ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.12.2022Справа № 910/8804/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Фізичної особи-підприємця Тирсіна Олександра Володимировича до Національної служби здоров'я України про стягнення 90 709,45 грн,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),
У вересні 2022 року Фізична особа-підприємець Тирсін Олександр Володимирович (далі - Підприємець) звернувся до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що 12 травня 2021 року між ним та Національною службою здоров'я України (далі - Служба) було укладено договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій № 000-РМ1Р-М000. Оскільки Служба взяте на себе за вказаним договором зобов'язання з оплати наданих йому послуг у загальному розмірі 67 106,16 грн не виконало, останній, посилаючись на статті 3, 11, 525, 530, 610, 611, 626, 627, 629, 901, 903, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу, а також 12 998,34 грн пені, 1 290,64 грн трьох процентів річних та 9 314,31 грн інфляційних втрат, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України та 232 ГК України в зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 вересня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.
3 жовтня 2022 року через загальний відділ діловодства суду позивач на виконання вимог вказаної ухвали подав документи для усунення недоліків позовної заяви.
У зв'язку з наведеними обставинами ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 жовтня 2022 року було відкрито провадження у справі № 910/8804/22 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
7 листопада 2022 року на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання від вказаної дати про долучення до матеріалів справи доказів сплати послуг з професійної правничої допомоги.
11 листопада 2022 року через загальний відділ діловодства суду від Служби надійшов відзив від 2 листопада 2022 року № 37745/2.3-03-22, у якому остання заперечила проти задоволення вимог Підприємця, посилаючись на те, що надіслані ним звіти на грудень 2021 року не були скріплені електронним цифровим підписом останнього та/або надіслані в невірному форматі, а тому вважаються неподаними та не підлягають підписанню відповідачем. Також, заперечуючи проти позову, Служба вказала, що ці звіти за грудень 2021 року не були вчасно їй направлені позивачем, у зв'язку з чим згідно з приписами пункту 26 договору послуги за цей період не підлягають оплаті.
16 листопада 2022 року на електронну адресу суду від Підприємця надійшла відповідь на відзив від 14 листопада 2022 року разом із заявою про поновлення процесуального строку на подачу цієї заяви по суті. У своїй відповіді на відзив позивач навів доводи та аргументи на спростування правової позиції відповідача, надавши докази скріплення електронним цифровим підписом спірного звіту, зазначивши, що умовами договору чітко не передбачено, що вказаний документ слід подавати у конкретному форматі. Крім того, відповідач не надав ніяких заперечень щодо звітів, які було подано 21 грудня 2021 року, 28 грудня 2021 року, 29 грудня 2021 року та 30 грудня 2021 року, а тому, на думку позивача, вказані звіти вважаються поданими.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23 листопада 2022 року відмовлено в задоволенні заяви про поновлення строку на подачу відповіді на відзив та продовжено за власною ініціативою суду цей строк до 16 листопада 2022 року.
8 грудня 2022 року через загальний відділ діловодства суду від Служби надійшли заперечення на відповідь на відзив від 5 грудня 2022 року № 41523/2.3-03-22, у яких відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві.
Відповідно до частин 5, 8 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Враховуючи подання позивачем та відповідачем заяв по суті спору, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, в яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність у матеріалах справи усіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного її розгляду, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
12 травня 2021 року між сторонами укладено договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій № 000-РМ1Р-М000.
Угодою від 10 грудня 2021 року № 000-РМ1Р-М000/10.12.2021 договір від 12 травня 2021 року № 000-РМ1Р-М000 викладено в новій редакції, за умовами якої Підприємець зобов'язався надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а Служба - оплачувати ці послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів. Дана угода є договором на користь третіх осіб - пацієнтів, у частині падання їм медичних послуг позивачем (пункти 8, 13 договору).
За умовами пункту 9 медичні послуги та спеціальні умови їх надання визначаються у додатках до цього договору.
Відповідно до підпункту 1 пункту 18 та підпункту 13 пункту 19 договору Підприємець має право вимагати від Служби належного, своєчасного та у повному обсязі виконання своїх зобов'язань згідно з цим договором, проте зобов'язаний своєчасно вносити до системи повну та достовірну інформацію, зокрема, звіти про медичні послуги в порядку, встановленому законодавством, з урахуванням положень специфікації.
