Номер провадження: 22-ц/813/5923/22
Справа № 523/608/20
Головуючий у першій інстанції Мурманова І. М.
Доповідач Цюра Т. В.
05.12.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Цюри Т.В.,
Суддів: Гірняк Л.А., Комлевої О.С.,
За участю секретаря судового засідання: Мілєвої М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2021 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального Управління Юстиції (м. Одеса)
У січні 2020 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії, рішення державного виконавця, у якій просила суд:
1.Визнати неправомірними та скасувати:
-Постанову Державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 04.04.16р. про відкриття виконавчого провадження №50675827 про стягнення з боржника ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 86990,99 гривень,
-Постанову Державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 30.07.18 р. (ВП№50675827) про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 8699,10 гривень (оскаржена по КАСУ);
-Постанову Державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 30.07.18 р. (ВП№50675827) про повернення стягувачу судового наказу виданого 28.04.2009р. по справі №2-Н-1100 та виділення постанови (ВП№50675827) про стягнення виконавчого збору у окреме виконавче провадження.
2.Визнати неправомірними та скасувати:
- Постанову Державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 02.08.2018 р. про відкриття виконавчого провадження №56910476 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 8699,10 гривень (ВП №50675827);
- Постанову Державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 02.08.2018 р. про арешт рухомого та нерухомого майна боржника ОСОБА_1 (ВП №56910476).
3.Визнати неправомірними та скасувати:
- Постанову Державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС міста.Одеси ГТУЮ в Одеській області від 01.05.16 р. про відкриття виконавчого провадження №51271649 про стягнення з боржника ОСОБА_1 778746,33 гривень (ВП №51271649).
- Постанову Державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 30.07.18 р. (ВП №51271649) про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 77 874,63 гривні (ВП №51271649);
- Постанову Державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 30.07.18 р. (ВП №51271649) про повернення стягувачу виконавчого листа 2-3810/09, виданого 02.03.2010 р. та виділення постанови про стягнення виконавчого збору (ВП №51271649) у окреме виконавче провадження;
- Визнати неправомірними та скасувати всі відмітки державного виконавця Першого Суворовського відділу міста Одеси ГТУЮ в Одеській області Боржемського С.І. на зворотній стороні Виконавчого листа по справі №2-3810/09, виданого Суворовським районним судом м.Одеси 02.03.2010 р. про його повернення, оскільки ніяких виконавчих проваджень не відкривалося за Виконавчим листом по справі №2-3810/09 та виконавчих дій не проводилося, а також стягувач не звертався до Першого Суворовського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області у встановлений строк на виконання вказаного документу.
4.Визнати неправомірними та скасувати:
- Постанову Державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 02.12.2018 р. про відкриття виконавчого провадження №56911612 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 77 874,63 гривні (ВП №51271649);
- Постанову Державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 07.12.18 р. про арешт коштів боржника ОСОБА_1 (ВП №56911612);
- Постанову Державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 02.08.18 р. про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_1 (ВП №56911612).
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на звернення зі скаргою.
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального Управління Юстиції (м. Одеса) - задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника відділу Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гончаренка А.В., про відкриття виконавчого провадження від 31.05.2016 року у ВП № 51271649.
Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Боржемського С.І., про відкриття виконавчого провадження від 04.04.2016 року у ВП № 50675827.
В іншій частині скаргу залишено без задоволення.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2021 року в частині залишення скарги без задоволення та ухвалити в цій частині нове рішення, яким вимоги скарги ОСОБА_1 в цій частині задовольнити.
На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від сторін не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 24.11.2022 року, учасники справи були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками секретаря судового засідання про доставку SMS та електронного листа.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскільки ухвала Суворовського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2021 оскаржується представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 лише в частині залишення скарги без задоволення, тому в іншій її частині у відповідності до ч.1 ст. 367 ЦПК України та роз'яснень п.15 Постанови Пленуму ВСУ №12 від 24.10.2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» колегією суддів не перевіряється.
Оскаржувана ухвала суду, в частині її оскарження, зазначеним вимогам не в повній мірі відповідає, з огляду на таке.
Так, судом першої інстанції встановлено, що Суворовським районним судом м. Одеси 02.03.2010 року було видано виконавчий лист у справі № 2-3810/09 про стягнення з боржника ОСОБА_1 , на користь ВАТ «Райффайзен банк Аваль» грошової суми в розмірі: 778 746 грн. 33 коп.
Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавче провадження за даним виконавчим листом було відкрито на підставі постанови від 31.05.2016 року та відповідно номер провадження ВП № 51271649.
Разом з цим, матеріали провадження містять заяву про повернення виконавчого документа стягувачу, за підписом представника АТ «Райффайзен Банк Аваль» яка зареєстрована у відділі 17.07.2018 року вх. № 12239/21-38 (т. 1, а.с.135).
