про залишення позовної заяви без руху
12 грудня 2022 року Київ № 320/11402/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогами до ГУ ПФУ у Київській області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в призначенні їй пенсії за віком з 12.11.2021 та зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням всіх періодів трудового стажу, а саме з 07.09.1978 по 31.08.1979; з 01.09.1979 по 03.07.1981; з 13.08.1981 по 20.08.1983; з 01.09.1983 по 18.03.1985; з 27.03.1985 по 10.06.2001; з 07.08.2000 по 03.06.2003, з 03.06.2003 по 01.10.2003 та з 03.12.2008 по 23.06.2009, починаючи з 12.11.2021.
Суддя, дослідивши позовну заяву в межах ч.1 ст.171 КАСУ, на предмет дотримання ст.ст.160, 161 КАСУ, приходить до висновку про необхідність залишення її без руху з наданням заявниці десятиденного строку для усунення недоліків шляхом подання позову у новій редакції із зазначенням у ньому:
зазначення посад, на яких перебувала позивачка у спірні періоди; надання документів, що підтверджують період роботи з 21.08.1983 по 18.03.1985 на посаді вчителя російської мови та літератури Голодьківської середньої школи (наказ про звільнення); період роботи з 27.03.1985 по 10.06.2001 на посаді вихователя дитячого садка КСП “Україна” с. Голодьки (рішення про прийом на роботу); період навчання в Уманському педагогічному училищі ім. Т.Г. Шевченка з 01.09.1979 по 03.07.1981 (довідка з навчального закладу або його правонаступника про період та форму навчання); довідки про сплату страхових внесків ФОП ОСОБА_1 за період з 07.08.2000 по 03.03.2003; подання копій усіх сторінок трудової книжки ОСОБА_1 ; обґрунтування обставин порушення прав, свобод та інтересів позивача прийнятим рішенням із розкриттям змісту порушених прав; оригіналу квитанції про сплату судового збору за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 1984,80 грн.; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску; примірнику позовної заяви та доданих до неї документів для відповідача в належним чином засвідчених копіях, згідно з п. 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020).
Одночасно, суд звертає увагу, що наведення змісту положень законів, інших нормативно-правових актів, цитування у позовній заяві їх приписів без відповідної фактичної аргументації оспорюваних дій та/або рішення не є обґрунтуванням твердження про порушення прав та інтересів заявника.
Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без руху, суд також зважив на таке:
за приписами ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір"(далі - ЗУ №3674-VI).
На підставі абз.1 ч.1 ст.3 ЗУ №3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. За подання до суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру 1-го прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений з 1 січня 2022 року, становить 2 481,00 грн.
Відповідно до положень абз.2 ч.3 ст.6 ЗУ №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У прохальній частині позовної заяви об'єднано дві вимоги немайнового характеру, однак судовий збір позивачкою не сплачено взагалі, як і не зазначено жодної підстави для її звільнення від сплати судового збору. Відтак, ОСОБА_1 необхідно оплатити судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 1984,80 грн. та надати оригінал квитанції про його сплату.
Крім того, відповідно до положень ч.1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.
Інститут строків адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачка оскаржує рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком, викладену в листі від 16.12.2021 №137587-22066/К-02/8-1000/21 та просить про призначення пенсії за віком з 12.11.2021, тоді як з даним позовом звернулася лише 08.11.2022 (про що свідчить штемпель оператора поштового зв'язку на конверті з позовною заявою), тобто із суттєвим порушенням строку звернення до суду. При цьому, у позовній заяві ОСОБА_1 посилається як на підставу пропуску вказаного строку запровадження в Україні воєнного стану внаслідок військової агресії Російської Федерації.
Разом з цим, наведений аргумент щодо запровадження в Україні воєнного стану cуд до уваги не приймає, оскільки позивачка, не дивлячись на воєнний стан Україні, реалізувала своє право на звернення до суду шляхом подачі даного позову до Київського окружного адміністративного суду, і воєнний стан не став при цьому на заваді.
Крім того, відповідно до Закону України "Про критичну інфраструктуру", Закону України “Про правовий режим воєнного стану", Закону України “Про оборону", суди, як об'єкти критичної інфраструктури, не припиняли та не припиняють функціонувати під час воєнного стану.
Поміж іншого, суд також акцентує увагу, що 26 травня 2021, набув чинності Закон № 1416-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи". З цього часу будь-яка особа мала можливість звернутися до суду в електронній формі. Електронний суд дозволяє подавати учасникам судового процесу до суду будь-які документи в електронному вигляді, а також надсилати таким учасникам процесуальних документів в електронному вигляді, паралельно з документами у паперовому вигляді відповідно до процесуального законодавства.
До Електронного суду користувачі можуть надіслати в електронному вигляді і матеріали, передбачені процесуальним законодавством.
Таким чином, для суду не є переконливим довод про воєнний стан як перешкоду своєчасного звернення до суду, у зв'язку з чим позивачці в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску та їх доказовим підтвердженням.
Також, ч. 1 ст. 161 КАСУ визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Разом з тим, до позовної заяви позивачкою не додано примірнику позовної заяви та доданих до неї документів для відповідача.
Частиною 1 статті 169 КАСУ передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного КАСУ.
З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає КАС України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачці десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.