П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 грудня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/6123/22
Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Домусчі С.Д, Семенюка Г.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2022 року по справі № 420/6123/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, -
Короткий зміст позовних вимог.
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 162 від 24 березня 2022 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначає, що наказ т.в.о. начальника Управління патрульної поліції в Одеської області № 162 від 24 березня 2022 року «Про застосування до поліцейського взводу № 2 роти № 7 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення» у вигляді суворої догани є протиправним та належить скасуванню.
Так, позивачка зазначила, що акаунт в TikTok не належить останній, і зворотне не доведено під час службової перевірки. На службу в поліцію ОСОБА_1 зарахована 03 лютого 2021 року, тоді як частина фото та відео -4, оприлюднені 07, 22, 25 січня 2021 року, а решта -2, оприлюднені 09 та 26 червня 2021 року, тобто вже після працевлаштування до поліції, при цьому, позивачка зазначила, що всі фото та відео оприлюднені не позивачем, а іншими невідомими їй особами.
Стосовно світлин позивачки у цивільному одязі, позивачка зазначила, що вона захоплюється деякими видами спорту, зокрема Пол денс. Танець на пілоні, визнаний видом фітнесу, який базується на аеробних та анаеробних вправах, та в цих справах пілон використовується як снаряд, партнер та тренажер.
Стосовно світлини, на який рядовий поліції ОСОБА_1 нібито перебуває у форменому одязі поліцейського, чим підриває авторитет Національної поліції, позивачка зазначила, що на світлині ОСОБА_1 зображена у засобах індивідуального захисту шоломі та бронежилеті, при цьому на одязі відсутні будь-які знаки розміщення поліцейських, які передбачені законодавством і є обов'язковими. А шолом та бронежилет не належать до об'єктів цивільних прав, які вилучені з цивільного обороту або обмежені в обороті.
Таким чином, на думку ОСОБА_1 , вона зображена на фото у предметах, які не належать до затверджених законом предметів однострою (форменого одягу) поліції, які перебувають у вільному обігу. На світлині відсутні будь-які предмети, які дозволяють ідентифікувати належність позивачки до органів поліції.
Також позивачка вважає безпідставні посилання в оскарженому наказі на порушення позивачкою пп. 1, 2 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, ч. 1 ст. 1, пп. 1,2,3,5,6, 13 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, оскільки ці норми є бланкетними.
До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти заявлених позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що поведінка працівника Національної поліції України завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною та відповідати високим стандартам професіоналізму, а вказані відеозаписи є такими, які мають відвертий та непристойний вигляд, який не прийнятний для поліцейського.
Відповідач зазначив, що під час службового розслідування 11.02.2022 року ОСОБА_1 надала письмові пояснення, де пояснила, що в своїх діях порушень Дисциплінарного статуту не вбачає та її дії авторитет Національної поліції не підривають, та додала, що інформація, що міститься у публікації неправдива та що частина фото не її, інша частина фото взята з особливого акаунта зі зйомок, які відбувались до роботи в поліції. 21.03.2022 року у позивачки повторно взяті пояснення, відповідно до яких остання пояснила, що аккаунт TikTok, з якого були взяті дані відеозаписи не її, доступу до нього вона не має, на відеозаписах, як поширені підтвердила, що перебуває вона, однак вони зроблені до роботи в поліції, та яким чином до них отримали доступ їй невідомо.
Також відповідач зазначив, що командир позивачки провів виховну бесіду з останньою, але цю бесіду було проігноровано та у подальшому було виявлено ще одну публікацію відвертого характеру в соціальній мережі Інтернет у сервісі для створення та перегляду короткого відео TikTok.
На думку відповідача, виставляючи на всезагальний огляд відверті фотознімки та відеоматеріали позивачки компрометує в своєму обличчі Національну поліцію, чим підриває її авторитет та підриває рівень довіри населення до поліції.
Тому відповідач вважає, що у діях позивачки вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні нею службової дисципліни, грубого ігнорування вимог Дисциплінарного статуту, ЗУ «Про Національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських, Присяги працівника поліції.
Разом з відзивом на позовну заяву відповідач надав суду копії матеріалів справи службового розслідування поліцейської ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 02 вересня 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що суд першої інстанції виніс рішення з порушенням застосування норм матеріального та процесуального права, не було повно та всебічно з'ясовано обставини справи, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції не врахував, що під час службового розслідування не доведено, що акаунт Тік Ток, в якому публікувалися відеоматеріали, належить позивачці;
- судом першої інстанції проігноровано, що бронежилет та шолом не належать до предметів однострою (форменного одягу).
