Справа № 461/8207/21 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В.
Провадження № 22-ц/811/2134/22 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
13 грудня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н.П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
розглянувши в місті Львові, в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 18 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок залиття квартири та стягнення моральної шкоди, -
30.09.2021 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок залиття квартири та стягнення моральної шкоди. Просив стягнути з відповідача на його користь 12516 грн матеріальної шкоди та 5000 грн моральної шкоди, а також покласти на ОСОБА_1 судові витрати, понесені позивачем, а саме: судовий збір у розмірі 908 гривень; витрати пов'язані із залученням експерта та проведення будівельно-технічної експертизи у сумі 6047 гривень 30 копійок; витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 гривень.
В обґрунтовання позовних вимог покликавться на те, що він разом з дружиною ОСОБА_4 та дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , є співвласниками приміщення АДРЕСА_1 площею 27 кв.м, що підтверджується свідоцтвом про право власності № НОМЕР_1 від 03.06.2005 року серії НОМЕР_2 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 8681954 від 19.10.2005 року серія СВХ № 961769. На другому поверсі будинку АДРЕСА_2 над приміщеннями квартири АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_1 . На початку липня 2020 року він виявив сліди замокання на стінах та стелі його квартири у зв'язку з чим звернувся до ЛКП «Старий Львів» із заявою про залиття, проведення огляду приміщення та встановлення причин замокання. Актом від 06.07.2020 року, затвердженого директором ЛКП «Старий Львів» встановлено, що 03.07.2020 року комісія ЛКП «Старий Львів» у складі майстрів дільниць ОСОБА_7 та сантехніків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 провела обстеження квартири кв. АДРЕСА_1 та виявила на стелі та стіні приміщень квартири АДРЕСА_2 сліди замокання. Причиною залиття зазначено неналежне користування сантехнічними приладами мешканцями квартири АДРЕСА_4 , яка знаходиться над квартирою позивача. Згідно висновку будівельно-технічної експертизи, проведеної судовим експертом Курильовим І.І (висновок експерта №12/20 від 15.10.2020 року), під час огляду приміщень житлового будинку експертом зафіксовано пошкодження елементів квартири та будинку. Об'єктами дослідження є квартира АДРЕСА_4 , нежитлове приміщення квартири АДРЕСА_5 . Експертом встановлено, що вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, що виникли внаслідок залиття нежитлового приміщення квартири АДРЕСА_5 , станом на час проведення дослідження становить 12516,00 грн.
Окрім того, внаслідок пошкодження належного йому майна було завдано також і моральної шкоди, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна, психологічному стресі та погіршенні здоров'я, тривалістю вимушених змін (неможливість користування належним йому майном); також було порушено звичний спосіб його життя, він змушений був докладати додаткових зусиль для його нормалізації. Моральну шкоду оцінює в 5000 гривень.
Оскаржуваним рішенням позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 12516 грн матеріальної шкоди, 5000 грн моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 6047 гривень 30 копійок - витрат пов'язаних із залученням експерта та проведення експертизи, 908 гривень 00 копійок витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду оскаржила представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Зазначила, що задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 в повному обсязі, суд першої інстанції вважав доведеною вину відповідача у заподіянні шкоди нежитловому приміщенню, яке перебуває у власності в т.ч. й позивача, шляхом залиття такого. Зазначене переконання суду ґрунтувалося на дослідженні акту від 03.07.2020 року ЛКП «Старий Львів», який був складений не уповноваженою на те особою, а саме - не управителем будинку по АДРЕСА_2 . Крім того, за своєю формою Акт ЛКП не відповідає вимогам до типової форми акту, яка затверджена Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій. Відсутність усіх необхідних реквізитів у акті затоплення свідчить про його неналежність та недопустимість як доказу заподіяння відповідачем майнової шкоди.
Також вважає, що пошкодження на стінах, які зафіксовано у висновку експерта, не були спричинені внаслідок залиття з квартири поверхом вище, а відтак будь-які підстави для вішкодування вартості їх ремонту за рахунок відповідача є необгрунтованими. Висновок експерта також не вважає належним доказом у справі, що виключає покладення на відповідача витрат на його складення.
Заперечує заподіяння позивачу моральної шкоди, а також її розмір.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 76, 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.1,2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Встановлено, що позивач ОСОБА_3 є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 26,2 кв.м.
Відповач ОСОБА_1 - власником квартири АДРЕСА_6 .
На початку липня 2020 року позивач виявив сліди замокання на стінах та стелі належного йому приміщення, у зв'язку з чим звернувся до ЛКП «Старий Львів» із заявою про залиття, проведення огляду приміщення та встановлення причин замокання.
Актом від 06.07.2020 року, затвердженим директором ЛКП «Старий Львів» встановлено, що 03.07.2020 року комісією ЛКП «Старий Львів» у складі майстрів дільниць ОСОБА_7 та сантехніків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 при обстеженні квартири 03.07.2020 року виявлено сліди замокання на стелі та стіні квартири АДРЕСА_1 . Причиною залиття зазначено неналежне користування сантехнічними приладами мешканцями квартири АДРЕСА_4 , яка знаходиться над квартирою позивача.
