П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 грудня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/4707/22
Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.
Дата і місце ухвалення 27.10.2022р., м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року по справі №400/4707/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності з ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення, -
25 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 20.12.2004 по 29.10.2012р., зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за відповідний період.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.10.2022 року відкрито провадження у даній справі та визначено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження.
В подальшому ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.10.2022 року зупинено провадження по справі №400/4707/22 до припинення або скасування воєнного стану в України.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з'ясування обставин по справі.
Апелянт вказував на те, що зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції керувався пунктом 5 частини 1 статті 236 КАС України. Однак, на думку апелянта, зазначений пункт стосуються лише фізичної особи, яка перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції
Також позивач зазначив, що військова частина НОМЕР_1 (363 окремий батальйон охорони і обслуговування) перебуває у м. Одесі, яке не визначено як район ведення бойових дій, а отже вказані судом обставини не перешкоджають розгляду адміністративної справи.
Враховуючи викладене апелянт вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для зупинення провадження у справі.
На підставі викладеного апелянт просить скасувати ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.10.2022 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу військова частина НОМЕР_1 зазначила, що суд першої інстанції вірно встановив усі обставини справи та надав їм належну правову оцінку, у зв'язку з чим просив залишити ухвалу суду без змін.
Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції посилався на те, що відповідач у справі є військовим формуванням, яке переведене на воєнний стан та виконує завдання за призначенням з оборони України, здійснює заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, дію якого в подальшому було продовжено указами Президента №14.03.2022 року №133/22, від 18.04.2022 року №259/2022, від 17.05.2022 року №341/2022, від 12.08.2022року №573/2022.
Також суд вказав на те, що згідно п.5 ч.1 ст.236 КАС України, підставою для зупинення провадження у справі є перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідач залучений до виконання завдань щодо забезпечення оборони країни та захисту безпеки населення, то в даному випадку наявні підстави для зупинення провадження у справі до припинення або скасування воєнного стану в України.
Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.236 КАС України, суд зупиняє провадження у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022 року.
В подальшому Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022, який затверджено Законом України № 2500-IX від 15.08.2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
В свою чергу, відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені, зокрема, статтею 55 Конституції, яка кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року № 389-VIII в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Згідно зі ст. 26 цього Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Таким чином, відповідно до статті 64 Конституції України, в умовах воєнного або надзвичайного стану не можуть бути обмежені, гарантовані ст. 55 Конституції, право на судовий захист, яке включає право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, зокрема і військових формувань, які перебувають у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також розгляд справи судом.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслював значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді (пункт 1 резолютивної частини рішення від 25 листопада 1997 року № 6-зп, пункт 1 резолютивної частини рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп).
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини «право на суд» включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (зокрема, рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ).
При цьому, колегія суддів враховує, що військова частина НОМЕР_1 перебуває у м. Одесі, яке не віднесено до району ведення бойових дій.
Більш того, після відкриття апеляційного провадження у справі відповідач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, що свідчить про активну участь сторони у розгляді даної справи.
Отже, станом на теперішній час у відповідача наявний уповноважений представник на право представляти вказаний структурний підрозділ, який входить до складу Збройних Сил України, який реалізовує надані йому процесуальні права.
Також, колегія суддів враховує, що розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі, що також свідчить про відсутність перешкод для розгляду даної справи судом та, відповідно, про відсутність підстав для зупинення провадження у справі.
Відтак, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Згідно ст. 320 КАС України,. підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим оскаржуване судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року скасувати, а справу №400/4707/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності з ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик
Суддя: О.А. Шевчук