового видворення за межі території України строком на шість місяців до 04.05.2023 року, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач перебуває на території України із 2014 року без законних на теперішній час підстав, своєчасно рішення міграційної служби від 09.07.2022 року не виконав та ухиляється покинути територію України добровільно. Документів щодо ідентифікації особи (паспорту) при в'їзді в Україну не мав та не має.
З огляду на вказані обставини суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для затримання відповідача з метою його ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 просить скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив про наявність у відповідача оригіналу паспорту для виїзду за кордон, що дозволяє ідентифікувати його особу та самостійно покинути територію України.
Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області подало відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти її задоволення та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2022 року було відкрито апеляційне провадження, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07.12.2022 року та задоволено заяву ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції.
У зв'язку з відсутністю електропостачання у П'ятому апеляційному адміністративному суду з 14:00 години 05.12.2022 року до 15:00 07.12.2022 року судове засідання не відбулось.
З огляду на перебування судді зі складу колегії Осіпова Ю.В. у відпустці з 09.12.2022 року по 12.12.2022 року розгляд справи відкладено на 14.12.2022 року.
Фактичні обставини справи.
Судом першої інстанції інстанції встановлено, що 09 липня 2022 року співробітниками ГУ ДМС в Одеській області було виявлено та доставлено до Управління особу, який назвався громадянином Республіки Узбекистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У результаті проведеної перевірки встановлено, що відповідач порушив правила перебування іноземців в Україні - проживає без документів на право проживання в Україні, постійного зареєстрованого місця проживання та законного джерела існування не має.
За порушення правил перебування іноземців в Україні, а саме: проживання без документів на право проживання в Україні, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 09.07.2022 року відносно громадянина ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД №008423 та прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення ПН МОД №008497, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн. (а.с.18-19).
Того ж дня ГУ ДМС в Одеській області прийнято рішення №473 про примусове повернення в країну походження громадянина Республіки Узбекистану ОСОБА_1 та зобов'язано останнього покинути територію України у термін до 07.08.2022 року (а.с.24-28).
ОСОБА_1 підписав розписку про добровільне виконання рішення ГУ ДМС в Одеській від 09.07.2022 № 473 у строк до 07.08.2022 року (а.с.29).
04.11.2022 року ОСОБА_1 повторно виявлений співробітниками ГУ ДМС в Одеській області, у зв'язку з чим за порушення ч.1 ст.203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що полягало в порушенні правил перебування іноземців в Україні, тобто ухилення від виїзду після закінчення відповідного терміну перебування в Україні стосовно громадянина Республіки Узбекистану ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД №009119 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення ПН МОД №009208у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн. (а.с.51-52).
07.11.2022 року Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області звернулось до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до громадянина Республіки Узбекистану ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07.11.2022 року у справі №522/15109/22 відкрито провадження.
Вважаючи наявними підстави для затримання ОСОБА_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області звернулось до Приморського районного суду м. Одеси з даним адміністративним позовом.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з наступних підстав.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України встановлює Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» №3773-VI від 22.09.2011 (далі - Закон №3773-VI).
За приписами частини першої статті 26 Закону №3773-VI іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону №3773-VI іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
Частиною першою статті 30 Закону №3773-VI передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Частиною 4 статті 30 Закону №3773-VI встановлено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
Таким чином, за наведених правил ст.289 КАС України, стосовно іноземця, щодо якого поданий позов про його примусове видворення, може бути застосований такий захід, як затримання.
Однак такий захід не застосовується автоматично, а лише за наявності підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.289 Кодексу, а саме: за наявності обґрунтованих підстав вважати, що такий іноземець ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення або якщо існує ризик втечі, або у разі відсутності в іноземця, який вчинив порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України.
При цьому доведення наявності підстав, передбачених вказаною нормою, покладено на територіальний орган ДМС України, як суб'єкта владних повноважень, яким ініційовано питання щодо затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
Згідно з частиною 13 статті 289 КАС України умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:
1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;
2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
За наслідком дослідження матеріалів справи судова колегія не вбачає ознак співпраці з боку ОСОБА_1 для проведення його ідентифікації, оскільки під час його виявлення у липні та у листопаді 2022 року жодних документів, які посвідчують його особу працівникам міграційного органу останній не надав.
Відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції зазначив, що його паспорт втрачений, один паспорт здав в посольстві, інших документів він не має.
Судова колегія відхиляє посилання апелянта на наявність паспортного документу для виїзду за кордон, оскільки ним не було зазначено реквізити такого документу та не надано його копію до апеляційної скарги.
Таким чином судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для затримання ОСОБА_1 з метою його ідентифікації.
Стосовно підстав вважати, що ОСОБА_1 буде ухилятись від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення або існує ризик його втечі, судова колегія зазначає наступне.
Як вже зазначалось вище, в липні 2022 року за порушення правил перебування іноземців в Україні стосовно відповідача складено відповідні протокол та постанову про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн., а також прийнято рішення про примусове повернення в країну походження та зобов'язано його покинути територію України у термін до 07.08.2022, проте зазначене рішення ОСОБА_1 не виконав і самостійно територію України не залишив.
Водночас, судом досліджена «заява про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту в Україні», надана відповідачем до суду апеляційної інстанції, однак вона не містить реєстраційного номеру, що вказує на її непрйняття міграційним органом.
Крім того з матеріалів справи вбачається, що під час опитування відповідач не вважав себе жертвою торгівлі людьми.
Також судова колегія не дає оцінку та відхиляє поданим відповідачем доказам, які на його думку підтверджують наявність обставин для залишення в України, оскільки в даному судовому провадженні не вирішується питання його видворення.
За встановлених обставин та з огляду на факт проживання відповідача на території України без документів на право проживання, вчинення ним повторно адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203 КУпАП, враховуючи відсутність у відповідача належного паспортного документу для виїзду з території України та не виконання ним добровільно рішення про примусове повернення в країну походження, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про примусове видворення за межі території України.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 289, 308, 310, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу громадянина Республіки Узбекистану ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2022 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя Косцова І.П.
Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.