Відповідно до постанови ВП № 51271649 від 30.07.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу - виконавчий лист № 2-3810/09 виданий 02.03.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 , на користь АТ ««Райффайзен Банк Аваль» грошової суми у розмірі: 778 746 грн. 33 коп., повернуто стягувачеві (т. 1, а.с.137)
Разом з цим, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, державним виконавцем було винесено постанову у ВП № 51271649 від 30.07.2018 року про стягнення виконавчого збору, згідно якої з ОСОБА_1 , стягнуто судовий збір у розмірі: 77 874 грн. 63 коп., та відповідно до постанови від 02.08.2018 року відкрито виконавче провадження ВП № 56911612 про стягнення виконавчого збору.
Судом також встановлено, що в рамках виконавчого провадження № 56911612 про стягнення виконавчого збору, виконавцем були винесені постанови про арешт коштів боржника. Постанова від 07.12.2018 року (т. 1, а.с.150,157).
В подальшому, державним виконавцем в рамках ВП № 56911612, винесено постанову про арешт майна боржника від 02.08.2018 року, згідно якої накладено арешт на все нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 (т. 1, а.с.163).
Також, матеріали провадження містять подання про примусове проникнення до житла (т. 1, а.с.173-175). Разом з цим, відповідно до постанови Одеського апеляційного суду від 15.06.2020 року, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 26.12.2019 року - скасовано, прийнято постанову, якою в задоволенні подання Головного державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Трифонова О.Ю., про примусовий вхід до житла - відмолено (т. 1, а.с.216-221).
Крім іншого, матеріали виконавчого провадження містять рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 року (справа № 420/280/20) яким позовна заява ОСОБА_1 до Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального Управління юстиції м. Одеси (вул. 1-а Сортувальна, 36-Г, м. Одеса, 65102, код ЄДРПОУ 41405290) про визнання протиправними та скасування постанови державного виконавця Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 30.07.2018 року (ВП №51271649) про стягнення з ОСОБА_1 , виконавчого збору у розмірі 77874,63 грн., постанови державного виконавця Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 30.07.2018 року (ВП №50675827) про стягнення з ОСОБА_1 , виконавчого збору у розмірі 8699,10 грн. задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 30.07.2018 року (ВП №51271649) про стягнення з ОСОБА_1 , виконавчого збору у розмірі 77874,63 грн.
Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 30.07.2018 року (ВП №50675827) про стягнення з ОСОБА_1 , виконавчого збору у розмірі 8699,10 грн. (т. 1, а.с.235-236).
Так, відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 56911612 від 29.12.2020 року головним державним виконавцем Тріфоновим О.Ю., винесено постанову про закінчення виконавчого провадження: припинено чинність арештів майна боржника та інших заходів примусового виконання рішення. Згідно супровідного листа, державним виконавцем копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження (т. 1, а.с.243).
Залишаючи без задоволення скаргу ОСОБА_1 в частині її оскарження, районний суд виходив з того, що вона задоволенню не підлягає, оскільки, питання щодо скасування постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору вже вирішено Одеським окружним адміністративним судом та державним виконавцем провадження по виконавчим листам закрито і припинено чинність арештів майна боржника, а скаржником та представником скаржника не надано доказів наявності існування арештів винесених постановами державних виконавців у виконавчих провадженнях ВП № 51271649, № ВП № 56910476. Також судом зазначено, що ним не вирішується питання щодо скасування відміток у виконавчому листі, оскільки, встановлено, що стягувач з заявами про відкриття виконавчих проваджень звернувся в 2016 році, доказів протилежного матеріали виконавчого провадження не містять, сторонами таких не надано, звернення стягувача з виконавчими документами до 2016 року судом не досліджувалось, оскільки не є предметом розгляду скарги, а відтак, суд позбавлений можливості давати оцінку зазначеним обставинам та виходити за межі заявлених вимог.
Проте апеляційний суд не може повністю погодитися із такими висновками районного суду, оскільки вони не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
За п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
За змістом ч. 2, 3 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.
За змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.
Згідно із ч. 2 ст. 74 Закону № 1404-VIII, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, імперативною нормою - частиною 2 статті 74 Закону № 1404-VIII закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Такі правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18), у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18), від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц (провадження № 14-639цс18) та від 19 травня 2020 року у справі № 754/2223/15-ц (провадження № 14-568цс19).
У зазначених постановах Велика Палата Верховного Суду зазначила, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законодавством умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в Законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Така пряма вказівка, зокрема, міститься у частині другій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, яка набула чинності 05 жовтня 2016 року, та відповідно до якої внесені зміни в ЦПК України.
