Справа № 953/1354/21
н/п 2/953/342/22
29 листопада 2022 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Садовского К.С.,
за участю секретаря - Пастушенко К.Р., Ворончук Н.А,
Пазенко А.О., Недосєкіної В.О., Калантай Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу №953/2770/22 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», Комунального підприємства «Харківводоканал», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист прав споживачів комунальних послуг,
28.01.2021 позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до Київського районного суду м.Харкова із позовною заявою до відповідачів Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», Комунального підприємства «Харківводоканал», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відповідно до якої просять: визнати незаконними дії Комунального підприємства “Харківводоканал” по включенню до особового рахунку № НОМЕР_1 з оплати комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, стосовно квартири за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованості в сумі 18 150,19 гривень, що виникла до 11.09.2020; зобов'язати Комунальне підприємство “Харківводоканал” виключити з особового рахунку № НОМЕР_1 з оплати комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, стосовно квартири за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість в сумі 18 150,19 гривень, що виникла до 11.09.2020; визнати незаконними дії Комунального підприємства “Харківські теплові мережі” по включенню до особового рахунку з оплати теплопостачання, стосовно квартири за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованості в сумі 50 671,80 гривень, що виникла до 11.09.2020; зобов'язати Комунального підприємства “Харківські теплові мережі” виключити з особового рахунку з оплати теплопостачання, стосовно квартири за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість в сумі 50 671,80 гривень, що виникла до 11.09.2020.
Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивачі посилаються на те, що 11 вересня 2020 року між ОСОБА_4 (продавець) з одного боку та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (покупці) з іншого боку, було укладено договір про купівлю-продаж частки квартири. За даним договором ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли у власність по ј частці квартири під номером АДРЕСА_1 . 16 жовтня 2020 року між ОСОБА_3 (продавець) з одного боку та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (покупці) з іншого боку, було укладено договір про купівлю-продаж частки квартири. За даним договором ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли у власність по ј частці квартири під номером АДРЕСА_1 . Тобто ОСОБА_1 є власником іншої 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Аналогічно ОСОБА_2 є власником 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Під час підписання договору між позивачами та попередніми власниками не було домовленості щодо порядку погашення заборгованості з оплати комунальних послуг та позивачі не приймали на себе обов'язки щодо такого погашення. Також не було укладено і договору про переведення боргу, який може бути підписаний тільки зі згоди кредитора, у даному випадку комунальних підприємств. У п. 7 Договору передбачено, те, що позивачі не мають претензій до продавців щодо ціни договору, враховуючи наявність комунальних боргів. Пізніше позивачам стало відомо, що попередні власники мали заборгованість за комунальними послугами з водопостачання, водовідведення та опалення. Вказують, що новими власниками було направлено вимогу про перерахування заборгованості за комунальними послугами до Комунального підприємства “Харківські теплові мережі” та Комунального підприємства «Харківводоканал» на що отримали відмову у перерахунку боргів. До придбання квартири позивачі не були власниками цієї квартири, а також не були споживачами послуг, які надавало Комунальне підприємство “Харківські теплові мережі” та Комунальне підприємство «Харківводоканал» цій квартирі. Позивачі не вчиняли правочинів щодо зобов'язання сплати боргу по оплаті послуг за водопостачання, водовідведення та централізованого опалення попереднього власника. Сплачувати борги попереднього власника позивачі наміру не мають, оскільки ані власниками, ані наймачами, ані споживачами послуг за попередні періоди вони ніколи не були. Також, адвокатом Максимовим М.І. було направлено адвокатські запити до КП “Харківводоканал” та КП “Харківські теплові мережі” з метою отримати довідки про відсутність заборгованості. На що було отримано відповідь від КП “Харківводоканал”, що за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 складає 18150,19 грн. Повідомлено, що цей особовий рахунок було оформлено на колишніх власників та обов'язок щодо сплати боргу покладений на них. Також, працівниками КП “Харківводоканал”, було помилково зроблено висновок, що в Договорі від 16.10.2020 у п. 7 передбачено, що покупцю відомо про наявність заборгованості та помилково вважає, що обов'язок з оплати заборгованості лежить на покупцеві. У п. 7 Договору від 16.10.2020 передбачено, що покупцям відомо про існуючу заборгованість, але не встановлено їх обов'язок щодо сплати заборгованості колишніх власників. У відповіді від КП “Харківські теплові мережі”, повідомили, що ними буде відкрито новий особовий рахунок за адресою: АДРЕСА_1 на ОСОБА_1 . Своїми діми