П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 грудня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/13068/22
Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Зуєвої Л.Є.,
суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року позов задоволено частково.
24.10.2022 р. адвокатом позивача Гришко С.О. подано до суду першої інстанції заяву про стягнення з відповідача судових витрат, які позивач фактично поніс в зв'язку із розглядом справи № 420/13068/22, а саме 8350 грн. витрати на правничу допомогу.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року заяву позивача задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Задовольняючи частково заяву про розподіл судових витрат, суд першої інстанції, враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для позивача, предмет позову та обсяг задоволених позовних вимог, те, що дана справа відноситься до категорії справ незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження у порядку статті 263 КАС України, дійшов висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та таким, що підлягає зменшенню.
Не погоджуючись з додатковим рішенням, ОСОБА_1 надав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8350 грн.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції за власною ініціативою та за відсутності заперечень відповідача стосовно заявленого розміру витрат на правничу допомогу зменшив суму вказаних судових витрат. Апелянт наполягає, що надав суду всі належні, допустимі та достатні докази, які підтверджують понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8350 грн.
Відповідачем відзив на апеляційну скаргу не надав.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
За правилами п.5 ч.1 ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про судові витрати, у тому числі про їх розподіл між сторонами.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями частин першої, другої та третьої статті 134 КАС передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У частині четвертій вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до частин шостої та сьомої у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті (щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, наданими послугами, часом витрачених адвокатом на виконання робіт, обсягу наданих послуг, ціною позову та ін.) суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Колегія суддів зазначає, що склад та розмір судових витрат, зокрема, на професійну правничу допомогу входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, документи, що свідчать про оплату експертизи, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Судовою колегією встановлено, що на підтвердження понесення судових витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги №05/11/21-1 від 05.11.2021, який укладено між адвокатським бюро «ГРИШКО І ПАРТНЕРИ» та ОСОБА_1 та додаткову угоду №2 від 25.08.2022, відповідно до яких вартість 1 год. роботи адвоката бюро розраховується за наступною формулою: 1 год. = 50% від 2600,00 грн. (прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 липня 2022 року) = 1300,00 грн.; акт про прийняття-передачу наданих послуг від 21.10.2022, відповідно до якої позивачу надано наступну правову допомогу:
- консультація адвоката (45 хв.) 950,00 грн.;
- складення та направлення заяви про проведення перерахунку пенсії 500,00 грн.;
- складення та направлення адвокатського запиту 500,00 грн.;
- аналіз отриманої відповіді 300,00 грн.;
- складення та направлення адвокатського запиту повторно 500,00 грн.;
- аналіз отриманої відповіді 300,00 грн.;
- аналіз судової практики та правова позиція ВС з подібних питань (1 год.) 1300,00 грн.;
- вибір стратегії дій 500,00 грн.;
- підготовка документів для представлення інтересів клієнта в суді 250,00 грн.;
- збір та підготовка документів для звернення до суду 300,00 грн.;
- складення та направлення позовної заяви про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (2,5 год.) 3250,00 грн.
Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що витрати на такі послуги адвоката як направлення позовної заяви до суду не відносяться до судових витрат, передбачених зазначеним вище переліком, а тому такі витрати не можуть бути предметом відшкодування за наслідками розгляду судової справи, оскільки КАС України не передбачає їх відшкодування та такі висновки узгоджуються з висновкам, викладеними у постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі №440/7120/20.
Крім того, з договору про надання правової допомоги та з додаткової угоди вбачається порядок визначення вартості наданої адвокатом позивачу правової допомоги виходячи з потраченого на її надання часу та з прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць з 1 липня 2022 року та становить 1300,00 грн за одну годину витраченого адвокатом часу.
Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції з акту про прийняття-передачу наданих послуг не вбачається, скільки часу було потрачено адвокатом на надання позивачу таких послуг як складення та направлення заяви про проведення перерахунку пенсії, складення та направлення адвокатського запиту, аналіз отриманої відповіді, складення та направлення адвокатського запиту повторно, аналіз отриманої відповіді, вибір стратегії дій, підготовка документів для представлення інтересів клієнта в суді та збір та підготовка документів для звернення до суду, а відтак не обґрунтовано вартість таких послуг.
Також у акті наявне посилання на такі послуги, надані адвокатом, як складення та направлення адвокатського запиту та аналіз отриманої відповіді, однак до позовної заяви позивачем не додано докази направлення відповідачу такого адвокатського запиту та відсутня відповідь відповідача на нього, а тому колегія суддів зазначає про необґрунтованість витрат на такі послуги.
Доводи апелянта фактично зводяться до того, що відповідачем не надано до суду першої інстанції клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, а тому суд першої інстанції повинен був задовольнити заяву позивача в повному обсязі.
Однак, колегія суддів з цього приводу зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Також, колегія суддів звертає увагу, що суд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постанові Верховного Суду від 03.08.2021 у справі №480/3172/20.
Таким чином, на підставі вищенаведеного, враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для позивача, предмет позову, обсяг задоволених позовних вимог, те, що дана справа відноситься до категорії справ незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження у порядку статті 263 КАС України, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, а тому судом вірно зменшено такий розмір витрат.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 252 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва
Суддя: М.П. Коваль
Суддя: О.О. Кравець