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що з 03 лютого 2021 року ОСОБА_1 проходить службу в органах поліції, в Управлінні патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (надалі, в тому числі УПП в Одеській області).
Суд встановив, що до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Одеській області надійшов рапорт від 24.01.2022 року № 1433/41/13/03-22 т.в.о. інспектора ВМАЗ УПП в Одеській області ДПП капрала поліції М. Стельмаха про те, що 24.01.2022 під час моніторингу соціальних мереж, а саме телеграм каналу Berendakov news виявлено публікацію під заголовком «Глава МВД Монастирский опоздал: патрульные Одессы уже подрабатывают», де розміщені відверті та непристойні фотознімки поліцейського взводу № 2 роти № 7 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції ОСОБА_1 , поряд з якими вона перебуває у форменому одязі поліцейського, чим підриває авторитет Національної поліції України.
Також суд встановив, що за фактом порушення службової дисципліни поліцейського взводу № 2 роти № 7 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції ОСОБА_1 , що стало відомо з телеграм каналу Berendakov news , наказом т.в.о. начальника УПП в Одеській області ДПП № 56 від 24.01.2022 року «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» призначено службове розслідування та доручено проведення службового розслідування відповідної комісії.
Наказом УПП в Одеській області ДПП «Про продовження строку проведення службового розслідування» від 22.02.2022 року № 126, проведення службового розслідування було продовжено на один місяць.
Під час службового розслідування 11.02.2022 року комісією відібрані пояснення у позивача, де вона пояснила, що в своїх діях порушень Дисциплінарного статуту не вбачає та її дії авторитет Національної поліції не підривають, та додала, що інформація, що міститься у публікації неправдива та що частина фото не її, інша частина фото взята з особливого акаунта зі зйомок, які відбувались до роботи в поліції.
У письмових поясненнях від 11 лютого 2022 року позивака зазначила, що з наказом № 56 від 24.01.2022 року ознайомлена.
21.03.2022 року у позивачки повторно взяті пояснення, відповідно до яких позивач пояснила, що аккаунт TikTok, з якого були взяті дані відеозаписи не її, доступу до нього вона не має, на відеозаписах, які поширені підтвердила, що перебуває вона, однак вони зроблені до роботи в поліції, та яким чином до них отримали доступ їй невідомо.
До матеріалів службового розслідування додана позитивна службова характеристика позивача.
Також в ході службового розслідування комісією відібрані 21 березня 2022 року письмові пояснення у безпосереднього керівника позивачки ОСОБА_2 , який пояснив, що 11.02.2022 року було проведено з позивачем виховну роботу щодо недопущення викладення в соціальних мережах матеріалу відвертого характеру.
Матеріалами справи підтверджено, що за результатами проведеного службового розслідування був складений, підписаний та затверджений т.в. начальника управління ПП в Одеській області висновок від 24.03.2022 року
У висновку зазначено, що переглядом телеграм каналу Berendakov news дисциплінарною комісією встановлено, що розміщено статтю «Глава МВД Монастирский опоздал: патрульные Одессы уже подрабатывают», в якій йде мова, що приблизно півроку тому в патрульну поліцію поступила красуня з ОСОБА_1 , яка захоплюється танцями на пілоні… зарплатні розміром 13 300 грн. для комфортного життя не вистачає, а тому поліцейська часто відпрошується зі служби для халтури на будь-які корпоративи та вечоринки… Якими би ліберальними ми не були, все рівно є певні правила зовнішнього вигляду та поведінки. Служити в поліції та одночасно висвітлювати в «Інстаграм» фото … може негативно впливати на службу.
Разом з цією статтею розміщено дві фотознімки ОСОБА_1 , яка є діючим поліцейським, де вона перебуває у форменому одязі та у нижній білизні. Крім цього на цьому телеграм-каналі розміщені фотознімки позивачки відвертого характеру у нижній білизні та на пілоні, які зроблені ймовірно у закладі ресторанного виду.
18.02.2022 року під час здійснення моніторингу соціальних мереж в Інтернеті в соціальної мережі TikTok встановлено користувача ОСОБА_1 . На сторінки позивача є 49 підписників, 35 підписок та 232 лайки, на цій сторінки наявні шість відеозаписів, де ОСОБА_1 танцює у спідниці та купальнику на пілоні тощо. Вказані відео є такими, які мають відвертий та непристойний вигляд, який не прийнятний для поліцейського, який вступив до лав Національної поліції України.
