печерський районний суд міста києва
Справа № 757/34628/22-к
08 грудня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_15
при секретарі судових засідань ОСОБА_16
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_17
захисника - ОСОБА_18
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали суду у м. Києві судове провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_20 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42021000000001903, -
01.12.2022 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_20, за погодженням із прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42021000000001903.
Обґрунтовуючи клопотання сторона обвинувачення зазначає, що під час досудового розслідування встановлено, що між державами РФ та Україна з 20 лютого 2014 року триває збройний конфлікт міжнародного характеру, у якому Російська Федерація, військовослужбовці Збройних Сил і інших військових формувань РФ, а також створені та контрольовані РФ терористичні організації «ДНР» і «ЛНР», їх воєнізовані і збройні формування та їх учасники є ворогом для України та її громадян.
У свою чергу громадянин України ОСОБА_1 вчинив злочини проти основ національної безпеки України, проти громадської безпеки та проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку за наступних обставин.
Так, громадянин України ОСОБА_1 не пізніше 26.10.2016 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений), усвідомлюючи, що між Російською Федерацією та Україною з 20 лютого 2014 року триває міжнародний збройний конфлікт, а терористична організація «ДНР» і її структурні підрозділи, у тому числі незаконне воєнізоване формування «Міністерство державної безпеки», є ворогом для України, з невідомих мотивів та метою, в порушення положень ст.ст. 17, 65 і 68 Конституції України, умисно діючи на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, перейшов на бік ворога, а саме вступив у м. Донецьк до одного з підрозділів терористичної організації «ДНР», а саме не передбаченого законами України воєнізованого формування так званого «Міністерства державної безпеки» та зобов'язався дотримуватися встановлених правил поведінки і виконувати визначені йому функції.
У «МДБ «ДНР» ОСОБА_1 «призначений» на так звану посаду «старшого слідчого відділу» «МДБ ДНР» та йому визначено обов'язки щодо проведення так званого «досудового розслідування», у тому числі щодо виявлення та припинення діяльності жителів тимчасово окупованої частини Донецької області, які мають проукраїнські погляди.
Беручи участь у підрозділі терористичної організації «ДНР» - не передбаченому законами України воєнізованому формуванні «Міністерстві державної безпеки» ОСОБА_1 з мотивів виконання покладених на нього функцій, з метою отримання від потерпілих необхідної інформації та/або зізнання у вчиненні злочинів, які їм «інкримінувалися» учасниками «МДБ «ДНР» і тим самим створення штучних доказів їх вини, діючи в порушення вимог міжнародного гуманітарного права та Конституції України, вчинив жорстоке поводження з цивільним населенням, а саме особами, які були протиправно затримані співробітниками «МДБ «ДНР» за нібито співпрацю з державними органами України на шкоду «ДНР», мали проукраїнські погляди, виступали проти відокремлення тимчасово окупованих територій Донбасу від України, тощо.
Так, ОСОБА_1 26.10.2016 у період з 15 год. 30 хв. до 17 год. 30 хв. за попередньою змовою групою осіб з іншими учасниками «МДБ «ДНР» ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , проведено обшук службового кабінету цивільної особи ОСОБА_4 , якого «запідозрили» у шпигунстві на користь України і співпраці зі Службою безпекою України, за адресою: м. Донецьк, просп. Дзержинського, буд. 7, під час якого погрожуючи потерпілому застосуванням фізичного насильства пограбувано його, а саме протиправно вилучено грошові кошти у сумі 13000 російських рублів, 100 доларів США; ноутбук; мобільні телефони «Нокіа 210» та «Нокіа 3310» з сім картками № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , після чого проведено обшук автомобіля Шевроле Лачетті д.н.з. НОМЕР_3 , який належав ОСОБА_4 , та перебував неподалік будівлі за адресою: м. Донецьк, просп. Дзержинського, 7, під час якого незаконно вилучено 2 відеореєстратора.
