14 грудня 2022 року Чернігів Справа № 620/8795/22
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Житняк Л.О. перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо проведення індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 15.12.2020 без застосування положень абзацу 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, щодо відмови у проведенні перерахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення відповідно до положень абзацу 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Також просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 15.12.2020 у відповідності до абзацу 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та зобов'язати відповідача вчинити відповідні дії.
Суд ухвалою від 07.12.2022 позовну заяву залишив без руху. Протягом встановленого судом строку недоліки позовної заяви усунуто та надано клопотання про поновлення строку звернення до суду. Своє клопотання обгрунтовує тим, що позивач не має економічної та юридичної освіти, не міг знати, що його права порушуються. Компетентні органи не інформували позивача про невиплату індексації грошового забезпечення. Позивачу не видавались розрахункові листки про суми нарахованого та виплаченого грошового забезпечення. Крім того, 28.11.2022 ним була отримана відповідь на адвокатський запит - письмове повідомлення про суми нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення. Також зазначає, про надання тлумачення положень ст.233 КЗпП Рішеннями Конституційного Суду від 15.10.2013 №8-пр/2013, від 15.10.2013 №9-рп/2013. Також посилається на введення в Україні воєнного стану.
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частина 5 ст.122 КАС України, яка є спеціальною нормою, передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст.122 КАС України).
Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон №2352-ІХ), який набув чинності 19.07.2022, внесено зміни, зокрема, до ст.233 Кодексу законів про працю України.
Приписами ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст.116).
У разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст.233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (ст.116), минуло не більше одного року (ст.234 Кодексу законів про працю України).
Згідно з ст.234 Кодексу у разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст.233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (ст.116), минуло не більше одного року.
Надаючи оцінку доводам позивача, вказаним у заяві про поновлення строку звернення, суд зазначає наступне.
Як вбачається з рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 у справі №620/13729/21, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2022, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив, зокрема, зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.12.2020 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 15.12.2020 - березень 2018 року відповідно до вимог абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 з урахуванням виплачених сум (провадження у справі відкрито 21.10.2021).
Зазначеним рішенням позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування жовтня 2015 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 включно. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Також визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати в повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.12.2020 включно. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.12.2020 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 30.11.2018 - березень 2018 року відповідно до вимог абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З наведеного слідує, що станом на момент відкриття провадження у справі №620/13729/21 в жовтні 2021 року, позивач вже був обізнаний про неналежне виконання відповідачем обов'язку щодо нарахування індексації за спірний період з 01.12.2018 по 15.10.2020, а отже пропустив як місячний строк звернення до суду встановлений ст.122 КАС України так і тримісячний строк звернення до суду, встановлений ст.233 КЗпП України.
З огляду на зазначене, суд не приймає до уваги посилання позивача на відсутність економічної та юридичної освіти, ненадання йому розрахункових листів про суми нарахованого та виплаченого грошового забепзечення, оскільки це не завадило йому звернутися до суду в межах справи №620/13729/21 та неможливості через воєнний стан отримати інформацію про нараховані складові грошового забезпечення для перевірки їх правильності.
Крім того, необізнаність позивача про складові грошового забезпечення, які йому виплачувались під час проходження служби, свідчить лише про його пасивну поведінку та байдужість до власних прав та обов'язків, за наявності об'єктивної можливості дізнатися про складові грошового забезпечення які йому виплачувались, їх розмір та підстави виплати або невиплати.
Той факт, що на своє звернення позивач отримав відповідь 28.11.2022 та переконався, що у спірний період індексація грошового забезпечення йому не виплачувалась, не змінює часу, з якого він повинен був або міг дізнатись про порушення своїх прав. Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, а є лише фактично штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду, що на думку суду є зловживанням процесуальними правами.
Щодо наявності у ст.233 КЗпП посилання на рішення Конституційного Суду від 15.10.2013 №8-пр/2013, від 15.10.2013 №9-рп/2013 та тлумачення положень даної статті в них, то суд зазначає, що в рішеннях Конституційного Суду від 15.10.2013 №8-пр/2013, від 15.10.2013 №9-рп/2013 надається тлумачення ст.233 КЗпП в редакції, до внесення змін Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин».
Таким чином, наведені позивачем обставини не можуть бути підставою для поновлення строку звернення до суду, оскільки не є такими, що не залежали від волевиявлення позивача.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом встановленого строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Згідно із п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених ч.2 ст.123 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи викладене та керуючись ст.122, 123, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Відповідно до ч.2 ст.256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст.294 КАС України може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Л.О. Житняк