Відповідно до Висновку № 12/20 будівельно-технічної експертизи від 07.09.2020 року на час огляду експертом квартири позивача зафіксовано пошкодження, що виникли внаслідок залиття у приміщенні під літ. «1» нежитлового приміщення квартири АДРЕСА_5 - сліди намокання, темна пляма від залиття на поверхні гіпсокартонної підшивки стелі з вспученою опорядженою поверхнею у місці розташування датчика пожежної сигналізації (див. зобр. №№10-11 табл.№3 дод.№3 до Висновку); на поверхні стіни дві тріщини та вспучування верхніх шарів опорядження водоемульсійного шару пофарбування та шару шпаклівки (див. зобр. №№12-19 табл.№№3,4 дод.№№3,4 до Висновку); на поверхні стіни наявна пляма темного кольору на одній з тріщин верхнього шару опорядження водоемульсійного шару пофарбування та шару шпаклівки (див. зобр. №18 табл.№ 4 дод.№ 4 до Висновку). Експертом також встановлено, що під час залиття відбулося потрапляння вологи у конструкції стін і дерев'яного перекриття та на поверхню стелі приміщенні під літ. «1» нежитлового приміщення квартири АДРЕСА_1 з приміщення квартири, що розташована над даною квартирою на 2 поверсі житлового будинку (квартири АДРЕСА_4 ). Ознаки залиття приміщенні під літ. «1» нежитлового приміщення квартири АДРЕСА_1 свідчать про потрапляння вологи у простір приміщення з приміщення квартири, що розташована на другому поверсі над нежитловим приміщенням квартири АДРЕСА_2 , через конструкцію стін та дерев'яного перекриття. Експертом встановлено, що над приміщенням під літ. «1» нежитлового приміщення квартири АДРЕСА_1 розташоване приміщення кухні та ванної кімнати квартири АДРЕСА_4 другого поверху даного будинку. Покриття підлоги кухні квартири АДРЕСА_6 - дерев'яні дошки, лінолеум. Біля мийки у приміщенні кухні покриття з лінолеуму відсутнє (див. зобр. №20 табл.№4 дод.№4 до Висновку). При вході у приміщення ванної кімнати наявні наскрізні тріщини в керамічній плитці покриття підлоги (див. зобр. №21 табл.№4 дод.№4 до Висновку).
Вартість ремонтно-будівельних робіт, необхідних для усунення пошкоджень, що виникли внаслідок залиття нежитлового приміщення квартири АДРЕСА_5 , станом на час проведення дослідження згідно висновку експертизи становить 12516,00 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот шістнадцять грн. 00 коп.).
Матеріалами справи також встановлено, що у місці появи плям на стіні приміщення під літ. «1» нежитлового приміщення квартири АДРЕСА_1 відсутні внутрішньоквартирні та загальнобудинкові комунікації водопостачання чи каналізації. Ввід мереж водопостачання та каналізації у нежитлове приміщення квартири АДРЕСА_2 відбувається з внутрішньобудинкового коридору у приміщення вбиральні під літ. «З» (див. зобр. №№24-25 табл.№5 дод.№5 до Висновку). У приміщеннях під літ. «1,2» нежитлового приміщення квартири АДРЕСА_1 дані мережі не проведено.
Задовольняючи позов ОСОБА_3 , районний суд виходив з того, що внаслідок неналежного виконання відповідачем обов'язку з утримання квартири АДРЕСА_7 у належному стані, було спричинено пошкодження квартири АДРЕСА_1 , яка належить позивачу, що завдало останньому матеріальної шкоди. Вина відповідача у заподіянні шкоди та розмір шкоди підтверджується Актом ЛКП «Старий Львів'від 06.07.2020 року та Висновкуом експерта № 12/20 будівельно-технічної експертизи від 07.09.2020 року. Суд також виходив з того, що внаслідок пошкодження майна позивача, йому було завдано також і моральну шкоду, та стягнув таку в користь позивача в розмірі 5000 грн, оскільки вважав, що позивач зазнав тривалого порушення прав власника, був змушений звертатися за захистом своїх прав у судовому порядку; відповідач відмовився у добровільному порядку відшкодувати спричинену шкоду. Суд також врахував тривалість відновлення пошкодженого майна позивача, а також те, що позивач був змушений відстоювати свої права в судовому порядку, що вплинуло на його моральний стан та призвело до вимушених змін в його житті.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується повністю, оскільки такий відповідає матеріалам справи та зібраним у справі доказам. Крім того, доказів того, що залиття квартири позивача мало місце з інших причин, відповідач суду не надав.
Оскільки цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, то саме доведення вини особи у заподіянні шкоди є юридичною підставою для покладення на неї відповідальності за завдану шкоду. З огляду на наведене, з урахуванням визначених Цивільно -процесуальним кодексом принципів змагальності й диспозитивності, обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди покладається не лише на позивача, обов'язок доведення відсутності вини відповідача у заподіянні шкоди особі, майно/здоров'я якої постраждало внаслідок неналежного утримання об'єкта, є обов'язком відповідача.
Оскільки відповідач не надав суду доказів на спростування його вини у залитті квартири позивача, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 18 липня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 13 грудня 2022 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді Я.А. Левик
М.М. Шандра