Справа № 487/3707/22
Провадження № 1-кс/487/2553/22
30.11.2022 м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12022153030000461 від 14.11.2022 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України про арешт майна,-
Прокурор Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням, в якому просила накласти арешт на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 та залишити на зберіганні на території Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області.
Клопотання обґрунтоване тим, що Миколаївським районним управлінням поліції ГУ НП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12022153030000461 від 14.11.2022 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.11.2022 на перетині вул. Кузнецька та вул. 3-а Слобідська в м. Миколаєві, при перевірці свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу було виявлено ознаки підробки даного свідоцтва. Вказане свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу при проведенні огляду місця події було вилучено.
Посилаючись на те, що вилучене свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу є обєктом вчинення кримінального правопорушення та є речовим доказом у кримінальному провадженні, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно.
В судовому засіданні прокурор не була присутньою, надала до суду заяву про розгляд клопотання за її відсутності.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно п.п.1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Частиною 5 ст. 171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути повернуто особі, у якої його було вилучено. Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Частиною 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Як передбачено ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий.
З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 КПК України. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженню; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Встановлено, що Миколаївським районним управлінням поліції ГУ НП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12022153030000461 від 14.11.2022 за ч. 4 ст. 358 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 13.11.2022 на перетині вул. Кузнецька та вул. 3-а Слобідська в м. Миколаєві, при перевірці свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «Nissan-Sunny»,державний номер НОМЕР_2 , було виявлено ознаки підробки даного свідоцтва.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 13.11.2022 року. співробітником Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області було оглянуто та вилучено свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 на автомобіль марки «Nissan-Sunny», державний номер НОМЕР_2 .
З огляду на викладені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено відповідність вилученого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Nissan-Sunny», державний номер НОМЕР_2 - серії НОМЕР_1 критеріям, зазначеним у ст.ст. 98, 167 КПК України.
Так, з доданих до клопотання доказів вбачається, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучене в ході огляду місця події свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу є предметом вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі сліди його вчинення.
Також доведена наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу та існує необхідність накладення арешту на це майно для забезпечення збереження його як речового доказу та виконання завдань кримінального провадження.
Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту може мати наслідком перешкоджання кримінальному провадженню та встановленню істини у ньому, шляхом зміни або знищення вказаного майна.
Таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним із завданням кримінального провадження.
Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту цього майна.
З урахування викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора в часині накладення арешту на майно підлягає задоволенню.
Клопотання в частині залишення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на території Миколаївського РУН ГУНП в Миколаївській області, не підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом ч. 4 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК України, що є принципом диспозитивності розгляду.
Із аналізу змісту ст. 170-173 КПК України слідує, що слідчий суддя розгляду клопотання про арешт майна та приймає одне із рішення, передбаченні Кримінальним процесуальним кодексом України. Вирішення слідчим суддею питання про місце зберігання арештованого майна не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, а визначено Постановою КМУ від 19.11.2012 року №1104.
Так, постановою КМУ від 19.11.2012 року №1104 затверджено Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.
Пунктом 11 цього порядку визначено, що якщо речові докази залишаються в матеріалах кримінального провадження і не здаються на зберігання до обладнаного приміщення чи спеціального сейфа або передаються на зберігання до іншого місця зберігання, визначеного в цьому Порядку, в книзі обліку робиться відповідна відмітка із зазначенням прізвища слідчого, дізнавача, який здійснює кримінальне провадження.
Після передачі речових доказів до іншого місця зберігання, визначеного у цьому Порядку, слідчий, дізнавач у строки, зазначені в пункті 10 цього Порядку, зобов'язаний надати відповідальній особі копії документів, які підтверджують факт передачі речових доказів
Керуючись ст.ст. 98, 167, 170-173 КПК України, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Nissan-Sunny», державний номер НОМЕР_2 - серії НОМЕР_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_4 ОСОБА_5