На підставі викладеного, у діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні нею службової дисципліни, грубого ігнорування вимог Дисциплінарного статуту, ЗУ «Про Національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року № 1179, Присяги працівника поліції, також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до висновку службового розслідування дисциплінарне комісія дійшла висновку щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді сурової догани за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог ч. 1 ст. 1, п. 1,2,3,5,6,13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, ст. 64 ЗУ «Про Національну поліцію», пп. 1,2 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року № 1179.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, працівники поліції мають спеціальний статус, і приймаючи присягу працівника поліції позивачка склала присягу "з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки", тим самим взяла на себе підвищені вимоги, які пред'являються до працівників поліції при проходженні служби і яких вони повинні дотримуватися, де за порушення вимог Закону №580-VIII передбачена дисциплінарна відповідальність згідно з Дисциплінарного статуту.
Таким чином, суд вважає, що накладене дисциплінарне стягнення є співмірним із виявленим проступком позивача, та є необхідним засобом підтримання службової дисципліни.
Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, врегульовано Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону №580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 цього Закону, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно з Закону №580-VIII, одними із основних принципів діяльності поліції є взаємодія з населенням на засадах партнерства (ст. 11 Закону №580-VIII) та безперервність (ст. 12 Закону №580-VIII).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 11 Закону №580-VIII, діяльність поліції здійснюється в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об'єднаннями на засадах партнерства і спрямована на задоволення їхніх потреб.
Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
Згідно з ч. 1 ст. 64 Закону №580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина перша та друга статті 19 Закону №580-VIII).
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII (надалі Дисциплінарний статут).
Відповідно до ч. 3 ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Наказом МВС від 09.11.2016 року № 1179 затверджені Правила етичної поведінки поліцейських, відповідно до п. 1 розділу 1 якого ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно з статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Як вбачається з матеріалів справи, було проведено службове розслідування відповідно Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893 (надалі Порядок № 893).
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: - чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; - чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; - чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; - чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що згідно п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, поліцейський має контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу.
Апеляційний суд також погоджується із твердженням суду в тому, що «пол денс» (танець на пілоні) офіційно визнаний вид спорту, який базується на аеробних та анаеробних вправах, та в цих справах пілон використовується як снаряд, партнер та тренажер. Для заняття таким видом під час виконання на трюків повинен бути повний контакт жердини з тілом, тому потрібно оголити руки, ноги та живіт. Зокрема, для такого виду спорту необхідний спеціальний одяг, який і був одягнений на апелянтці.
Проте в результаті проведення службового розслідування, виявлені і інші світлини та відеоролики, що є достатньо відвертими, роблять образ поліцейського легковажним, дискредитують поліцейського та, відповідно, підривають довіру суспільства до органів поліції.
Світлини та відеофайли, які розміщені в мережі, де позивачка має непристойний вигляд, та не відповідає очікуванням громадськості від образу поліцейського та тим самим підривають довіру населення до поліцейських. Фотознімки у нижній білизні не можна віднести до охайного зовнішнього вигляду.
Працівники поліції мають спеціальний статус, і приймаючи присягу працівника поліції позивач склав присягу "з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки", тим самим взяв на себе підвищені вимоги, які пред'являються до працівників поліції при проходженні служби і яких вони повинні дотримуватися, де за порушення вимог Закону №580-VIII передбачена дисциплінарна відповідальність згідно з Дисциплінарного статуту.
Таким чином, служба в поліції покладає на поліцейського обов'язки дотримання стриманої поведінки як під час виконання службових обов'язків, так і в повсякденному житті. Поліцейський повинен уникати дій, що підривають рівень довіри до поліції , який є основним критерієм ефективності діяльності органів і підрозділів поліції відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про Національну поліцію».
Колегія суддів вважає доцільно зазначити про те, що вступаючи на особливий вид державної служби, зокрема до лав Національної поліції України, особа, крім прав та основних обов'язків державного службовця, свідомо й добровільно приймає встановлені законодавством обмеження і заборони. Належність до державної служби зобов'язує особу відмовитися від деяких прав, наприклад, права на демонстрацію своїх політичних поглядів, права на страйк, права займатися підприємницькою діяльністю та інших. У контексті Закону України «Про запобігання корупції», особа, вступаючи на державну службу добровільно погоджується на обмеження свого права на особисте та сімейне життя з метою відповідності демократичним принципам, підтримки довіри громадян до влади та збереження її авторитету у суспільстві.
