Справа № 405/1461/21
Номер провадження 1-кп/404/96/21
13 грудня 2022 року м. Кропивницький, Україна
Кіровський районний суд м. Кіровограда засідаючи у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1
із секретарем судового засідання - ОСОБА_2 на стадії судового провадження розглянувши кримінальні провадження № 12020120000000220 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Олександрія Кіровоградської області, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.5 ст.255 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Рожівка Броварського району Київської області, проживаючого по АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Кіровограда, проживаючого по АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.2 ст.255 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Кіровограда, проживаючого по АДРЕСА_4 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.2 ст.255 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м.Олександрія Кіровоградської області, проживаючого по АДРЕСА_5 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.2 ст.255 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця с.Бережинка Кіровоградської області, проживаючого по АДРЕСА_6 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.2 ст.255 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч.2,5 ст. 255 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_10 ,
захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16
ОСОБА_17 ,
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_9 ,
В ході судового розгляду справи встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 в судовому засіданні визначено граничний строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 17.12.2022 року, включно, при цьому, розгляд кримінального провадження відносно вказаних обвинувачених не завершено, триває.
Прокурором в ході судового розгляду заявлено клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , оскільки судове провадження на теперішній час незавершене.
Вислухавши в судовому засіданні прокурора, який вважає необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою, обвинувачених та їх захисників, які заперечували щодо продовження їм міри запобіжного заходу у виді триманням під вартою та просили суд змінити запобіжні заходи на інші не пов'язані з триманням під вартою, а саме домашні арешти, суддя приходить до наступного.
Згідно ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
На підставі вищевикладеного та враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких, корисливого, вчиненого з прямим умислом злочину у складі злочинної організації, що значно підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння, не мають постійної роботи та законних заробітків, раніше неодноразово судимі, а тому у суду є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 можуть продовжувати вчиняти інші злочини, ухилятись від суду, перешкоджати подальшому кримінальному провадженню.
Крім того, при вирішені питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 під вартою встановлено, що інтереси суспільства, щодо продовження тримання обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 під вартою перевищують інтереси забезпечення права на свободу обвинувачених та існування презумпції невинуватості.
Отже заявлені стороною обвинувачення ризики не зменшилися, а тому такі ризики є достатніми та виправдовують продовження тримання обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 під вартою, а застосування більш м'яких запобіжних заходів, з врахуванням встановлених обставин, на переконання суду не гарантує запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та забезпечення виконання покладених на обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 процесуальних обов'язків.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотань обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 та їх захисників про зміну їм запобіжних заходів на інші не пов'язані з триманням під вартою, у зв'язку з їх необґрунтованістю та відсутністю доказів на підтвердження заявлених клопотань, зокрема відносно обвинуваченого ОСОБА_9 на розгляді знаходиться інше кримінальне провадження, де обрано відносно останнього запобіжний захід у виді тримання під варто. Що стосується обвинуваченого ОСОБА_6 , то він відбуває покарання відповідно до вироку суду. Обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не надано документів щодо підтвердження їх стану здоров'я. А тому суд вважає необхідним продовжити обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Що стосується обвинуваченого ОСОБА_3 , який також тривалий час по даному кримінальному провадженню перебуває під вартою, суд зазначає наступне.
У п. 75 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року наголошено, що тривале тримання під вартою без визначення в рішенні суду відповідних підстав є несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленого в п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, у цьому рішенні ЄСПЛ зазначив, що він часто констатує порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у зв'язку з тим, що, навіть коли йдеться про тривалі строки тримання під вартою, національні суди часто обґрунтовують продовження строку тримання під вартою однаковими підставами протягом всього періоду ув'язнення, якщо взагалі роблять це, тоді як після спливу певного часу подальше існування обґрунтованої підозри перестає само по собі бути підставою для позбавлення свободи, а суди зобов'язані обґрунтовувати рішення про продовження тримання під вартою іншими підставами, які мають бути чітко вказані.
Також у вищевказаному рішенні ЄСПЛ зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).
Обвинувачений ОСОБА_3 по даному кримінальному провадженню з листопада 2020 року перебуває під вартою, а тому наявність тільки обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжких злочинів перестала сама по собі бути підставою для позбавлення його свободи, при цьому стороною обвинувачення при розгляді питання доцільності продовження обвинуваченому тримання під вартою не доведено, що застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання ним своїх процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (тобто недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні), суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті.
З урахуванням наявності у обвинуваченого ОСОБА_3 постійного місця проживання, зважаючи на особу обвинуваченого, який характеризується позитивно за місцем проживання, має на триманні малолітню доньку ОСОБА_18 , тривалий строк перебування обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою без вирішення справи по суті, суд вважає за необхідне змінити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід на більш м'який, а саме на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, поклавши на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст.331, 369-372, 392 КПК України, головуючий суддя,
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 запобіжних заходів у виді тримання під вартою - задовольнити повністю.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до включно 10.02.2023 року, включно.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до включно 10.02.2023 року, включно.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до включно 10.02.2023 року, включно.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до включно 10.02.2023 року, включно.
У клопотанні прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити .
Клопотання захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_11 про зміну йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - задовольнити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- цілодобово не залишати місце постійного проживання - будинок АДРЕСА_1 ,
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
- утримуватися від спілкування із свідками по справі;
- надавати можливість працівникам органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_3 з'являтися в житло (будинок АДРЕСА_1 ) з вимогою надавати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Строк дії запобіжного заходу визначити до 13.02.2023 року включно.
Обвинуваченого ОСОБА_3 звільнити з-під варти негайно в залі суду.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, захисникам та направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда ОСОБА_1