справа № 197/253/22
провадження № 2-о/197/21/22
13 грудня 2022 року смт Широке
Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Шевченко О.В.,
за участі:
секретаря судового засідання: Гетьманенко О.І.,
заявника: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Широке цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,
І. Стислий виклад позицій учасників справи.
Заявник звернувся до суду із заявою та просив суд:
-встановити, що він, є племінником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування вимог заявника посилається на те, що встановлення факту необхідно для оформлення спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 . Державним нотаріусом заявнику було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки неможливо встановити факт родинного зв'язку між спадкодавцем і спадкоємцем. За вказаних обставин, заявник позбавлений можливості реалізувати свої спадкові права, тому звернувся до суду з вищевказаною заявою.
ІІ. Заяви та клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 12.04.2022 заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження.
Заявник в судовому засіданні заяву підтримав.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст правовідносин.
Заявник народився в 1949 році, матір'ю якого записа ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про його народження, свідоцтвом про шлюб його батьків.
Як зазначено в свідоцтві про народження, ОСОБА_4 народилася в 1926 році.
Померла ОСОБА_5 в 2001 році.
ОСОБА_2 померла в 2016 році. ЇЇ чоловік помер в 1991 році.
Зазначені обставини підтверджуються свідоцтвами про їх смерть, свідоцтвом про одруження.
Згідно довідки, актовий запис про народження ОСОБА_6 (спадкодавця) відсутній.
Як випливає з довідки банку, на ім'я спадкодавця відкриті рахунки, на який зберігаються грошові кошти.
Постановою державного нотаріуса від 19.12.2018 заявнику відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Заявник, допитаний як свідок, свідок ОСОБА_7 (двоюрідна сестра заявника), в судовому засіданні підтвердили той факт, що спадкодавець є рідною тіткою заявника по матері.
ІV. Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права, оцінка суду.
Дослідивши докази, які надані заявником в обґрунтування вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що вимоги заявника підлягають задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За ч. 3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частиною 1 ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
За змістом норм статей 1268 - 1269 ЦК України, порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Частиною 1 ст.1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
За змістом норми статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Враховуючи те, що встановлення факту породить для заявника певні юридичні наслідки та іншого шляху для підтвердження даного факту не існує, на підставі зібраних у справі та досліджених доказів (заявник, свідок в судовому засіданні суду повідомили, що спадкодавець все життя заявника визнавала його своїм рідним племінником перед сторонніми людьми та членами сім'ї, померла називала заявника племінником, ставилася, як до рідного племінника, а він визнавав її за рідну тітку; мати заявника за життя також це підтверджувала прилюдно; заявник все доросле життя часто відвідував її, вона приїздила до нього в гості, підтримували одне одного, поховав її за власний кошт; за своїм віком заявник і померла можуть бути племінником та тіткою), суд вважає доведеним, що заявник є племінником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
V. Розподіл судових витрат.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються за заявою у справах окремого провадження 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» від 15.12.2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (з розрахунку на одну особу) становить з 01.01.2022 року 2 481 грн.
Ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Заявник не звільнений від сплати судового збору.
Заявником при зверненні до суду було сплачено судовий збір.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 293, 294 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є племінником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Широківський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники справи (данні):
Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
СУДДЯ О.В.ШЕВЧЕНКО