Таким чином, з наведених норм права слідує, що ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Апеляційним розглядом справи встановлено, що представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаною скаргою, у якій просив, окрім іншого і визнати неправомірними та скасувати:
- постанову Державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 30.07.18 р. (ВП№50675827) про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 8699,10 гривень,
- постанову Державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 02.08.2018 р. про відкриття виконавчого провадження №56910476 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 8699,10 гривень (ВП №50675827),
- постанову Державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 02.08.2018 р. про арешт рухомого та нерухомого майна боржника ОСОБА_1 (ВП №56910476),
- постанову Державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 30.07.18 р. (ВП №51271649) про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 77 874,63 гривні (ВП №51271649),
- постанову Державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 30.07.18 р. (ВП №51271649) про повернення стягувачу виконавчого листа 2-3810/09, виданого 02.03.2010 р. та виділення постанови про стягнення виконавчого збору (ВП №51271649) у окреме виконавче провадження,
- постанову Державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 02.12.2018 р. про відкриття виконавчого провадження №56911612 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 77 874,63 гривні (ВП №51271649),
- постанову Державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 07.12.18 р. про арешт коштів боржника ОСОБА_1 (ВП №56911612),
- постанову Державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 02.08.18 р. про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_1 (ВП №56911612).
При цьому, у цій прохальній частині скарги, представник скаржниці сам зазначив, що постанову Державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 04.04.16р. про відкриття виконавчого провадження №50675827 про стягнення з боржника ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 86990,99 гривень ними оскаржено в порядку КАСУ.
Таким чином, враховуючи вищевикладені норми закону, зазначені вимоги скарги ОСОБА_1 не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Суд першої інстанції зазначеного не врахував та дійшов помилкового висновку про розгляд скарги ОСОБА_1 в цій частині по суті.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Частиною 1 ст. 377 ЦПК України визначено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, визначених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги (ч. 2 ст. 377 ЦПК України).
За таких обставин та вимог ч. 1 ст. 377 ЦПК України, оскаржувана ухвала суду в частині залишення без задоволення скарги ОСОБА_1 - підлягає скасуванню із закриттям провадження у цій частині заявлених вимог.
Крім того, відповідно до вимог ст.377 ЦПК України, апеляційний суд також зазначає, що у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.
На виконання вимог ч. 1 ст. 256 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне повідомити ОСОБА_1 , що розгляд поданої скарги в цій частині віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Разом з тим, апеляційний суд погоджується із висновком районного суду в частині вирішення вимог скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними та скасування відмітки державного виконавця Першого Суворовського ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Боржемського С.І. на зворотній стороні Виконавчого листа по справі 2-3810/09 виданого Суворовським районним судом м. Одеси 02.03.2010 року про його повернення, оскільки ніяких виконавчих проваджень не відкривалось за Виконавчим листом у справі 2-3810/09 та виконавчих дій не проводилось, а також стягувач не звертався до Першого Суворовського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області у встановлений строк на виконання вказаного документу,
Так, як вбачається з наявних у матеріалах справи копії виконавчого листа у справі 2-3810/09, який поданий скаржником до матеріалів скарги, та копії виконавчого листа, що міститься в матеріалах виконавчого провадження безпосередньо, судом не можливо встановити наявність перебування виконавчого провадження на виконанні або спростувати дані обставини, оскільки відмітки на виконавчому документі (його копія) є поганої якості, нечитабельні, а відтак суд позбавлений можливості дослідити даний доказ та надати йому обґрунтовану оцінку.
Крім того, судом також вірно зазначено, що обставини, викладені у супровідному листі державним виконавцем з приводу перебування на виконанні у відділі виконавчих проваджень за № 20209235 та 38721050 з примусового виконання виконавчого листа у справі 2-3810/09, який двічі перебував на виконанні з 2010 року по 22.06.2012 рік та виконавчого провадження № 21544194, ВП№ 42042220 з примусового виконання судового наказу у справі 2-н- 1100/09 з 16.04.2010 року по 22.06.2012 рік - оцінюються судом критично, оскільки до листа державним виконавцем не надано жодних доказів на підтвердження зазначених обставин.
В іншій частині ухвала суду першої інстанції не оскаржується, відтак має бути залишена без змін.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 256, 367, 368, 377, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2021 року в частині залишення без задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірними та скасування:
- Постанови Державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 02.08.2018 р. про відкриття виконавчого провадження №56910476 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 8699,10 гривень (ВП №50675827);
- Постанови Державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 02.08.2018 р. про арешт рухомого та нерухомого майна боржника ОСОБА_1 (ВП №56910476).
- Постанови Державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 30.07.18 р. (ВП №51271649) про повернення стягувачу виконавчого листа 2-3810/09, виданого 02.03.2010 р. та виділення постанови про стягнення виконавчого збору (ВП №51271649) у окреме виконавче провадження;
- Постанови Державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 02.12.2018 р. про відкриття виконавчого провадження №56911612 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 77 874,63 гривні (ВП №51271649);
- Постанови Державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 07.12.18 р. про арешт коштів боржника ОСОБА_1 (ВП №56911612);
- Постанови Державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 02.08.18 р. про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_1 (ВП №56911612) - скасувати та провадження в цій частині - закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1 право на звернення до суду з вищевказаними вимогами в порядку адміністративного судочинства до Одеського окружного адміністративного суду.
В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 05.12.2022 року.
Головуючий Т.В. Цюра
Судді: Л.А. Гірняк
О.С. Комлева