Справа № 474/774/22
Провадження № 2/474/133/22
про залишення позовної заяви без руху
14.12.22 року смт. Врадіївка
Суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області Сокол Ф.Г. під час вирішення питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та залишення шлюбного прізвища, -
встановив:
12.12.2022р. ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просить:
- розірвати шлюб між нею та відповідачем, який зареєстрований 21.04.2007р. у РАЦС Врадіївського управління юстиції Миколаївської області, про що зроблений актовий запис № 12;
- після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище - ОСОБА_3 .
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1, п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити:
- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Однак, в порушення вищевказаних вимог, у позовній заяві жодним чином не вказано в чому полягає порушення прав позивачки чи в чому полягає спір між нею та відповідачем в частині вимоги щодо залишення їй після розірвання шлюбу шлюбного прізвища.
Таким чином позивачка в частині вимоги про залишення їй шлюбного прізвища не вказала способу захисту її прав чи інтересів передбачений законом чи договором, або інший спосіб захисту, який не суперечить закону, а також не виклала обставин, якими вона обґрунтовує вищевказану вимогу, як і не зазначила доказів, що підтверджують вказані обставини.
Водночас слід зазначити, що згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Частиною 4 ст. 175 ЦПК України визначено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Згідно ч.ч. 3 та 4 ст. 177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору.
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 7 Закону України “Про Держаний бюджет України на 2022 рік” прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2 481 грн. 00 коп.
У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за позовну вимогу немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становить 992 грн. 40 коп.
При чому, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
В свою чергу ст. 5 Закону України “Про судовий збір” визначено пільги щодо сплати судового збору, а ст. 8 вказаного Закону та ст. 136 ЦПК України визначено підстави та порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
У позові фактично заявлено дві вимоги немайнового характеру - розірвання шлюбу та залишення позивачці шлюбного прізвища, а тому, при зверненні до суду з даним позовом, позивачка мала сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру в загальному розмірі 1 984 грн. 80 коп.
Однак, як вбачається з матеріалів позовної заяви, до останньої додано докази сплати судового збору в розмірі 992 грн. 40 коп., тобто лише за одну вимогу.
Таким чином позивачкою, в порушення приписів ст.ст. 175 та 177 ЦПК України, не зазначено підстави звільнення від сплати судового збору за другу вимогу немайнового характеру, не подано клопотання, заяви про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору чи доказів сплати судового збору в порядку та розмірі, визначених Закону України “Про судовий збір”.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, є законні підстави для залишення вказаної позовної заяви без руху з наданням позивачці строку для усунення недоліків.
При цьому вважаю за необхідне роз'яснити, що п. 3 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позивачам надано право до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі звернутися до суду із заявою про відкликання позовної заяви, в тому числі і в частині позовних вимог. Результатом звернення до суду із вказаною заявою є постановлення ухвали про повернення позовної заяви в цілому чи в частині позовних вимог. У вказаному випадку також застосовуються правила ч. 7 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261, 263 ЦПК України, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та залишення шлюбного прізвища - залишити без руху та надати позивачці для усунення недоліків строк 3 (три) дні, який рахується з моменту отримання позивачкою ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачці виконати вимоги ухвали суду щодо зазначення:
- способу захисту прав чи інтересів позивачки передбачений законом чи договором, або інший спосіб захисту, який не суперечить закону, а також обставин, якими позивачка обґрунтовує вищевказану вимогу, із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини (в частині вимоги про залишення позивачці шлюбного прізвища);
- підстав звільнення від сплати судового збору, подання клопотання, заяви про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору чи доказів сплати судового збору в порядку та розмірі, визначених Закону України “Про судовий збір” за другу вимогу немайнового характеру.
У випадку не виконання вимог ухвали у зазначений суддею строк, заява вважається неподаною і повертається позивачці.
Копію ухвали направити позивачці ОСОБА_1 .
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Ф.Г. Сокол