Пунктом 22 вказаної угоди сторони передбачили, що Підприємець зобов'язався складати звіти про медичні послуги за формою, наданою замовником, в якому зазначаються: назва звіту, дата його складання, найменування надавача, посади відповідальних осіб надавача та замовника із зазначенням їх прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також перелік та обсяг надання медичних послуг, які підлягають оплаті за звітний період. Звіт про медичні послуги є первинним документом. Звіт про медичні послуги формується на підставі інформації, що міститься в системі, медичної документації та інших документів, що підтверджують факт надання пацієнтам медичної допомоги відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 24 договору позивач зобов'язався подавати Службі звіти про медичні послуги у строки, встановлені у додатках до цього договору. Якщо останній день строку подання звіту про медичні послуги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку подання вважається робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У разі виявлення невідповідностей між даними звіту про медичні послуги та інформацією, що міститься в системі, даними фінансової чи статистичної звітності, медичної документації, замовник має право подати надавачу заперечення до звіту про медичні послуги протягом 10 календарних днів з дати його надходження. Надавач зобов'язаний розглянути заперечення та подати уточнений звіт про медичні послуги з усунутими невідповідностями протягом трьох календарних днів з дати їх надсилання Службою. Якщо позивач у встановлений строк не подав звіт за звітний період або уточнений звіт із урахуванням заперечень замовника відповідно до пункту 25 цього договору, надавач має право подати такий звіт разом із звітом за наступний звітний період (пункти 25, 26 договору).
У разі неподання звіту або уточненого звіту за грудень поточного року в установлений строк дані такого звіту не враховуються в наступних звітних періодах та не підлягають оплаті (пункт 26 договору).
Пунктом 29 зазначеного правочину встановлено, що Служба зобов'язується оплачувати медичні послуги, включені до звіту про медичні послуги, щодо якого замовник не подав заперечення відповідно до пункту 25 цього договору, згідно з тарифом із застосуванням відповідних коригувальних коефіцієнтів, затверджених у порядку, визначеному законодавством, інформацію про надання яких надавач належним чином вніс до системи, в межах загальної орієнтовної ціни договору з урахуванням граничної суми оплати у відповідному звітному періоді, якщо така гранична сума зазначена у додатках до цього договору.
За умовами пункту 30 даної угоди сплата медичних послуг здійснюється на підставі звіту про медичні послуги Підприємця протягом 10 робочих днів з дати підписання обома сторонами звіту про медичні послуги з урахуванням вимог пункту 25 цього договору.
Пунктами 54, 55 договору визначено, що цей правочин вважається укладеним та набирає чинності з дати його підписання обома сторонами, якщо інше не передбачено в додатку до договору, але не раніше дати встановлення в кошторисі відповідного бюджетного призначення для служби на відповідний рік. Цей договір діє з дати його підписання обома сторонами до 31 грудня 2021 року. Строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін не більше ніж на три місяці.
Згідно з умовами пункту 4 додатку № 1 до договору (Спеціальні умови надання медичних послуг, пов'язаних з первинною медичною допомогою) звітним періодом є один календарний місяць. Підприємець зобов'язався подавати звіти про медичні послуги до 5 числа звітного періоду.
Судом встановлено, що на виконання укладеного між сторонами правочину позивач склав звіт від 8 грудня 2021 року № 2889902731F21L1A про обсяг медичних послуг, пов'язаних з первинною медичною допомогою за грудень 2021 року на суму 64 106,16 грн.
Як зазначив сам позивач, вказаний звіт він направив вперше Службі 21 грудня 2022 року, а також повторно: 28 грудня 2021 року, 29 грудня 2021 року та 30 грудня 2021 року. Дана обставина не заперечувалась відповідачем.
Підприємець звернувся до Служби із претензією, у якій вказав, що станом на 11 січня 2022 року відповідач не сплатив вартість наданих медичних послуг за грудень 2021 року на суму 67 106,16 грн та запропонував сплатити вказану суму до 25 січня 2022 року.
У своїй відповіді від 11 лютого 2022 року № 3465/5-15-22 Служба вказала, що надіслані Підприємцем звіти за грудень 2021 року вважаються неподаними, оскільки їх було збережено в невірному форматі та/або не підписано електронним цифровим підписом у зв'язку з чим, керуючись пунктом 26 договору, відсутні підстави для задоволення цієї претензії.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Державні фінансові гарантії надання необхідних пацієнтам послуг з медичного обслуговування (медичних послуг) та лікарських засобів належної якості за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій визначено Законом України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення".
