13 грудня 2022 р.
м.Харків
Справа № 642/2806/21
провадження 2/639/346/22
Жовтневий районний суд м.Харкова
у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом:
ОСОБА_1 до Харківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку-два місяця на прийняття спадщини за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 10.01.2022 підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду на 09.02.2022.
За положеннями частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
За приписами частини п'ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснено, що держави-учасниці Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. У рішенні по справі«Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Позивач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, в жодне судове засідання не з'явився ,а саме 09.02.2022, 14.06, 23.08., 17.10, 13.12 2022. SMS-повідомлення щодо виклику в судове засідання не доставлені через тимчасову недоступність абонента, судові повістки повертались, оскільки адресат відсутній за адресою місця реєстрації.
Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України встановлено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.
У зв'язку з наведеним, суд вважає, що залишення позову ОСОБА_1 без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43-44, ч.5 ст. 223, п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини- залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачеві його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновленення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ -