Провадження № 11-сс/824/4557/2022 Єдиний унікальний номер 761/22746/22 Категорія: ст. 303 КПК України Суддя у І інстанції: ОСОБА_1
7 грудня 2022 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали судового провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 4 листопада 2022 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 4 листопада 2022 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, за змістом яких просить скасувати ухвалу слідчого судді, зобов'язати слідчого ДБР внести відомості в ЄРДР і розпочати досудове розслідування по суті заявлених злочинів.
В апеляційній скарзі апелянт вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою, незаконною, оскільки вважає, що відповідно до вимог закону слідчий суддя зобов'язаний був винести ухвалу про задоволення його скарги. Також ОСОБА_6 посилається в апеляційній скарзі на те, що слідчий суддя не мала прав і повноважень досліджувати по тексту заяви про злочини достатність доказів, оскільки це заборонено нормою закону. Окрім того, як зазначає апелянт, подаючи заяву про вчинення злочину суддею ОСОБА_7 , він вказав, що попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, виклав обставини, які, як зазначає апелянт, свідчать про вчинення суддею ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, що є безумовною підставою для внесення відомостей про кримінальні правопорушення в ЄРДР.
ОСОБА_6 та представник ДБР, належним чином повідомлені про день та час апеляційного розгляду, до суду апеляційної інстанції не з'явились, будь-яких заяв та клопотань не подавали.
Зважаючи на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає можливим провести апеляційний розгляд за відсутності вказаних осіб.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги з доповненнями, колегія суддів доходить такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону.
Так, з матеріалів судового провадження встановлено, що ОСОБА_6 6 жовтня 2022 року електронною поштою ряду адресатів, у тому числі ДБР, направлено заяву про службові злочини № 946 і № 947 про вчинення суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ст. 111, ч. 3 ст. 109, ст. 127, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 256 КК України (ас. 3-4).
Заява одержана уповноваженою особою Державного бюро розслідувань 6 жовтня 2022 року. Оскільки відомості про кримінальні правопорушення, які викладені у заяві ОСОБА_6 , не внесені до ЄРДР, ОСОБА_6 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить зобов'язати уповноваженого слідчого ДБР внести до ЄРДР відомості за його заявою від 6 жовтня 2022 року про службові злочини № 946 і № 947 та розпочати досудове розслідування (ас. 1-2).
З наявних матеріалів встановлено, що листом ДБР від 31 жовтня 2022 року повідомлено Шевченківський районний суд про те, що відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» Державне бюро розслідувань є юридичною особою публічного права та здійснює свої повноваження безпосередньо і через територіальні управління. Для забезпечення виконання завдань Державного бюро розслідувань утворено Територіальне управління, розташоване у місті Києві, що поширює свою діяльність на місто Київ, Київську, Черкаську та Чернігівську області, у зв'язку з чим листом від 14 жовтня 2022 року заява ОСОБА_6 від 6 жовтня 2022 року направлена до ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, для розгляду в межах чинного законодавства, про що заявник був поінформований (ас. 8-9).
Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що заява ОСОБА_6 не містить конкретних обставин, які можуть свідчити про вчинення суддею ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, на які міститься посилання у заяві про кримінальне правопорушення, а фактично у наведеній заяві ОСОБА_6 висловлює свою незгоду з рішеннями судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 під час розгляду його заяв/скарг.
З таким висновком слідчого судді погоджується й колегія суддів.
Згідно з ч.1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, дізнавач невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з п. 2 частини 1 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора 30 червня 2020 року за № 298 (із змінами), відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18), положеннями ст.3 КПК визначено, що кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Системний аналіз вище наведених положень дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
При цьому колегія суддів, серед іншого, враховує Висновок Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 1 липня 2013 року щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов'язане зі здійсненням ними судочинства, відповідно до якого для забезпечення незалежності суддів, при отриманні заяви про вчинений суддею злочин, яке пов'язане зі здійсненням ним судочинства, уповноважений орган повинен внести до ЄРДР та розпочати розслідування тільки таку заяву або повідомлення, які мають ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші. Такий обов'язок слідчого і прокурора визначено ч. 1 ст. 2 КК, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
При розгляді заяв і звернень щодо суддів про вчинення кримінального правопорушення, органам ВС МВС України та прокуратури при вирішенні питання про наявність в діях судді ознак складу злочину згідно з Інструкцією № 1050 і внесенні їх до Єдиного реєстру досудових розслідувань слід брати до уваги і роз'яснення, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» «відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені».
Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається.
Зі змісту заяви ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення вбачається, що він висловлює свою незгоду з процесуальними діями судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 у зв'язку з розглядом його скарг, які, на думку апелянта, є незаконними, і така незгода ґрунтується на суб'єктивній оцінці та ставленні ОСОБА_6 до зазначених у заяві про вчинення кримінального правопорушення обставин, а тому така заява не містить викладення всіх обставин та ознак можливого вчинення кримінальних порушень, які зазначені у його заяві, адже досудове розслідування розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, і не може слугувати механізмом для притягнення до відповідальності посадових осіб у разі прийняття ними рішень, які не задовольняють ту чи інші особу, що спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 .
Окрім того, за змістом оскаржуваної ухвали слідчим суддею не досліджувалась достатність доказів на підтвердження чи спростування обставин, викладених у заяві ОСОБА_6 .
За наведених вище обставин колегія суддів погоджується з ухвалою слідчого судді про те, що заява ОСОБА_6 від 6 жовтня 2022 року не містить конкретних обставин, що можуть свідчити про вчинення суддею ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, на які міститься посилання у заяві про кримінальне правопорушення, а сама така заява носить характер незгоди ОСОБА_6 з результатами розгляду його скарг вказаною суддею.
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав, передбачених кримінальним процесуальним законом, для скасування ухвали слідчого судді, а, відтак, апеляційна скарга ОСОБА_6 не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 , - залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 4 листопада 2022 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________________ _________________________ ______________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4