Справа № 159/3466/22
Провадження № 2/159/1101/22
29 листопада 2022 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Шишиліна О.Г.,
із участю секретаря судового засідання Панечко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 04 листопада 2005 року позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу у позивача із відповідачем народилось двоє дітей: неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач зазначає, що тривалий час відповідач матеріально не підтримує дочку ОСОБА_3 , яка навчається на платній формі в коледжі на другому курсі денного відділення без отримання стипендії.
Враховуючи вказане, беручи до уваги, що відповідач працевлаштований, має необхідний дохід і спроможний матеріально надавати допомогу, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , додаткові витрати на навчання в ВСП «Ковельського промислово-економічного фахового коледжу Луцького національного технічного університету» дочки ОСОБА_3 , в розмірі по 2000 грн., щомісяця до закінчення учбового процесу - 31 січня 2025 року.
Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 жовтня 2022 року відкрито провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Крім цього, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження по справі для подання відзиву на позовну заяву.
В межах строків встановлених судом, відповідачем письмового відзиву на позовну заяву подано не було.
В призначене судове засідання позивач не з'явилась, однак попередньо подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Проти проведення заочного розгляду справи позивач не заперечує.
01 листопада 2022 року на адресу відповідача було направлено лист з копією ухвали про прийняття позовної заяви та відкриття провадження по справі, копією позовної заяви із додатками та судову повістку про виклик до суду для участі у судовому розгляді. Вказаний лист не було вручено під час доставки, з огляду на відсутність адресата за вказаною адресою, та повернуто на адресу суду.
Тобто, відповідач в силу вимог п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України, будучи належним чином повідомленим факт розгляду Ковельським міськрайонним судом Волинської області справи за участю ОСОБА_2 , в якості відповідача та повідомленим про дату, час та місце проведення розгляду справи у судове засідання не з'явився. Будь-яких клопотань про відкладення судового засідання до суду подано не було.
Беручи до уваги викладене, а також відсутність заперечень позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи, у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши зібрані докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності дійшов висновку про таке.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданий від 22 листопада 2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ковелю Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області, 04 листопада 2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів 04 листопада 2005 року складено відповідний актовий запис № 544.
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданий Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ковелю Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області від 23 серпня 2006 року.
Згідно довідки № 209 виданої ВСП «Ковельського промислово-економічного фахового коледжу Луцького національного технічного університету» від 26 серпня 2022 року, ОСОБА_3 , навчається на другому курсі денного відділення ВСП «Ковельського промислово-економічного фахового коледжу Луцького національного технічного університету» з 01 вересня 2021 року до 31 січня 2025 року на платній основі. Стипендії ОСОБА_3 , не отримує, та плата за рік навчання становить 11200 грн.
Згідно із ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Частинами першою-третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно із ч. 1 ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 СК України, розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Аналіз указаних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Дане положення стосується особливих обставин, орієнтовний перелік яких надається зазначеною нормою закону. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи якщо дитина страждає на тяжку хворобу, що потребує лікування тощо.
Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).
Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред'явила такий позов.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Звертаючись з позовом до суду ОСОБА_1 , посилається на те, що у зв'язку із навчання їх спільної дитини на другому курсі денного відділення ВСП «Ковельського промислово-економічного фахового коледжу Луцького національного технічного університету» виникли додаткові витрати на таке навчання, в покритті яких зобов'язаний брати участь батько дитини.
В той же час, суд звертає увагу, що навчання особи з метою здобуття професійної освіти не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини. Отже такі витрати не є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами, у розумінні ст. 185 СК України.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року по справі № 336/1488/19, постанові Волинського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року по справі № 158/1301/20.
З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення додаткових витрат, пов'язаних із навчання дитини з метою здобуття професійної освіти, на підставі ст. 185 СК України не підлягають задоволенню.
Також, суд вважає вимоги позивача про включення до періодичних щомісячних платежів витрати на протезування зубів дочки необґрунтованими, оскільки доказів такої медичної необхідності суду не надано, надані позивачем копії чеків не містять відомостей про такі витрати саме на дочку та їх необхідність.
Враховуючи викладене позовні вимоги не підлягають задоволенню..
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 279, 354, 430 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - відмовити повністю.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржене відповідачем безпосереднього до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повний текст рішення складено 13.12.2022р.
Головуючий:О. Г. ШИШИЛІН