Справа № 320/8133/20
13 грудня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бєлової Л.В. та суддів Аліменка В.О., Кучми А.Ю., перевіривши клопотання Київської митниці про відстрочення сплати судового збору та апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Пром Агро Рось» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,
Рішенням Київсього окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 296 КАС України.
Апелянту надано строк сім днів з моменту отримання копії вищезазначеної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду: обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності; оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору.
За правилами частини 5 статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
28 листопада 2022 року о 13:34 год апелянт отримав копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет.
Відтак, датою вручення копії ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року апелянту є 28 листопада 2022 року.
Правова позиція щодо відсутності обов'язку щодо вручення указаного судового рішення в паперовій формі за умови направленння та доставлення до електронного кабінету суб'єкта владних повноважень підтримана Верховним Судом у постанові від 10 серпня 2022 року у справі №440/931/21 за аналогічних правовідносин.
Відповідно до частини шостої статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 05 грудня 2022 року.
30 листопада 2022 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Київської митниці про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування клопотання апелянт вказує про відсутність фінансування, воєнний стан.
Перевіривши клопотання Київської митниці про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, приписи статті 8 Закону України «Про судовий збір» не містять підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення. Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб'єктом владних повноважень у зв'язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» та/або КАС України не внесено.
Таким чином, суд приходить до висновку, що положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору суб'єкту владних повноважень.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, положення пунктів 1, 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від їх майнового стану. Проте положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичних осіб за наявності майнового критерію, але тільки у справах предметом позову яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Однак, предметом оскарження в даній справі є рішення про коригування митної вартості товарів, що виключає можливість застосування правової позиції, на яку посилається апелянт.
У контексті наведеного судом враховується, що Європейський суд з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» зазначив, що вимога сплати зборів судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
З урахуванням наведеного клопотання Київської митниці про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
У поданому апелянтом клопотанні, окрім посилання на воєнний стан, введений на всій території України, відсутність фінансування та неможливість проведення платежів щодо сплати судового збору, контролюючий орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати судового збору.
Апеляційний суд вважає, що у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі та надання платіжного документа про таку сплату. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвала Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі № 160/8779/21, від 03 червня 2022 року у справі № 200/1869/21-а та інших.
З урахуванням наведеного клопотання Київської митниці про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Колегія суддів наголошує, що відповідач не надає жодних належних доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України саме за даною апеляційною скаргою та які б свідчили, що апелянт виконає в подальшому вимоги ухвали суду апеляційної інстанції.
Необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору достеменно розумів про допущення ним порушень норм процесуального права.
Апеляційний суд наголошує, що оскаржуване в цій справі рішення ухвалено ще у червні 2022 року, тобто, півроку тому, апеляційну скаргу було подано ще в серпні 2022 року, однак, станом на грудень 2022 року, судовий збір у цій справі так і лишається не сплаченим.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що станом на 13 грудня 2022 року апелянт не усунув недоліків апеляційної скарги у повному обсязі, а саме не подав обгрунтоване клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності, як і не надав обґрунтованого клопотання про продовження строку для надання суду поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження з поясненням причин неможливості виконання вимог ухвали у встановлений строк.
Таким чином, станом на 13 грудня 2022 року недоліки, зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом не усунуті.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з частиною третьою статті 299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відтак, з огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. 248, 255, 298, 299 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Київської митниці про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Пром Агро Рось» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з урахуванням положень статті 329 КАС України.
Суддя-доповідач Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
А.Ю. Кучма