Незважаючи на те, що державні службовці не позбавлені захисту від втручання у особисте та сімейне життя, проте їх приналежність до здійснення державних функцій накладає на їхнє особисте і сімейне життя додаткові обмеження, передбачені Конституцією та законами України. Це було підтверджено у рішенні КСУ № 2-рп/2012 від 20 січня 2012 року (пункт 3.3): «Перебування особи на посаді, пов'язаній зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження. Публічний характер як самих органів - суб'єктів владних повноважень, так і їх посадових осіб вимагає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету у суспільстві.
Зважаючи на коло існуючих обмежень, можна стверджувати, що обсяг права на особисте і сімейне життя державного службовця та приватної особи відрізняється. Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року (абзац п'ятий пункт 4) «Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру».
У справі від 7 березня 2006 року Evans v. the United Kingdom Європейський суд з прав людини встановив, що «необхідно враховувати ряд факторів при визначенні обсягу свободи розсуду, яким в будь-якому випадку наділена держава відповідно до статті 8 Конвенції. Там, де поставлено під загрозу особливо важливий аспект існування індивіда або його особистість, свобода розсуду держави буде обмеженою.
В тих же справах, щодо яких держави-члени Ради Європи не досягли консенсусу стосовно відносної важливості інтересів, що розглядаються, або щодо найбільш ефективних засобів їх захисту, зокрема, коли справа стосується делікатних моральних чи етичних проблем, обсяг свободи розсуду буде ширшим. Широкий обсяг свободи розсуду, зазвичай, також буде надаватись там, де держава має забезпечити баланс між конкуруючими приватними і суспільними інтересами або правами, передбаченими Конвенцією».
У пункті 6 Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи від 25 грудня 2008 року №1165 (1998) вказано, що публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на приватність їхнього життя.
Отже беручи до уваги наведене вище, колегія суддів зазначає, що державні службовці уособлюють собою державу і пов'язані із роботодавцем спеціальними обов'язками, їх право на особисте та сімейне життя може зазнавати обмежень, що природно випливають з характеру такого зв'язку. По-перше, має бути забезпечена довіра держави до свого службовця, що полягає у гарантуванні належного виконання завдань державної служби і запобіганні впливу сторонніх факторів, як, наприклад, корупції, що руйнують цілісність державної служби. По-друге, зважаючи на офіційний статус службовця, має бути забезпечена довіра до нього і, як наслідок до державних інституцій з боку громадян. Таким чином, обмеження прав державного службовця існують для забезпечення демократичних принципів у державі та її ефективного функціонування.
Згідно п.2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів констатує, що оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень відповідає критеріям, закріпленими у статті 2 КАС України , а відтак рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог є правильним.
Доводи апеляційної скарги.
Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що акаунт ОСОБА_3 не належить їй з огляду на таке.
Будь-яких дій щодо блокування даного акаунту або звернення до правоохоронних органів з метою захисту своїх прав не вчинялось, що дає підстави вважати, що акаунт у вищезазначеній соціальній мережі належить ОСОБА_1 .
Доводи апелянта, щодо перебування у форменому одязі на фотознімках, зокрема шоломі та бронежилеті, які не належать до об'єктів цивільних прав, які вилучені з цивільного обороту або обмежені в обороті колегія суддів зазначає таке.
Відповідно по п. 2 Розділу I Порядку № 772 від 12.09.2017 однострій це - загальна назва форменого одягу поліцейського, що складається з предметів, які видаються в тимчасове користування для виконання службових завдань, тренувань, навчань, занять тощо (інвентарне майно), та предметів особистого користування, які видаються в постійне користування і не використовуються як інвентарне майно.
До таких предметів відноситься жилет розвантажувальний із синтетичного сітчастого трикотажного полотна підвищеної жорсткості сірого кольору, який на фотознімку одягнений на ОСОБА_1 .
Відсутність знаків ідентифікації поліцейського не означає, що пересічний громадянин не може зробити висновок, що на світлині зображений працівник правоохоронних органів. Апелянтка, будучи працівником Національної поліції, не мала використовувати будь-який елемент форменного одягу для світлин в повсякденному житті.
Також, колегія суддів відхиляє посилання апелянтки на постанову Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі № 568/879/17, оскільки обставини у цій справі не є подібними зі справою, що розглядається з огляду на спеціальний статус працівника поліції.
Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції
Таким чином, судом першої інстанції під час прийняття судового рішення по справі № 420/6123/22 від 02 вересня 2022 року правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм процесуального права, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 315, 382, 383 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2022 року по справі № 420/6123/22 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Шляхтицький О.І.
Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.