Продовжуючи свою протиправну діяльність ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з іншими учасниками «МДБ «ДНР» ОСОБА_2 і ОСОБА_3 проти волі потерпілого ОСОБА_4 посадили його в легковий автомобіль та привезли до місця проживання останнього за адресою АДРЕСА_1 , де у період приблизно з 18 год. по 21 год. 30 хв. провели обшук, у ході якого протиправно вилучили комп'ютер, 2 відеокамери, 2 фотоапарата, 2 зовнішніх диски, грошові кошти в сумі 52000 грн. і 10000 доларів США.
У подальшому ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з іншими учасниками «МДБ «ДНР» ОСОБА_2 і ОСОБА_3 проти волі потерпілого ОСОБА_4 посадили його в легковий автомобіль та привезли до місця розташування його гаража № НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_3 де також провели обшук.
Продовжуючи свою протиправну діяльність ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з іншими учасниками «МДБ «ДНР» ОСОБА_2 і ОСОБА_3 наприкінці дня 26.10.2016 надягнувши на руки потерпілого ОСОБА_5 кайданки, а на голову поліетиленовий пакет, доставили потерпілого проти його волі на легковому автомобілі, яким керував ОСОБА_2 , у будівлю за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, буд. 26 , де погрожуючи застосуванням фізичного насильства примушували писати пояснення щодо вчинення шпигунства на користь України та співпраці з СБ України.
У складі підрозділу терористичної організації «ДНР» - не передбаченого законами України воєнізованого формування «Міністерство державної безпеки» ОСОБА_1 бере участь до цього часу.
У зв'язку з вчиненням вищевказаних протиправних дій ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у:
- державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а саме перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, тобто злочині передбаченому ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 1689-VII від 07.10.2014);
- участі у терористичній організації, тобто злочині, передбаченому ч. 1 ст. 258-3 КК України;
- жорстокому поводженні з цивільним населенням та іншому порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто злочині, передбаченому ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
За вказаних обставин, сторона обвинувачення, повідомивши ОСОБА_1 про підозру, з метою запобігання настанню ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного вважає за необхідне обрати щодо останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, враховуючи, що на даний час підозрюваний знаходиться на тимчасово окупованій території України не встановлено та приймаючи до уваги той факт, що 12.07.2022 підозрюваного оголошено в розшук, сторона обвинувачення, просить вирішити питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України.
У судовому засіданні прокурор внесене клопотання підтримав з наведених у ньому підстав, просив обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, просив відмовити, зазначивши, що воно є необґрунтованим та безпідставним. Крім того, на думку захисників, ОСОБА_1 не набув статусу підозрюваного, оскільки відсутні докази його повідомлення про підозру та отримання ним цього повідомлення. Також захисник, заперечуючи проти задоволення клопотання, зазначив, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні, а підозра у вчиненні кримінального правопорушення є необґрунтованою.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42021000000001903 від 16.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 260, ч. 1 ст. 438 КК України та за підозрами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, за підозрою ОСОБА_14 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
24.06.2022 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч.1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України.
Повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 24.06.2022 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч.1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, вручена у спосіб, передбачений для вручення повідомлення.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
12.07.2022 підозрюваного ОСОБА_1 оголошено у державний розшук. Здійснення розшуку підозрюваного ОСОБА_1 доручено співробітникам Департаменту захисту інтересів суспільства і держави Національної поліції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України у випадку неможливості вручення письмового повідомлення про підозру в день його складення воно здійснюється у спосіб, передбачений Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 Кодексу, зокрема ст. 135 КПК України.
З 27 листопада 2014 року ДП «Укрпошта» зупинила приймання і доставку поштових відправлень на територіях Донецької області, які не контролюються українською владою, серед яких м. Донецьк і м. Горлівка (https://www.kmu.gov.ua/news/247779985).
Указане рішення прийнято на виконання Указу Президента від 14.11.2014 № 875/2014 про введення в дію рішення РНБО «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», яким визначено припинити на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях діяльності державних підприємств і їх філій (відділень), а також розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження», яким визначено, що до таких населених пунктів відносяться населені пункти Горлівського та Донецького районів Донецької області.
Ідентифіковані (підтверджені) контакти електронної пошти, факсимільного зв'язку, номеру телефону і телеграмного зв'язку ОСОБА_1 відсутні.
