Ухвала від 14.12.2022 по справі 607/18223/22

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2022 Справа №607/18223/22

Провадження №1-кс/607/5767/2022

м. Тернопіль

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12022211040001567 від 10 жовтня 2022 року, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022211040001567 від 10 жовтня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України про накладення арешту на светр чорного кольору з капюшоном із зображенням мультиплікаційних героїв та поліетиленовий пакет яскраво червоного кольору з чорними ручками, які були добровільно видані ОСОБА_4 .

Подане клопотання мотивоване тим, що СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022211040001567 від 10.10.2022 за фактом крадіжки грошових коштів ОСОБА_5 , вчиненої в умовах воєнного стану у службовому приміщенні закладу громадського харчування «Файне місто», що за адресою бульв. Т.Шевченка, 23.

В ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення ймовірно причетний ОСОБА_4 , який 08.12.2022 року добровільно видав працівникам поліції речі, в які він був одягнутий під час вчинення крадіжки, а саме: светр чорного кольору з капюшоном і зображеннями мультиплікаційних героїв та поліетиленовий пакет яскраво червоного кольору з чорними ручками. Надалі, зазначені речі постановою слідчого ОСОБА_6 від 09.12.2022 визнано речовими доказами.

Враховуючи вищевикладене, зокрема те, що на речах добровільно виданих ОСОБА_4 , могли зберегтися сліди вчиненого кримінального правопорушення, а тому з метою збереження речових доказів, ініціатор клопотання ставить питання про накладення арешту на светр чорного кольору з капюшоном із зображенням мультиплікаційних героїв та поліетиленовий пакет яскраво червоного кольору з чорними ручками.

Прокурор Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак подав слідчому судді заяву про розгляд клопотання без його участі, в якій клопотання підтримав та просить задовольнити.

Володілець майна ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився з невідомих суду на те причин, заяв та клопотань від останнього слідчому судді не надходило.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється, оскільки в судове засідання не прибули всі особи, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Також у відповідності до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Частиною другою цієї статті визначено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення.

Слід зазначити, що на даному етапі слідчий суддя не вирішує питання, які має вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності, допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних прийшов до висновку, що надані суду матеріали є достатніми для застосування у даному кримінальному провадженні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Так, в судовому засіданні встановлено, що Тернопільським РУ поліції ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12022211040001567 від 10 жовтня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

У клопотанні прокурора наведено відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, які в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку, про вчинення вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується долученими до клопотання доказами: витягом з ЄРДР №12022211040001567 від 10 жовтня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України; протоколом вилучення предметів, документів чи інформації під час їх добровільної видачі від 028.12.2022 року; протоколами огляду заявою ОСОБА_4 від 10.10.22 року; протоколом огляду предмету від 20.11.2022 року, іншими долученими до клопотання матеріалами.

Як вбачається із клопотання, прокурор просить накласти арешт на майно, яке було вилучено під час добровільної видачі ОСОБА_4 08 грудня 2022 року, з метою збереження речового доказу у кримінальному провадженні №12022211040001567 від 10 жовтня 2022 року.

Так, постановою слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 від 09.12.2022 року, светр чорного кольору з капюшоном із зображенням мультиплікаційних героїв та поліетиленовий пакет яскраво червоного кольору з чорними ручками, які були добровільно видані ОСОБА_4 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12022211040001567 від 10 жовтня 2022 року.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п. 1 ч.2 ст.170 КПК України.

Правилами ч.3 ст.170 КПК України передбачено, що в такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У статті 98 КПК України визначені такі критерії щодо речових доказів: матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони місять ознаки, зазначені у частині першій цієї статті.

Враховуючи, що вилучені під час добровільної видачі речі, належать до категорії майна, що має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, відповідає критеріям зазначеним у ч.1 ст.98, п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України, а тому є необхідність у накладені арешту на таке з метою збереження речових доказів до з'ясування всіх обставин кримінального провадження.

Негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна слідчим суддею не встановлено. Отже, накладення арешту на вилучені під час добровільної видачі светр чорного кольору з капюшоном із зображенням мультиплікаційних героїв та поліетиленовий пакет яскраво червоного кольору з чорними ручками, відповідає співвідношенню критерію розумності та співрозмірності обмеження права власності та завдань кримінального провадження, з огляду на те, що вказане майно може бути використане як доказ для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно, вилученого 08 грудня 2022 року під час під час добровільної видачі ОСОБА_4 майно, а саме видачі светр чорного кольору з капюшоном із зображенням мультиплікаційних героїв та поліетиленовий пакет яскраво червоного кольору з чорними ручками.

Керуючись ст.ст. 98, 167, 170, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12022211040001567 від 10 жовтня 2022 року, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України - задовольнити.

Накласти арешт, шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження, на светр чорного кольору з капюшоном із зображенням мультиплікаційних героїв та поліетиленовий пакет яскраво червоного кольору з чорними ручками, які були вилучені під час добровільної видачі ОСОБА_4 , з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12022211040001567 від 10.10.2022 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, особи, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_7 ОСОБА_8

Попередній документ
107864077
Наступний документ
107864079
Інформація про рішення:
№ рішення: 107864078
№ справи: 607/18223/22
Дата рішення: 14.12.2022
Дата публікації: 10.05.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (14.12.2022)
Дата надходження: 13.12.2022
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
КУНЦЬО СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
суддя-доповідач:
КУНЦЬО СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