Згідно з частиною 8 статті 10 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оплата надання медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій здійснюється на підставі інформації та документів, що внесені надавачем медичних послуг до електронної системи охорони здоров'я. Надавач медичних послуг складає звіт в електронній системі охорони здоров'я, в якому зазначається обсяг наданих пацієнтам медичних послуг та лікарських засобів. Оплата тарифу за надані медичні послуги та лікарські засоби здійснюється в порядку черговості надходження таких звітів.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 2 вказаного Закону електронна система охорони здоров'я - це інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління медичною інформацією шляхом створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією, даними і документами в електронному вигляді, до складу якої входять центральна база даних та електронні медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс (АРI).
Порядок функціонування електронної системи охорони здоров'я затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних (стаття 11 вказаного Закону).
Відповідно до пунктів 16-18 Порядку функціонування електронної системи охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 411, (далі - Порядок), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, документообіг у електронній системі охорони здоров'я здійснюється відповідно до вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. На всі електронні документи та інформацію, що вносяться до електронної системи охорони здоров'я, накладається кваліфікований електронний підпис автора відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Про кожен документ та інформацію, що внесені до центральної бази даних, автоматично робиться унікальний запис у відповідному реєстрі.
Згідно з частиною 4 статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
За умовами частини 1 статті 20 цього Закону кваліфікована електронна довірча послуга формування, перевірки та підтвердження чинності кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки включає: створення умов для генерації пари ключів особисто підписувачем чи створювачем (уповноваженим представником створювача) електронної печатки за допомогою засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки; формування кваліфікованих сертифікатів електронного підпису чи печатки, що відповідають вимогам цього Закону, та видачу їх користувачу електронної довірчої послуги; скасування, блокування та поновлення кваліфікованих сертифікатів електронного підпису чи печатки у випадках, передбачених цим Законом; перевірку та підтвердження чинності кваліфікованих сертифікатів електронного підпису чи печатки шляхом надання третім особам інформації про їхній статус та відповідність вимогам цього Закону; надання доступу до сформованих кваліфікованих сертифікатів електронних підписів та печаток шляхом їх розміщення на офіційному веб-сайті кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, за умови згоди підписувача чи створювача електронної печатки на публікацію кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
За умовами частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Судом встановлено, що вказані звіти за грудень 2021 року були направлені відповідачу на його електронну адресу. Доказів того, що вказані звіти були надіслані через електронну систему охорони здоров'я, матеріали справи не містять.
Крім того, судом встановлено, що вказані звіти були направлені з порушенням строку, визначеного пунктом 4 додатку № 1 до договору, оскільки були надіслані відповідачу після 5 грудня 2021 року.
У той же час у пункті 26 договору сторони чітко погодили, що у разі неподання звіту або уточненого звіту за грудень поточного року в установлений строк дані такого звіту не враховуються в наступних звітних періодах та не підлягають оплаті.
Також судом встановлено, що Служба своїм електронним листом від 27 грудня 2021 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи, повідомила Підприємця про те, що вказаний звіт має бути збережено в форматах "docx.p7s". Однак у порушення вказаних вимог звіт був збережений позивачем у форматах "docx.asice.p7s", "docx.asice", які не використовуються відповідачем, у зв'язку з чим останній не міг перевірити його зміст та подати обґрунтовані заперечення.
Разом із тим, за змістом пункту 29 договору Служба зобов'язана оплачувати медичні послуги, інформацію про надання яких надавач належним чином вніс до системи.
Таким чином, спірний звіт за грудень 2021 року було подано з порушенням строку, визначеного умовами договору, а також в електронному форматі, відмінному від того, про який зазначила Служба.
У той же час пунктом 26 договору прямо передбачено неможливість подання звіту за грудень 2021 року в інший звітний період у випадку порушення строків його подання.
Доводи позивача про те, що поданий 22 грудня 2021 року звіт вважається прийнятим Службою, оскільки від останньої не надходило заперечень у строк, визначений пунктом 25 договору, не беруться судом до уваги, оскільки договір не містять положень, за яких після закінчення строку для подачі заперечень звіт вважається прийнятим. Навпаки, пунктом 30 договору чітко встановлено, що обов'язок оплати виникає протягом 10 робочих днів після підписання звіту обома сторонами.
Водночас судом встановлено, що звіт позивача за грудень 2021 року Служба не підписала.
Подані Підприємцем докази скріплення 29 грудня 2021 року цифровим підписом звіту також не беруться судом до уваги в зв'язку з тим, що не спростовують факту порушення ним строків, порядку та форми його подачі.
Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача вказаної суми основного боргу не підлягає задоволенню.
У зв'язку з необґрунтованістю вимоги позивача щодо стягнення основної заборгованості, позовні вимоги про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат також не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити в зв'язку з його необґрунтованістю.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 13 грудня 2022 року.
СуддяЄ.В. Павленко