Таким чином, здійснити повідомлення про підозру шляхом безпосереднього вручення, надіслання поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення повідомлення по телефону або телеграмою неможливо.
Враховуючи викладене, повідомлення про підозру ОСОБА_1 та повістки про його виклик у відповідності до ч. 8 ст. 135 КПК України ІНФОРМАЦІЯ_3 опубліковані на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора (ІНФОРМАЦІЯ_2) та ІНФОРМАЦІЯ_4 в газеті «Урядовий кур'єр» ( ІНФОРМАЦІЯ_5), яка згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1425-р «Про друкований засіб масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в якому у 2022 році розміщуються повістки про виклик осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, та інші відомості» є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження в якому у 2022 році розміщуються повістки про виклик осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, та інші відомості.
Отже, вищевказані матеріали досудового розслідування дають достатні та безсумнівні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 умисно переховується від слідства та суду на тимчасово окупованій території України, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені ним кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3 і ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України.
Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов'язує можливість вирішення слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 у відсутність останнього.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з інкримінованим кримінальним правопорушенням, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Підозра ОСОБА_1 у вчинені вказаних вище кримінальних правопорушень обґрунтовується протоколами допитів потерпілих, впізнання особи по фотознімками та іншими матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000001903 від 16.09.2021 у своїй сукупності.
Вказані обставини свідчать, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Слідчий суддя приймає до уваги, що на даний час, підозрюваний знаходиться на тимчасово окупованій території України, за викликом прокурора не прибув, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_1 перебуває на так званій посаді «старшого слідчого слідчого відділу» «МДБ «ДНР» та йому визначено обов'язки щодо проведення так званого «досудового розслідування», у тому числі щодо жителів тимчасово окупованої частини Донецької області, які мають проукраїнські погляди, а відповідно у його віданні перебувають документи, які оформлялися (-ються) в кримінальні справи, зокрема щодо жителів тимчасово окупованої частини Донецької області, які мають проукраїнські погляди, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, при цьому підозрюваний має можливість знищити, сховати та спотворити їх, а відповідно наявний ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Будучи «старшим слідчим слідчого відділу» «МДБ «ДНР», ОСОБА_1 має можливість незаконно впливати на інших підозрюваних, а відповідно наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні двох триваючих злочинів, а саме передбачених ч. 1 ст. 111 та ч. 1 ст. 258-3 КК України, перший з яких є особливо тяжким, а другий тяжким, тобто він продовжує їх вчиняти, а тому наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурором в судовому засіданні доведено, що з огляду на процесуальну поведінку підозрюваного, у слідства є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, продовжить ухилятися від їх проведення шляхом неявок до слідчого, тим самим перешкоджаючи проведенню всебічного та об'єктивного розслідування у розумний строк - ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Вищевикладене у сукупності достатньо та поза розумним сумнівом вказує на високі ризики того, що ОСОБА_1 , у випадку незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, здійснюватиме дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й надалі переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду, а також знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
На переконання слідчого судді зазначені ризики є суттєвими і їм неможливо запобігти у разі застосування до ОСОБА_1 будь-яких інших запобіжних заходів, що не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного, крім тримання під вартою.
Також, необхідно врахувати вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, його тяжкість, а також суворість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, його зв'язки, що дає йому можливість активно переховуватися від органів слідства та суду.
Таким чином, потреба у застосуванні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який є найбільш суворим, винятковим запобіжним заходом, зумовлюється переліченими ризиками у сукупності з тяжкістю інкримінованому йому злочину, а також у зв'язку із переховуванням від органів досудового розслідування.
Зазначені обставини виправдовують потребу у ізоляції підозрюваного ОСОБА_1 на час досудового розслідування, що є можливим лише у разі тримання його під вартою, а інші запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
При цьому, застосування до ОСОБА_1 більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання наявним ризикам, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності, буде вчиняти активні дії, направлені на унеможливлення проведення швидкого, повного та неупередженого розслідування.
Питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 176, 183, 193 КПК України, слідча суддя,
Клопотання - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Макіївка Донецької області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У разі затримання особи, відносно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_19