відповідачі відмовили у перерахунку заборгованості та видачі довідок про відсутність заборгованості. Також посилаються на те, що позивачі мають намір продати квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка є їх власністю. Ними було укладено договір про намір продажу квартири від 12.01.2021. У зв'язку з тим, що відповідачі включили до особового рахунку заборгованість по комунальним послугам попередніх власників квартири у позивачів виникають труднощі з продажем. Зокрема, покупець з котрим було укладено договір про намір продажу квартири від 12.01.2021 направив позивачам лист-вимогу від 25.01.2021 з вимогою вирішити це питання в найкоротші терміни, у противному випадку покупець буде змушений розірвати укладений договір про наміри та вимагати повернення авансового внеску. Тобто дії відповідачів щодо переведення на позивачів заборгованості за попередні періоди до 11.09.2020 є неправомірними і порушують цивільні права та інтереси позивачів, як споживачів комунальних послуг. Вказують, що зобов'язання по оплаті комунальних послуг виникли у позивача з часу придбання у власність вказаної квартири та початку користування цими послугами, у позивача не виникло зобов'язання по погашенню заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка виникла у попереднього власника квартири. Крім того, чинним законодавством не передбачено обов'язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі купівлі-продажу. Щодо способу захисту, вважають, що КП “Харківські теплові мережі” та КП “Харківводоканал” своїми діями порушують права ОСОБА_1 , як споживача, оскільки відповідачів було повідомлено про зміну власників квартири, проте вони відмовилися відкоригувати суму боргу за надані комунальні послуги, що виникли з вини попередніх власників. Крім того, відповідачі при відкритті нового рахунку перевели борги колишніх власників на нового власника та сума заборгованості адресована вже новому власнику квартири, що порушує права позивача і не відповідає вимогам закону. З часу набуття позивачем права власності на квартиру, та отриманням комунальних послуг, які надаються відповідачами, позивач зобов'язаний їх оплачувати. Відповідачі ж своїми діями порушили право споживача перевівши на його особовий рахунок борги колишніх власників.
На підставі викладеного позивачі звернулись до суду для захисту своїх прав.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2021 справу передано для розгляду судді Садовському К.С.
Ухвалою суду від 05.02.2021 позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до КП «Харківські теплові мережі», КП «Харківводоканал», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист прав споживачів комунальних послуг залишено без руху, надано строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків позовної заяви.
23.02.2021 засобами поштового зв'язку до канцелярії суду надійшла уточнена позовна заява на виконання вимог ухвали від 05.02.2021.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Ухвалою суду від 23.03.2021позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, почато підготовче провадження.
Відповідно до ч.1,2 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
При відкритті провадження у справі судом було встановлено відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Роз'яснено, що у зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Представник КП «Харківводоканал» отримала копію ухвали про відкриття провадження та позов з додатками 28.04.2021.
Представник КП «Харківські теплові мережі» отримала копію ухвали про відкриття провадження та позов з додатками 11.05.2021.
21.05.2021 до канцелярії суду надійшов відзив КП «Харківводоканал» на позовну заяву, відповідно до якого представник просить у задоволенні позовних вимог відмовити, виходячи з наступного.
Так, представник вказує на те, що за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ім'я ОСОБА_3 . За вказаною адресою зареєстровано 1 особу - ОСОБА_1 . По особовому рахунку станом на 01.05.2021 обліковується заборгованість у розмірі 15267,19 грн. На звернення до КП «Харківводоканал» від 25.11.2020 попереднього власника вказаної квартири, ОСОБА_3 з питання закриття особового рахунку № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 у зв'язку з продажем квартири та взяттям на себе покупцями - новими власниками, обов'язку зі сплати заборгованості за комунальні послуги, листом від 09.12.2020 було надано відповідь з посиланням на обов'язки сторін за Договором від 16.10.2020, передбачені п.7 та п.9 договору, та роз'яснено, що претензії щодо наявності заборгованості повинні вирішуватись між сторонами договору. 11.12.2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись на адресу підприємства з Вимогою про перерахунок боргу за комунальними послугами. 30.12.2020 було повідомлю що необхідно надати копії Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності всіх співвласників, їх письмову згоду на переоформлення особового рахунку або документи про розподілення особових рахунків. Копії вказаних документів позивачами не надані. Також позивачам було роз'яснено, що претензії щодо наявності заборгованості по особовому рахунку повинні вирішуватись між сторонами договору, а заборгованість буде відображатись по особовому рахунку до повного її погашення. Вказує, що при укладанні договорів купівлі-продажу квартири від 11.09.2020 року та 16.10.2020 ніщо не заважало позивачам отримати довідку про відсутність заборгованості до купівлі-продажу квартири. Але лише 29.12.2020 за отриманням вказаної довідки на адресу підприємства з адвокатським запитом звернувся адвокат Максимов М.