Справа № 756/7318/22 Головуючий у 1 інстанції: Родіонов С.О. Провадження № 33/824/3681/2022 Доповідач: Шебуєва В.А.
06 грудня 2022 року суддя Київського апеляційного суду Шебуєва В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_1 16 листопада 2022 року подав апеляційну скаргу, а також порушив питання поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що він не був повідомлений про розгляд справи. Про наявність оскаржуваної постанови суду дізнався лише 07 листопада 2022 року, коли відвідав суд щоб дізнатися про хід справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Посилається на порушення норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що в порушення ст. 266 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення не було додано ані пояснень свідків, ані відеозапису з місця події, на якому була б зафіксована його відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду він не відмовлявся.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не був присутнім в судовому засіданні 12 жовтня 2022 року.
В матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_1 копії постанови Оболонського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2022 року. З матеріалами справи ОСОБА_1 ознайомився 07 листопада 2022 року.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що визначені Атамовим А.Б. причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2022 року слід вважати поважними.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння.
Апеляційний суд не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції.
Так, до суду першої інстанції був наданий протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 094253 від 09 червня 2022 року, в якому зазначено, що 09 червня 2022 року о 13 год. 00 хв. ОСОБА_1 в м. Києві по просп. С.Бандери, 10-б, керував транспортним засобом «Пежо» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду у лікаря-нарколога у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. До протоколу долучений висновок перевірки про відсутність відеозапису до протоколу про адміністративне правопорушення від 17 серпня 2022 року.
Надані суду документи не могли бути достатньою підставою для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Натомість, згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП такий обов'язок покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N 7460/03), беручи до уваги серйозність передбаченого ст. 130 КУпАП адміністративного стягнення, правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Разом із тим, посадовою особою, яка склала протокол, не надано достатніх доказів, які би доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відповідно до встановленого порядку.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, передбачено, що огляд особи проводиться поліцейським з використанням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Всупереч викладеному, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відеозапис відповідної процесуальної дії та/або пояснення свідків на підтвердження факту відмови ОСОБА_1 на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять в достатньому обсязі належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Самих лише даних протоколу про адміністративне правопорушення недостатньо для доведення винуватості ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку за умови, що ОСОБА_1 свою винуватість заперечує.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи приписи ст. 62 Конституції України, згідно з якими усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, постанова Оболонського районного суду м.Києва від 12 жовтня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2022 року.
Скасувати постанову Оболонського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Шебуєва В.А.