Справа № 357/3636/22
№ апеляційного провадження: 33/824/3805/2022
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.
09 грудня 2022 року Київський апеляційний суд у складі судді Семенюк Т.А., розглянувши подання голови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Буцмака Ю.Є. про вирішення питання щодо передачі справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на розгляд іншого суду, -
01 грудня 2022 року до Київського апеляційного суду надійшло подання голови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Буцмака Ю.Є. про вирішення питання щодо передачі справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, для вирішення питання про зміну підсудності, оскільки особа стосовно якої складено протокол, ОСОБА_1 є чоловіком керівника апарату Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, у зв'язку із чим судді Примаченко В.О., Ларіна О.В., Дубановська І.Д., Шовкопляс О.П., Дорошенко С.І., Гребінь О.О., Клепа Т.В., Буцмак Ю.Є., Гавенко О.Л. заявили собі самовідводи, які були задоволенні. Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматичного розподілу судової справи між суддями від 09.11.2022, призначення справи не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу вказаної справи - вказані вище судді уже слухали цю справу, а у суддів Ярмоли О.Я., Кошеля Б.І., Бондаренка О.В., Орєхова О.І., Цукурова В.П., Бебешко М.М., Цуранова А.Ю. відсутня спеціалізація.
Вивчивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. При цьому чинні процесуальні норми КУпАП безпосередньо не містять положень щодо підстав і порядку зміни територіальної підсудності справ про вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, ніж встановлених у ч. 3 ст. 257 КУпАП.
У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на необхідність дотримання принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні КСУ поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. ЄСПЛ також за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03).
З огляду на викладене, виходячи із системного аналізу процесуальних норм законодавства України, усталеної судової практики ЄСПЛ, на вирішення порушеного питання поширюються гарантії ст. 6 Конвенції, що у свою чергу надає можливість застосувати аналогію закону при визначенні підсудності протоколу про адміністративне правопорушення, тобто застосувати у межах своєї компетенції до КУпАП іншої норми закону, зокрема положень КПК, які регламентують подібні відносини, заповнивши тим самим прогалину у законодавстві України про адміністративні правопорушення, що є невід'ємним правом учасників провадження у справі про адміністративні правопорушення (правом на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції), оскільки мова не йде про норми, які встановлюють виключення або спеціальне правове регулювання.
Нормами, про які йдеться мова у КПК є: ст. 7, 21, які визначають, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону; ст. 34, згідно якої провадження передається на розгляд іншого суду, якщо обвинувачений працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження, а питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується судом апеляційної інстанції.
Як вбачається з подання, ОСОБА_1 є чоловіком керівника апарату Білоцерківського мійськрайонного суду Київської області, тобто ОСОБА_1 не працює та не працював у суді, проте підставою внесення подання є неможливість утворити в Білоцерківського мійськрайонного суду Київської області склад суду для розгляду справи, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу, що підтверджується відповідним протоколом від 09.11.2022 року.
Згідно подання, судді Примаченко В.О., Ларіна О.В., Дубановська І.Д., Шовкопляс О.П., Дорошенко С.І., Гребінь О.О., Клепа Т.В., Буцмак Ю.Є., Гавенко О.Л. заявили собі самовідводи, які були задоволенні, натомість у суддів Ярмоли О.Я., Кошеля Б.І., Бондаренка О.В., Орєхова О.І., Цукурова В.П., Бебешко М.М., Цуранова А.Ю. відсутня спеціалізація, у зв'язку з чим неможливо утворити склад суду для розгляду справи.
Завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Однією із основоположних засад організації судової влади є право на справедливий суд, що також випливає із положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за змістом якої кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, з урахуванням якої застосовується законодавство України, Об'єктивно безстороннім є судовий орган, яким створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він є безстороннім.
За вимогами ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22.02.2013 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
У п.2.5. «Бангалорських принципів поведінки суддів», схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року № 2006/23, передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Як вбачається з матеріалів справи, суддями Примаченко В.О. , Ларіна О.В. , Дубановська І.Д. , Шовкопляс О.П. , Дорошенко С.І. , Гребінь О.О. , Клепа Т.В. , Буцмак Ю.Є. , Гавенко О.Л. заявлено самовідвід посилаючись на те, що ОСОБА_1 , відносно якого складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП являється чоловіком керівника апарату Білоцерківського мійкраойнного суду Київської області.
Заявленісамовідводи задоволеноз метою усунення будь-яких сумнівів у неупередженості суддів цього суду під час розгляду даної справи.
Як вже було вказано вище, відповідно до звіту про неможливість розподілу справи між суддями від 09.11.2022 року у суддів Ярмоли О.Я., Кошеля Б.І., Бондаренка О.В., Орєхова О.І., Цукурова В.П., Бебешко М.М., Цуранова А.Ю. відсутня спеціалізація.
Враховуючи викладене, оскільки в Білоцерківському міськрайонному суді Київської області з об'єктивнихпричин неможливоутворити складсуду длясудового розгляду,виходячи іззагальних засадсудового провадження,міжнародно-правовихстандартів зправ людини,вважаю занеобхідне,з метоюзабезпечення оперативного,всебічного,повного іоб'єктивного судовогорозгляду,щоб виключитибудь-якісумніви усправедливості провадження,направити справупро адміністративнеправопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на розгляд до Сквирського районного суду Київської області.
Керуючись ст. ст. 221, 245, 257 КУпАП, апеляційний суд, -
Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП передати на розгляд до Сквирського районного суду Київської області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Т.А. Семенюк