І., діючий в інтересах ОСОБА_1 . Листом від 05.01.2021 адвокату Максимову М.І. надано відповідь та повідомлено, що станом на 01.01.2021 заборгованість за особовим рахунком№ НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 складає 18 150,19 грн (за послуги з централізованого воддопостачання -9480,63 грн; за послуги з централізованого водовідведення-52443,54 грн; три відсотки річних, індекс інфляції, судовий збір- 3426,02 грн), у зв'язку з чим підстав для видачі довідки про відсутність заборгованості за вказаною вище адресою у підприємства відсутні. Окрім того, звернуто увагу, що за змістом п.7 договору купівлі-продажу частини квартири від 16.10.2020 покупцям було відомо про існуючу заборгованість по оплаті комунальних послуг та будь-яких фінансових претензій до продавця покупці не мають. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказують, що п.7 Договору передбачено, що позивачі (треті особи) не мають претензій до продавців щодо ціни договору, враховуючи наявність комунальних боргів; що під час підписання Договору між ними та попередніми власниками не було домовленості щодо порядку погашення заборгованості з оплати комунальних послуг та позивачі не приймали на себе обов'язки щодо такого погашення. Договір про переведення боргу укладений не був. В той же час, позивачі посилаються на те що їм пізніше стало відомо про заборгованість за комунальні послуги, в тому числі з централізованого водопостачання та водовідведення, попередніх власників, у зв'язку з чим ними направлено до КП «Харківводоканал» вимогу про перерахування заборгованості та отримано відмову. Але вказані позивачами факти спростовуються наявним в матеріалах справи Договором купівлі-продажу від 16.10.2020, а саме пунктами 7 та 9 Договору від 16.10.2020, з чого можна зробити висновок, що договір укладений на користь третіх осіб - підприємств, що надають комунальні послуги. Складовою частиною цих послуг є послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Дані протиріччя свідчать про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 намагаються всіляко уникнути обов'язків, передбачених Договором, в частині заборгованості. З питання виключення заборгованості попередніх власників з особового рахунку № НОМЕР_1 зазначено, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27.10.2006 стягнуто з ОСОБА_4 заборгованість за період з 01.08.2003 по 31.07.2006 у сумі 59,40 грн. Виконавчий документ було передано до Київського відділу державної виконавчої служби України Східного міжрегіонального управління юстиції ( м. Харків) до виконання. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26.01.2020 стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 за період з 01.07.2017 по 31.12.2019 заборгованість на загальну суму 8252, 80 грн, а саме : заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання у розмірі 5418,54 грн, за надані послуги з централізованого водовідведення у розмірі 2834,26 грн, інфляційні витрати у розмірі 738,09 грн та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 291,38 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 за період з 01.01.2020 по 30.04.2020 заборгованість на загальну суму 1543,44 грн, а саме: заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання у розмірі 976,38 грн., за надані послуги з централізованого водовідведення у розмірі 567,06 грн, інфляційні витрати у розмірі 176,07 грн та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 115, 91 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1776,82 грн у рівних частках. Виконавчі документи було передано до Київського відділу державної виконавчої служби України Східного міжрегіонального управління юстиції ( м. Харків) до виконання. Позивачі ж в свою чергу, просять виключити з особового рахунку № НОМЕР_1 заборгованість, яка стягнута за рішенням Київського районного суду м. Харкова від 21.01.2020 з попередніх власників на загальну суму 12894,51 грн. ( за послуги централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 11117,69 грн та судовий збір у сумі 1776,82 грн) ; заборгованість, яка утворилась поза межами строку позовної давності на суму 2034,01 грн. Оскільки дана заборгованість вже стягнута з третіх осіб, є рішення суду, яке набрало чинності, виконавчі документи передані до відділу державної виконавчої служби, підстав для її виключення з особового рахунку не має. Вказує, що особовий рахунок відкривається на об'єкт нерухомого майна, на якому для ведення бухгалтерського обліку відображаються нарахування за послуги, надані власнику/споживачу/ наймачу та містить в собі дані необхідні для надання інформації про абонента. Робота із споживачем, в тому числі ведення особових рахунків споживачів, організована в автоматизованій системі управління, яка містить всю інформацію, пов'язану з даним споживачем. В зв'язку з тим, що особовий рахунок відкривається не за особою, а за житловим приміщенням переоформлення відбувається лише в ПІБ власника або квартиронаймача/власника/споживача. Чинним законодавством не визначено механізму його виключення ( анулювання, списання, включення тощо), а тому така заборгованість зазначається в довідках про стан заборгованості (виписка з особового рахунку). Не включати у ці довідки або виключити інформацію про борги користувачів послуг не має жодних правових підстав. Саме зведена картка відповідає дійсному стану розрахунків за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_1 та, відповідно, правомірно станом на 01.05.2021 рахується заборгованість у сумі 15267,19 грн. Зміна власника нерухомого майна не може бути підставою для виключення заборгованості за житлово-комунальні послуги відповідно до норм діючого законодавства України. Посилання позивачів на неправомірність дій відповідача, які виразилась нібито у переведенні на них заборгованості за попередні періоди до 11.09.2020 (моменту купівлі- продажу квартири) та порушення у зв'язку з цим їх цивільних прав та інтересів. як споживачів комунальних послуг, не відповідає дійності та є безпідставним, з тих підстав, що до суду у відношенні позивачів підприємство не подавало позов про стягнення заборгованості та не переводило заборгованість попередніх власників. Крім того, позивачі в своєму позові не довели, що будь-яке їх право (майнове чи немайнове) порушується діями чи бездіяльністю підприємства. Особа, право якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. Позивачем в позові не зазначено, які саме його права як споживача порушені відповідачем та це не доведено жодним документом. Фактичні обставини, пов'язані із наявністю або відсутністю заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення підлягають доведенню при пред'явленні відповідачем позову про їх стягнення. Отже, сторони звернулись до суду за захистом права за відсутності його порушення іншою стороною, що свідчить про відсутність будь-яких правових підстав для захисту цивільного права позивачів, яке в даному випадку не порушене. Вважає, що із зазначених позивачами предмета та підстав позову вбачається, що предметом спору стала заборгованість, яка виникла до 11.09.2020. Оскарження дій відповідача щодо включення до особового рахунку № НОМЕР_1 заборгованості у сумі 18150,19 грн, скоріш є різновидом претензії, що не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту. А все, що зазначив позивач у позовній заяві, може бути запереченням у разі пред'явлення до нього позову про стягнення суми заборгованості. Таким чином, не має законних підстав для виключення з особового рахунку № НОМЕР_1 суми заборгованості попереднього власника, що виникла до купівлі-продажу квартири, а саме до 11.09.2020. Заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що розміщена на особовому рахунку не може порушувати права позивачів, тому що є документацією господарської діяльності КП «Харківводоканал» та не спричиняє жодних обмежень позивачу, у тому числі продажу квартири згідно договору наміру від 12.01.2021.
Відповідачем КП «Харківські теплові мережі» також подано відзив на позовну заяву, який надійшов до суду 26.05.2021, представник просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, виходячи з наступного.
До КП «Харківські теплові мережі» надійшло звернення від 07.12.2020 від ОСОБА_3 , від 15.12.2020 від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , якими інформували підприємство про зміну власників квартири АДРЕСА_1 . До заяв була долучена копія договору купівлі-продажу 1/2 вказаної квартири від 16.10.2020, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Відповідно до п.7 вказаного договору купівлі-продажу «Покупцям відомо про існуючу заборгованість по оплаті комунальних послуг та будь-яких фінансових претензій до Продавця Покупці не мають». Станом на 01.10.2020 заборгованість за опалення по особовому рахунку квартири АДРЕСА_1 складала 50671,80 грн. Тобто твердження позивачів про необізнаність щодо наявності заборгованості не відповідають дійсності. Відповідно до п.9 Договору купівлі-продажу -сторони в договорі, взаємно підтверджують один одному, що надання неправдивої інформації, а також невиконання взятих на себе за договором зобов'язань, відповідальність яких не встановлена у цьому договорі ( у тому числі відносно підтвердження оплати комунальних та/чи інших платежів) тягне правові наслідки, передбачені чинним законодавством. Відповідно до звернення ОСОБА_3 від 07.12.2020 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 15.12.2020 КП «Харківські теплові мережі» були надані відповіді від 18.12.2020 про переоформлення особового рахунку на ОСОБА_1 та від 29.12.2020. 28.12.2020 адвокат Максимов М.І., що представляє інтереси позивачів, звернувся до КП «Харківські теплові мережі» та надав повний пакет документів щодо квартири АДРЕСА_1 , на підставі якого був відкритий новий особовий рахунок квартири НОМЕР_2 , нарахування по якому відображені з моменту укладення договору купівлі-продажу. Отже КП «Харківські теплові мережі» свої зобов'язання виконало у повному обсязі. Особовий рахунок на нового власника ОСОБА_1 відкритий, нарахування відбуваються з 17.10.2020. Заборгованість по особовому рахунку НОМЕР_2 станом на травень 2021 року складає 10978,19 грн., послугу позивачі по справі не сплачують. Заборгованість у розмірі 50671,80 грн., що виникла до 16.10.2020 буде стягнута з попередніх власників вказаної квартири ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судовому порядку.
08.07.2021 засобами поштового зв'язку до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив за підписом позивачів.
Так, останні вказують на те, що посилання відповідача, що позивачі про наявність боргу знали з моменту укладення договору купівлі-продажу від 16.10.2020 є недоцільним, оскільки під час підписання договору між позивачами та попередніми власниками не було домовленості щодо порядку погашення заборгованості з оплати комунальних послуг та позивачі не приймали на себе обов'язок щодо такого погашення. Також не було укладено і договору про переведення боргу, який може бути підписаний тільки зі згоди кредитора, у даному випадку комунальних підприємств. Зазначили, що позиція відповідача, що у п. 7 Договору передбачено, те, що позивачі не мають претензій до продавців щодо ціни договору, враховуючи наявність комунальних боргів, є необгрунтованою, оскільки даний пункт є формальним і жодних перевірок щодо наявності боргів не відбувалося. Так, позивачам пізніше стало відомо інформацію стосовно Комунальних підприємств перед якими наявна заборгованість у попередніх власників за комунальними послугами з водопостачання, водовідведення та опалення та про суму боргу. У зв'язку з чим новими власниками було одразу направлено вимогу про перерахування заборгованості за комунальними послугами до Комунального підприємства «Харківводоканал» на що отримали відмову у перерахунку боргів. 10.06.2021 позивачами було направлено Заяву про переоформлення особового рахунку до Комунального підприємства “Харківводоканал” та додано всі необхідні документи, проте особовий рахунок так і не був переоформлений. Комунальне підприємство “Харківводоканал” зазначає, що обов'язок сплатити борг належить позивачам. Проте, відповідно до Постанови у справі № 686/6276/19 Верховний Суд вказав, що відповідно до ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Тобто новий власник майна не зобов'язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов'язку з їх сплати. Так, до придбання квартири позивачі не були власниками цієї квартири, а також не були споживачами послуг, які надавало Комунальне підприємство «Харківводоканал» цієї квартири. Позивачі не вчиняли жодних правочинів, які поклали б на них обов'язок щодо сплати боргу з комунальних платежів (за водопостачання, водовідведення). Сплачувати борги попереднього власника позивачі наміру не мають, оскільки ані власниками, ані наймачами, ані споживачами послуг за попередні періоди вони ніколи не були. Тобто, у позивачів не виникло зобов'язання по погашенню заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка виникла у попереднього власника квартири. Також звертають увагу, що особовий рахунок відкривається на власника житла, а не на квартиру, а тому перенесення боргу з одного особового рахунку на інший є неможливим та таким, що суперечить правам позивачів. Оскільки чинним законодавством жодним чином не регламентовано порядок переоформлення чи відкриття нових особових рахунків, то позицію відповідача не можливо вважати єдиною та правильною. У своєму рішенні ВС у справі № 357/819/19 зазначив, що відмова відповідача позивачу у відкритті нових особових рахунків у зв'язку з тим, що можливе лише переоформлення на нього, як нового власника, старих особових рахунків, в яких буде зазначена заборгованість попередніх власників за надані житлово-комунальні послуги є незаконною. Також, суд не погодився з позицією відповідача, що в платіжному документі не можливо «обнулити» борг по особовому рахунку, оскільки у відкритому чи переоформленому на особу рахунку мають бути відображені дані, що стосуються споживача та ціни наданої йому послуги, а не боргів попередніх споживачів. Що стосується того, що попередніми власниками не було надано довідки про відсутність заборгованостей при укладенні договору купівлі-продажу квартири, як зазначає відповідач саме в цей момент стало б відомо про наявність боргів за водопостачання та водовідведення, то така довідка не є обов'язковою та не має жодної юридичної сили. Навіть при отриманні вищезазначеної довідки Комунальне підприємство, яке надає комунальні послуги в подальшому може зробити перерахунок, що потягне за собою наявність певних боргів попередніх власників. Тобто, квартира не може "мати боргу", і борг жодним чином не може нараховуватися "квартирі". Квартира це майно, а витрати на утримання майна відповідно до законодавства несе саме власник. Таким чином, заборгованість за комунальні послуги, які були надані до дати продажу квартири, у тому числі і борг нарахований в результаті будь-яких перерахунків лежить на попередньому власнику. Колишній власник квартири втратив право власності на цю квартиру в зв'язку з тим, що було укладено договір купівлі-продажу. Новим власником квартири є ОСОБА_1 . Відповідачів було повідомлено про зміну власників квартири, проте вони відмовилися відкоригувати суму боргу за надані комунальні послуги, що виникли з вини попередніх власників. Крім того, відповідачі при відкритті нового рахунку перевели борги колишніх власників на нового власника та сума заборгованості адресована вже новому власнику квартири, що порушує права позивача і не відповідає вимогам закону. З часу набуття позивачем права власності на квартиру, та отриманням комунальних послуг, які надаються відповідачами, позивач зобов'язаний їх оплачувати, саме з цього часу між сторонами виникають взаємні права та обов'язки, а новий власник нерухомості не зобов'язаний оплачувати борги попередніх власників за спожиті житлово-комунальні послуги.
Треті особи правом на подачу письмових пояснень щодо позову та щодо відзиву не скористались.
Ухвалою суду від 01.06.2021 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Відповідно до ст.209 ЦПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
У судове засідання позивачі не з'явились, в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про проведення розгляду справи без участі позивачів, зазначили, що позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.
Представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Максимовим М.І. також подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представники відповідачів та треті особи у судове засідання не з'явились, будучи належним чином та своєчасно повідомленими про дату, час і місце проведення судового засідання.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Тобто саме на суд покладено обов'язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Суд, вивчивши подані сторонами заяви по суті справи, дослідивши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до наступних висновків.
В ході судового розгляду судом встановлені та підтверджені наданими сторонами доказами такі обставини.
11.09.2020 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Карташовою С.І. посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №1265 Договір купівлі-продажу частки квартири, відповідно до якого ОСОБА_4 (Продавець) передала, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (Покупці) прийняли у власність кожний по ј частці квартири під номером АДРЕСА_1 .
16.10.2020 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Карташовою С.І. посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №1533 Договір купівлі-продажу частки квартири, відповідно до якого ОСОБА_3 (Продавець) передав, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (Покупці) (співвласники) прийняли у власність кожний по ј частці квартири під номером АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №228397975 та №223690865, ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до Довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 30.10.2020, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 30.09.2020.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №223691910 та №228399006, ОСОБА_2 є співвласником квартири АДРЕСА_1 .
Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 видано 15.09.2016 ОСОБА_5 .
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до КП «Харківводоканал» із вимогою про перерахунок боргу за комунальними послугами, де зазначили, що вони є новими власниками квартири АДРЕСА_1 , тому просять перерахувати борг за комунальні послуги з моменту набуття права власності на квартиру з 11.09.2020, а також вказувати в квитанціях заборгованість за комунальні послуги починаючи з 11.09.2020.
30.12.2020 КП «Харківводоканал» направлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 лист на звернення останніх від 11.12.2020.
У вказаному листі зазначено про те, що для вирішення питання переоформлення особового рахунку заявникам необхідно надати на адресу підприємства певний пакет документів.
Крім того, вказано на те, що за адресою: АДРЕСА_1 рахується заборгованість за надані послуги, претензії стосовно якої повинні вирішуватись між сторонами договору купівлі-продажу частини квартири, а заборгованість буде відображатися по особовому рахунку до її повного погашення.
Також роз'яснений обов'язок власників нерухового майна на укладення Договору з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
29.12.2020 КП «Харківські теплові мережі», на звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , надіслано лист, де підприємство зазначило наступне.
Так, згідно умов договору купівлі-продажу покупцям відомо про існуючу заборгованість по оплаті комунальних послуг, яка, станом на 01.10.2020, складає 50671,80 гривень. Довідка про відсутність заборгованості по особовому рахунку вказаної квартири не отримувалася. У договорі не уточнено, як саме буде погашена заборгованість, тому підприємство не вбачає підстав для перерахування боргу. Особовий рахунок по квартирі АДРЕСА_1 переоформлений на ОСОБА_1 , що буде відображено в рахунку на сплату послуг за грудень 2020 року.
Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» 04.01.2021 за №Ш-473/07 скеровано лист адвокату Максимову М.І. в інтересах ОСОБА_1 , де зазначено про те, що на підставі наданих документів відкрито новий особовий рахунок за адресою: АДРЕСА_1 на ОСОБА_1 . Сума заборгованості за теплову енергію по особовому рахунку квартири АДРЕСА_2 за вказаною адресою буде відображено в рахунках за грудень 2020 року.
Відповідно до довідки про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання по особовому рахунку НОМЕР_2 , відкритому на ОСОБА_6 , станом на 01.05.2021 рахується заборгованість в розмірі 10978,19 гривень.
Комунальним підприємством «Харківводоканал» 05.01.2021 за №Ш-8726/1.200102-05 скеровано лист адвокату Максимову М.І. на його адвокатський запит з приводу видачі довідки про відсутність заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до вказаного листа, підприємство повідомило про те, що станом на 01.01.2021 заборгованість за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 складає 18150,19 гривень, а саме: за послуги з централізованого водопостачання - 9480,63 гривні; за послуги з централізованого водовідведення - 5243,54 гривні; три відсотки річних, індекс інфляції, судовий збір - 3426,02 гривні. У зв'язку з чим у підприємства відсутні підстави для видачі довідки про відсутність заборгованості за згаданою адресою.
12.01.2021 ОСОБА_7 (Покупець) та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (Продавці) уклали Договір про наміри купівлі-продажу квартири, про наступне: Сторони зобов'язуються не пізніше 01 травня 2021 року укласти між .собою Договір купівлі-продажу квартири (надалі також - «Основний договір»/} на умовах, що погоджені Сторонами в п. 2 договору. Сторони погодили наступні істотні умови Основного договору: Статус сторін в Основному договорі: Продавці - ОСОБА_1 . ОСОБА_2 , Покупець - ОСОБА_7 . Предмет Основного договору: Продавці зобов'язуються передати у власність Покупця квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а Покупець зобов'язується прийняти квартири та сплатити за неї визначену Основним договором грошову суму. Предмет за Основним договором: квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Пунктом 2.7 Договору визначено, що Продавець гарантує, що на момент підписання Договору купівлі-продажу будуть відсутні будь які борги за комунальними послугами. Продавець гарантує що питання з приводу заборгованості з комунальних послуг буде вирішено до 01.03.2021.
Покупець за Договором про наміри від 12.01.2021 ОСОБА_7 надіслав на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 лист-вимогу від 25.01.2021, де вказав на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є продавцями квартири за Договором про наміри від 12.01.2021. П. 2.7. вищевказаного Договору, останні гарантували, що станом на 01.03.2021 ними буде вирішено питання щодо заборгованості з комунальних послуг. Наразі ОСОБА_7 стало відомо, що борги за комунальні послуги за квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 - існують, а комунальні служби (КП "Харківводоканал" та КП "Харківські теплові мережі") відмовляють у здійсненні перерахунку заборгованості. Просить продавців у строки, передбачені договором, усунути зазначену заборгованість. Інформує, що у випадку, якщо комунальні борги будуть існувати станом на 01.04.2021 по рахункам зі вказаних комунальних послуг, а продавці не розпочнуть судовий процес щодо списання вказаних боргів, покупці будуть змушені відмовитися від укладання основного договору та будуть вимагати у повернення авансового платежу.
За адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (з 07.03.2001 по 27.10.2020), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (з 26.09.2017 по 30.10.2020), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (з 21.10.2016 по 30.10.2020), що підтверджуєтсья довідками про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб.
Зі Зведеної картки абонента Всі (окремо) вбачається, що Комунальним підприємством «Харківводоканал» за адресою: АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 .
Споживачі належним чином свої зобов'язання щодо оплати послуг з централізованого водопостачання та водовідведення не виконували, плату за спожиті послуги у повному обсязі не вносили, внаслідок чого у них перед підприємством утворилась заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Станом на 11.09.2020 загальна сума заборгованості складала 16302,60 гривень. Станом на 16.10.2020 - 16742,00 гривень, а станом на 01.05.2021 - 15267,19 гривень.
Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 26.01.2021 (справа №953/10452/20) стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.07.2017 по 31.12.2019 у розмірі 8252 гривні 80 копійок, з яких: заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання у розмірі 5418,54 грн., за надані послуги з централізованого водовідведення у розмірі 2834,26 грн.; стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2020 по 30.04.2020 у розмірі 1543 гривні 44 копійки, з яких: заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання у розмірі 976,38 грн., за надані послуги з централізованого водовідведення у розмірі 567,06 грн.; стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» інфляційні витрати за період з 01.07.2017 по 31.12.2020 в розмірі 738 гривень 09 копійок та 3% річних від простроченої суми в розмірі 291 гривня 38 копійок; стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» інфляційні витрати за період з 01.01.2020 по 30.04.2020 в розмірі 176 гривень 07 копійок та 3% річних від простроченої суми в розмірі 115 гривень 91 копійка; стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1776 гривень 82 копійки у рівних частках.
Рішення набрало законної сили 04.03.2021.
10.06.2021 ОСОБА_1 направив на адресу КП «Харківводоканал» заяву з проханням переоформити особовий рахунок з ОСОБА_4 на нього, ОСОБА_1 .
Доказів щодо переоформлення особового рахунку чи відмови у його переоформлення матеріали справи не містять.
У подальшому, КП «Харківводоканал» та ОСОБА_1 уклали Договір з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем).
Станом на 27.09.2021 особовий рахунок НОМЕР_1 обліковується за ОСОБА_3 .
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Як визначено у ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Вимогами статі 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
У частині другій статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Порушені право чи інтерес підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним способом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
Так, згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Відповідно до ст. 13, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги з централізованого водопостачання та водовідведення віднесено до комунальних.
Приписами п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач, серед іншого, зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст.68 ЖК України, плата за комунальні послуги у жилому приміщенні, що належить громадянинові, береться, крім квартирної плати, за затвердженими у встановленому порядку тарифами, у строки, визначені угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Суд зазначає, що порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Надаючи виниклим між сторонами по справі відносинам належну правову оцінку, суд звертає увагу, що згідно з частинами першою та другою статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов'язує.
За правилами статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивачі набули права спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 16 11.09.2020.
Після звернення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до КП «Харківські теплові мережі» та надання документів про зміну власників квартири АДРЕСА_1 , підприємством було відкрито новий особовий рахунок квартири за № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 .
Заборгованість зі сплати комунальної послуги, яка виникла до 16.10.2022 у розмірі 50671,80 гривень відноситься до особового рахунку, відкритого на ім'я попереднього власника майна.
Законних підстав для стягнення вказаної суми заборгованості із нових власників квартири у КП «Харківські теплові мережі» немає та останні такого питання не ініціювали.
У зв'язку з цим, наявність заборгованості за теплопостачання у квартирі АДРЕСА_1 за період до моменту набуття права власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , на думку суду, не порушує прав та інтересів останніх.
Стосовно позовних вимог до Комунального підприємства «Харківводоканал».
Відповідно до ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право в т.ч. на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про захист прав споживачів» правила торговельного, побутового та інших видів обслуговування (виконання робіт, надання послуг) затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені правила не можуть суперечити законодавчим актам.
А згідно ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:
1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;
2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;
3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;
4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;
5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;
6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;
7) ціну продукції визначено неналежним чином;
8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Згідно ст.4 ЦПК України та ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
В ч.2 ст.16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідно до ч.5 зазначеної статті Закону, підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.
Згідно зі ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відкриття особового рахунку, проведення нарахувань та облік заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення, її списання є питанням внутрішнього бухгалтерського обліку КП «Харківволдоканал».
Встановлено, що особовий рахунок, відкритий за адресою місця знаходження майна позивачів (не за їх особами) є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій відповідача і списання з цього внутрішнього господарського документа будь-яких сум є правом кредитора, тобто відповідача.
Виходячи з вимог Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237, виключення з активів підприємства (списання) безнадійної дебіторської заборгованості є господарською діяльністю підприємства.
Частиною другою статті 14 ЦК України встановлено, що особа, не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Право обліку заборгованості за надання житлово-комунальних послуг належить КП «Харківводоканал». Оскільки списання будь-яких сум заборгованості є правом, а не обов'язком відповідача, позовні вимоги про зобов'язання виключити з особового рахунку № НОМЕР_1 з оплати комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, стосовно квартири за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість в сумі 18159,19 грн., що виникла до 11.09.2020 задоволенню не підлягають.
Наявність заборгованості по особовому рахунку не тягне для позивачів, як і для будь-яких інших можливих власників квартири, негативних наслідків, оскільки наявна заборгованість підлягає примусовому стягненню з попередніх власників за рішенням суду, яке набрало законної сили.
Частиною 1 ст.627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Суд зазначає, що позивачі, діючи на власний розсуд та за своєю волею, придбали у власність майно, обтяжене боргом попередніх власників, про що вказано у п.7 Догвоору від 16.10.2020.
Зміна власника нерухомого майна не може бути підставою для виключення заборгованості за житлово-комунальні послуги згідно до норм діючого законодавства України. Виключення або стягнення такої заборгованості є правом суб'єкта господарювання при здійсненні ним господарської діяльності, що охоплюється загальними засадами цивільного законодавства щодо свободи підприємницької діяльності.
Як було зазначено, є судове рішення про стягнення з ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь КП «Харківводоканал» заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення.
Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку розрахунків за житлово-комунальні послуги на кожен об'єкт обліку (квартиру) відкривається один особовий рахунок.
На думку позивачів, заборгованість попередніх власників майна не має бути відображена в особовому рахунку № НОМЕР_1 , тому вони просять саме виключити заборгованість попередніх власників із особових рахунків.
Однак, слід зауважити, що особовий рахунок відкрито на об'єкт нерухомого майна, на якому для ведення бухгалтерського обліку відображаються нарахування за послуги, надані власнику.
У разі погашення попередніми власниками майна існуючої заборгованості, яка виникла до 11.09.2020, вона більше не буде відображатись в особовому рахунку № НОМЕР_1 .
Вимог щодо погашення вказаної заборгованості позивачам не пред'являлось.
Обов'язок із сплати заборгованості за надані послуги до 11.09.2020, виник виключно у попередніх власників майна.
Зобов'язання по оплаті комунальних послуг виникли у позивачів з часу придбання у власність вказаної квартири та початку користування цими послугами.
Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені устатті 11 ЦК України.
Поняття зобов'язання та підстави його виникнення визначені устатті 509 ЦК України.
Відповідно до зазначеної правової норми зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.
Як передбаченостаттею 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Такими чином, підстав для виключення з особового рахунку на квартиру заборгованості переднього власника не має.
Принцип диспозитивності, у відповідності до частини першої статті 13 ЦПК України, не дозволяє суду вийти за межі вимог, заявлених позивачем.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Згідно ст. ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 76 , ч. 1, 2 ст. 77, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, з огляду на те, що суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог, суд не вбачає підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 14, 15, 16, 23, 319, 322, 509, 526, 627, 628 ЦК України, ст.ст.2, 4, 5, 12, 13, 19, 72, 76, 77, 81, 174, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.4, 20, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», Комунального підприємства «Харківводоканал», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист прав споживачів комунальних послуг - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2022.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», місцезнаходження м.Харків, вул..Мефодіївська буд.11, код ЄДРПОУ 31557119
Відповідач: Комунальне підприємство «Харківводоканал», місце знаходження: м.Харків, вул..Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03361715.
Третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , останнє відоме місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 .
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , останнє відоме місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено та підписано 13 грудня 2022 року.
Суддя К.С.Садовський