Справа № 755/10404/21
"05" грудня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Виниченко Л.М.,
при секретарі Ганжа Д.О.,
за участі
позивачки ОСОБА_1 ,
представника Органу опіки та піклування Козинської селищної ради Обухівського району Київської області Кучерук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 755/10404/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Служба у справах дітей Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про позбавлення батьківських прав,-
ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва із позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 30.10.2018 у справі № 372/3845/17 шлюб між нею та відповідачем розірвано та стягнуто з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 5 196,88 грн. Також рішенням Обухівського районного суду Київської області від 08.08.2014 у справі № 372/3422/14 стягнуто з відповідача аліменти на її користь у розмірі 1/6 частини заробітку щомісячно, починаючи з 08.07.2014 до 10.08.2016 та стягнуто аліменти на утримання дитини у розмірі ј частини заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.07.2014 і до досягнення дитиною повноліття.
Позивачка зазначає, що починаючи з літа 2016 року у їхнього сина ОСОБА_4 було виявлено тяжке захворювання - гострий лімфобласний лейкоз та з 19.07.2016 дитина перебуває на обліку у КЗ КОР «Київський обласний онкологічний диспансер». Така хвороба потребувала щоденного лікування, при цьому, дитині встановлена інвалідність і в період проходження інтенсивного лікування дитина не могла відвідувати дитячий садок чи інші дошкільні розвиваючі заклади, не могла обходитися без постійного стороннього догляду. Дані обставини не хвилювали батька, він не надавав ні матеріальної ні моральної підтримки, яка була так необхідна в період проходження інтенсивної терапії. На численні прийоми лікарів вона прибувала з дитиною самостійно або зі своїми батьками, які постійно допомагали у лікуванні дитини як морально так і матеріально.
Станом на сьогоднішній день стан здоров'я дитини стабілізувався і він закінчив навчання у першому класі. Однак, відповідача ні хвора, ні здорова дитина не цікавить, відповідач не знає ні в якій школі, ні в якому класі навчається його син, не знає про його успіхи, не ділить радостей перших самостійних досягнень сина.
Відповідач повністю ігнорує існування сина, хоча перешкод у спілкуванні з сином йому не чинять, не проявляє жодного інтересу до його духовного, фізичного розвитку, не заохочує розвиток його здібностей, талантів та вподобань і навіть не знає де і чим займається дитина. З моменту фактичного припинення шлюбних відносин - кінець 2013 року, вони з ним зустрічалися лише на деяких судових засіданнях, до дитини він приїздив останній раз 18.08.2016. На сьогоднішній день відповідач зник з їх життя та не виявляє бажання реалізувати свої права та обов'язки як батька.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05.07.2021 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з викликом учасників судового розгляду в підготовче судове засідання та витребувано від Органу опіки та піклування Обухівської районної державної адміністрації Київської області висновок про розв'язання спору щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 43-43 зв.).
11 жовтня 2021 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу, якою залучено до участі у справі № 755/10404/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Обухівської районної державної адміністрації Київської області про позбавлення батьківських прав у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Службу у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Козинської селищної ради та витребувано від Служби у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Козинської селищної ради висновок про розв'язання спору щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 62-63).
17 грудня 2021 року на адресу Дніпровського районного суду м. Києва від виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, як органу опіки та піклування, на виконання ухвали суду надійшов висновок про доцільності позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 93-94).
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05.01.2022 закрите підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 98-99).
В судовому засіданні позивачка просила задовольнити позовні вимоги з викладених у позові підстав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за вказаною у позові адресою, яка є місцем його реєстрації, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.
Представник третьої особи Органу опіки та піклування Козинської селищної ради Обухівського району Київської області Кучерук О.В. підтримала позовні вимоги.
Представник третьої особиСлужби у справах дітей та сім'ї Обухівської районної державної адміністрації Київської області в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомлено.
Частиною 1 ст. 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно частини 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного та думки позивачки судом протокольно постановлено ухвалу про заочний розгляд справи без участі відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, представника третьої особи Органу опіки та піклування Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, думку дитини сторін по справі, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 02 березня 2013 року, який було розірвано рішенням Обухівського районного суду Київської області від 30.10.2018 у справі № 372/3645/17 (а.с. 16-20). Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 15).
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 08.08.2014 по справі № 372/3422/14 з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.07.2014 і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 23-24).
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 29.09.2017 ухваленим у справі № 372/1587/17, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини заробітку, щомісячно, починаючи з 02.06.2017 по 19.07.2018, та стягнуто додаткові витрати на дитину у розмірі 9 186,90 грн. (а.с. 25-27).
За повідомленням позивачки, відповідач повністю ігнорує існування дитини, не проявляє жодного інтересу до духовного, фізичного розвитку сина, не заохочує розвиток його здібностей, талантів та вподобань; з часу фактичного припинення шлюбних відносин з кінця 2013 року, до дитини відповідач приїздив лише раз 18.08.2016, хоча перешкоди у спілкуванні з сином відповідачу не чиниться.
Згідно положень ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН від 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Як роз'яснено у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року № 3, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
За нормою п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно положень частини 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц зроблено висновок по застосуванню п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України та вказано, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Крім того, зазначені чинники повинні мати систематичний та постійних характер.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.11.2022 по справі № 308/9081/21.
