09.12.2022Справа №607/17880/22
Провадження 1-кс/607/5653/2022
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 липня 2022 року у справі № 607/8510/22 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022210000000145 від 04 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України,
До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області звернувся ОСОБА_3 із клопотанням, в якому просив скасувати арешт на автомобіль ЗИЛ-ММЗ 4502, р.н. НОМЕР_1 та надати можливість ним користуватися.
В обґрунтування клопотання заявник вказав на те, що 04 липня 2022 року біля 06 години в с. Піщатинці Чортківського району, коли він їхав своїм автомобілем ЗИЛ-ММЕ 4502, р.н. НОМЕР_1 , то пасажир ОСОБА_4 на ходу відкрив двері та випав з автомобіля. Відповідно до довіреності, зареєстрованої за № 881 від 28 жовтня 2022 року ОСОБА_3 є законним володільцем автомобіля ЗИЛ-ММЕ 4502, р.н. НОМЕР_1 . Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду № 607/8510/22 накладено арешт на вказане майно. Ухвала суду про накладення арешту мотивована тим, що автомобіль зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та необхідно провести ряд експертиз у кримінальному провадженні. Станом на сьогоднішній день з автомобілем проведені всі експертизи і всі потрібні сліди кримінального правопорушення зафіксовані, описані та сфотографовані. Автомобіль зберігається вже тривалий час, понад 5 місяців знаходиться на спецмайданчику, через зиму втрачають свої функції його деталі через різного виду погодні явища та корозію. Заявник вважає, що необхідність в арешті та утриманні вищевказаного автомобіля на спецмайданчику відсутня, оскільки на ньому взагалі немає ніяких пошкоджень та слідів. Подальше утримання автомобіля позбавляє заявника єдиного заробітку на проживання та звичного способу життя.
Володілець майна ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, у прохальній частині клопотання просив проводити розгляд за його відсутності.
Прокурор Теребовлянської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, надіслала на електронну адресу суду заяву, у якій просила розглянути клопотання за її відсутності; вказала, що не заперечує щодо задоволення клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного на вантажний автомобіль ЗИЛ-ММЗ 4502, р.н. НОМЕР_1 , в частині права користування, у задоволенні решти вимог просила суд відмовити, оскільки підстави для скасування арешту майна в повному обсязі, передбачені ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), на даний час відсутні. Вилучене майно, на яке накладено арешт на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, постановою слідчого визнано речовим доказом, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. З метою його збереження як речових доказів, що необхідні для проведення судових експертиз, дослідження усіх обставин справи, на даний час є потреба в арешті.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалося.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла до наступних висновків.
Арешт майна, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.
Так, вирішуючи питання про подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 додаткового (першого) протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична, або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, або загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 липня 2022 року (справа № 607/8510/22, провадження № 1-кс/607/2633/2022) у кримінальному провадженні № 12022210000000145 від 04 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України), накладено арешт шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування, на вантажний автомобіль ЗИЛ-ММЗ 4502, р.н. НОМЕР_1 .
Як вбачається із змісту вказаної ухвали арешт накладений з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 , власником автомобіля ЗИЛ-ММЗ 4502, р.н. НОМЕР_1 , є ОСОБА_6 , с. Рожанівка Чортківського району Тернопільської області.
Власник ОСОБА_6 27 жовтня 2022 року уповноважив ОСОБА_3 розпоряджатися належним йому транспортним засобом ЗИЛ-ММЗ 4502, р.н. НОМЕР_1 на підставі довіреності серії НСВ № 103057, посвідченої приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованої в реєстрі за № 881
Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В силу вимог ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути як найшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України.
З огляду на приписи п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне володіння належним йому майном, що буде суперечити загальним засадам права власності, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Слідчим суддею враховано можливість виконати завдання щодо повного та всебічного з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, для виконання якого був накладений арешт, без застосованого вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Разом з тим, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні ще триває, слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для скасування заборони відчуження арештованого майна та розпорядження ним, проте не вбачає підстав для подальшої заборони користуватися вказаним майном.
Відтак, клопотання слід задовольнити частково, скасувати арешт в частині позбавлення права користування, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, на транспортний засіб ЗИЛ-ММЗ 4502, р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_6 , а користувачем - ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 3 ст. 169 КПК України слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170, 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 липня 2022 року у справі № 607/8510/22 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022210000000145 від 04 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України - задовольнити частково.
Скасувати арешт в частині позбавлення права користування, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, на транспортний засіб ЗИЛ-ММЗ 4502, р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_6 , користувачем - ОСОБА_3 .
У задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду
Тернопільської області ОСОБА_1