Справа № 487/2089/22
Провадження № 1-кс/487/2643/22
13.12.2022 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 22.07.2022 року у кримінальному провадженні, внесеному 18.06.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022152030000877 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України, -
Адвокат ОСОБА_4 звернувся 06.12.2022 року до Заводського районного суду міста Миколаєва в інтересах ОСОБА_5 з клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 22.07.2022 року у кримінальному провадженні, внесеному 18.06.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022152030000877 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України. В обґрунтування клопотання зазначено, що органом досудового розслідування в розумні строки не проведено необхідних слідчих дій щодо вилученого майна та його власника, що свідчить про те, що в подальшому арешті майна відпала потреба.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 проти скасування арешту заперечував у зв'язку з призначенням комплексної мистецтвознавчої та комп'ютерно-технічної експертизи щодо арештованого майна та його спрямування до Київського НДЕКЦ МВС України для проведення експертизи, про що надав підтверджуючі документи.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 , після ознайомлення з наданим стороною обвинувачення документами щодо призначення експертизи, зазначив, що клопотання про скасування арешту майна не підтримує.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали за клопотанням, слідчий суддя приходить до наступного.
За змістом ч. 1 ст. 174 КПК України, власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Перевіркою матеріалів встановлено, що в провадженні Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12022152030000877, зареєстрованого у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 18.06.2022 за фактом розповсюдження мережі Інтернет порнографічної продукції, в тому числі дитячої порнографії, за допомогою пірингової мережі «BitTorrent».
У ході проведення досудового розслідування по вищевказаному кримінальному провадженні встановлено, що з початку 2022 року невстановлена особа з ІР-адреси НОМЕР_1 , яка належить до діапазону ІР-адрес, що використовуються провайдером ПП «Дикий Сад», який надає доступ до мережі Інтернет на території м. Миколаєва, здійснює розповсюдження в пірингової мережі «BitTorrent» порнографічної продукції, в тому числі дитячої порнографії.
Під час огляду інтернет-ресурсу «icaccops.com» (Internet Crimes Against Children (ICAC) Child Online Protection (COP), що являє собою спеціальне програмне забезпечення, сертифікований доступ до якого було надано правоохоронними органами Сполучених Штатів Америки та Великобританії працівникам підрозділів кіберполіції, виявлено файл, роздачу якого було здійснено з ІР-адреси НОМЕР_1 , вибірково вищевказаний файл було завантажено за допомогою програмного додатку «BitTorrent» та записано на оптичний диск.
Згідно висновку експерта Миколаївського НДЕКЦ МВС України від 29.06.2022 № СЕ-19/111-22/23498-МЗ вищевказаних записані в ході огляду файли в кількості 9 шт. містять інформацію, яка відноситься до дитячої порнографії.
Згідно відповіді ПП «Дикий Сад» щодо користувача з ІР-адресою НОМЕР_1 , встановлено, що даною ІР-адресою користувався абонент ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 на праві приватної спільної часткової власності часткою 17/100 належить ОСОБА_7 , часткою 17/100 ОСОБА_8 , часткою 41/100 ОСОБА_9 , в тому числі співвласником самовільно побудованих об'єктів часткою 28/100 є ОСОБА_10 .
01.07.2022 до органу досудового розслідування на виконання доручення №81-ОД/50-2022 від 20.06.2022 надійшов рапорт начальника відділу УМП ГУ НП в Миколаївської області підполковник поліції ОСОБА_11 , про те, що в ході слідчо - розшукових заходів, усного опитування сусідів, які мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі своїм батьком ОСОБА_10 .
У зв'язку із вищевикладеним, в 18.07.2022 за адресою: АДРЕСА_2 проведено слідчу дію, а саме санкціонований обшук приміщення будинку за вищевказаною адресою, у ході якого виявлено та вилучено наступне: ноутбук марки «ACCER» ASPIRE ES1-132, моделі N16Q6, чорного кольору та зарядний пристрій, поміщено до сейф-пакету PSP7129704; ноутбук марки LENOVO TYPE 1143- RB3 S\N, моделі R9-LAZDN12\01, чорного кольору та зарядний пристрій, поміщено до сейф-пакету SUD 3046987; мобільний телефон HUAWEI P8 Lite 2017, IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 з сім-картою оператора Лайфсел, моб. тел.: НОМЕР_4 , чорного кольору у чорному чохлі-книжечці, поміщено до сейф-пакету TNZ 1061784; жорсткий диск Seagate S\N 9RYORCEM, об'ємом пам'яті 250 ГБ, жорсткий диск HITACHI S\N FL2Y9W7K, об'ємом пам'яті 500 ГБ, поміщено до сейф-пакету ВУМ 1007448.
Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 22.07.2022 року було накладено арешт на майно, яке вилучене в ході проведення санкціонованого обшуку приміщення будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ноутбук марки «ACCER» ASPIRE ES1-132, моделі N16Q6, чорного кольору та зарядний пристрій, поміщено до сейф-пакету PSP7129704; ноутбук марки LENOVO TYPE 1143- RB3 S\N, моделі R9-LAZDN12\01, чорного кольору та зарядний пристрій, поміщено до сейф-пакету SUD 3046987; мобільний телефон HUAWEI P8 Lite 2017, IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 з сім-картою оператора Лайфсел, моб. тел: НОМЕР_4 , чорного кольору у чорному чохлі-книжечці, поміщено до сейф-пакету TNZ 1061784; жорсткий диск Seagate S\N 9RYORCEM, об'ємом пам'яті 250 ГБ, жорсткий диск HITACHI S\N FL2Y9W7K, об'ємом пам'яті 500 ГБ, поміщено до сейф-пакету ВУМ 1007448.
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ч. 2 ст. 91 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК України випадках, - на потерпілого.
Обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає (ч. 2 ст. 92 КПК України).
Згідно ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому КПК України.
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 93 КПК України).
Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 ст. 98 КПК України.
За змістом ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно частин 1 та 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен, у тому числі, враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Отже, у зв'язку з існуванням сукупності підстав та розумних підозр вважати, що вилучене в ході обшуку майно є об'єктами, які зберігли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а також враховуючи доведеність слідчим наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першою статті 170 КПК України, а саме: можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна, слідчий суддя прийшов до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та наявність підстав для його задоволення, про що 22.07.2022 року було постановлено відповідну ухвалу. При цьому слідчим суддею враховано розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
У зв'язку із призначенням комплексної мистецтвознавчої та комп'ютерно-технічної експертизи у кримінальному провадженні №12022152030000877 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України, арештоване майно було спрямовано до Київського НДЕКЦ МВС України для проведення експертизи (супровідні листи від 21.11.2022 року №1702/50-2022 та №1703/50-2022).
З огляду на викладене, у зв'язку із недоведеністю того, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, враховуючи, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження, клопотання про скасування арешту на майно задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 84, 91-94, 98, 100, 170-174, 308, 309 КПК України, -
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 22.07.2022 року у кримінальному провадженні, внесеному 18.06.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022152030000877 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвали слідчого судді, що не підлягають оскарженню, можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1