На підтвердження позовних вимог позивачкою надано довідку від 26.05.2021 № 12 видану Козинським ліцеєм Козинської селищної ради, відповідно до якої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учнем 1-А класу Козинського ліцею Козинської селищної ради. Його батько ОСОБА_2 за період 2020/2021 навчального року у вихованні дитини ніякої участі не брав, не спілкувався з учителями, не відвідував батьківські збори, не забирав дитину з ліцею додому, батько проживає у Києві (а.с. 30).
Відповідно довідки від 17.05.2021 виданої Козинською амбулаторією загальної практики сімейної медицини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з народження і по даний час знаходяться на «Д» обліку у лікаря-педіатра Козинської АЗПСП. За останні 3 роки на прийом до лікаря Козинської АЗПСМ приходила виключно мати з дитиною (а.с. 31).
Згідно довідки від 11.06.2021 № 316-01 виданої виконавчим комітетом Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею проживає та зареєстрований її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться на її утриманні та фактично отримує догляд від матері (а.с. 34).
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам від 17.05.2021 № 47770006, складеного державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заборгованість відповідача по аліментам станом на 01.05.2021 складає 157 160,88 грн. (а.с. 29).
З письмових пояснень ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 убачається, що відповідач дитиною не цікавиться, фінансової допомоги на утримання сина не надає та участі у його житті не приймає. Вихованням та забезпеченням дитини займається мати ОСОБА_1 (а.с. 35, 36, 37).
Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.
З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою під час будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватися, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.
Система правосуддя прислухається до дітей, серйозно ставиться до їх думок і гарантує, що інтереси дітей захищені. Належна увага повинна приділятися поглядам та думці дитини згідно з її віком і зрілістю.
Закріплення вказаними вище міжнародними документами та актами внутрішнього законодавства України право дитини бути почутою передбачає, що думка дитини повинна враховуватися при вирішенні питань, які її безпосередньо стосуються. Разом із тим, згода дитини на проживання з одним із батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не відповідає та не захищає права та інтереси дитини, передбачені Конвенцією про права дитини.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 761/25544/19.
Відповідно положень ст. 171 СК України судом була з'ясована думка дитини сторін по справі у цьому спорі.
Дитина ОСОБА_8 пояснив, що він проживає з матір'ю, свого батька він останній раз бачив дуже давно, з ним не спілкується і не зустрічається, про нього піклується його матір. Батько його не вітає з днем народження та святами, він бажає жити із матір'ю їхнім власним життям без присутності у ньому його батька.
Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради УРСР № 798 від 27.02.1991 року визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дітей та несуть відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно Висновку Органу опіки та піклування Козинської селищної ради № 6 від 03.12.2021, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 02 березня 2013 року. Від шлюбу у них народився син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спільне життя не склалося і рішенням Обухівського районного суду від 30 жовтня 2018 року шлюб між батьками дитини розірвано. Подружнє життя не склалося майже після укладення шлюбу. ОСОБА_2 участі у вихованні сина не бере та не переймається успіхами розвитку дитини. Не спілкується з сином в повному обсязі, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу та матеріально не утримує. Також жодних намірів поспілкуватися чи зустрітися з сином у нього не виникало. Батько свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків відносно малолітнього сина. У хлопчика відсутнє усвідомлення моделі повноцінної сім'ї, яке необхідне для створення своєї родини в дорослому житті. Тому ОСОБА_1 самостійно виховує свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спеціалістами служби у справах дітей Козинської селищної ради проведено обстеження умов проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було встановлено, що дитини проживає разом з мамою в хороших житлово-побутових умовах. Мати створила належні умови для повноцінного життя, розвитку своєї дитини. Громадянин ОСОБА_2 на засідання комісії не з'явився, хоча про час, дату та місце проведення був повідомлений належним чином (а.с. 92-94).
Відповідно вказаного висновку Орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За вимогами частини 3 ст. 12, частин 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У спростування наведеного будь яких доказів відповідачем суду не надано.
Отже, за вищевикладених обставин судом встановлено, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню малолітнього сина ОСОБА_3 , не проявляє до дитини батьківської турботи, не піклується про сина, не цікавиться його життям та здоров'ям, не зустрічається і не спілкується з сином, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не готує сина до самостійного життя, не забезпечує необхідним харчуванням та побутовими потребами, не дає доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, дитина проживає з позивачкою, яка займається вихованням та утриманням сина.
За викладених обставин суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.
Позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у порядку розподілу між сторонами судових витрат, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн.
Керуючись ст. ст. 150, 164, 165 СК України, ст. ст. 2, 8, 11, 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року №3, ст. ст. 4, 12, 76, 81, 89, 133, 141, 223, 259, 263, 265, 268, 273, 280, 289, 354, 355 ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Служба у справах дітей Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис про народження № 41 від 02.09.2013, зареєстрований Виконавчим комітетом Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивачка - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Обухівської районної державної адміністрації Київської області, 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Малишка, 10, ідентифікаційний кож ЄДРПОУ 33646419.
Третя особа - Служба у справах дітей Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, 08711, Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Партизанська, 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 04362697.
Повне судове рішення складене 14.12.2022.
Суддя