Справа № 386/137/22
Провадження № 3-зв/386/1/22
Іменем України
12 грудня 2022 року
Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області Червоненко Д.В., за участю секретаря судового засідання Фенюшиної Ю.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Гут Ю.О. по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
На розгляді судді Голованівського районного суду Кіровоградської області Гут Юрія Олексійовича перебуває справа №386/137/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.
08.12.2022 року ОСОБА_2 подано до суду клопотання про відвід головуючого по справі судді Гут Ю.О., з підстав того, що його батько ОСОБА_3 працював в Голованівському районному судді Голованівського району Кіровоградської області суддею та головою суду, в якому на той час головуючий суддя працював судовим розпорядником і суддею та був у його підпорядкуванні. Крім того, батько ОСОБА_3 та матір головуючого по справі ОСОБА_4 проживають в одному населеному пункті смт. Голованівськ по одній вулиці Вишнева в будинках №47 та №45, а тому будь - яке рішення по справі, яким би воно не було, викликатиме сумнів в неупередженості та об'єктивності судді.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. У клопотанні від 12.12.2022 року просив судове засідання відкласти.
Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області Гут Ю.О надав заяву про розгляд питання про відвід без його участі.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.
Дослідивши заяву про відвід судді приходжу до наступного висновку.
Згідно із положенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до вимог ст. 2 ЗУ "Про судоустрій та статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У відповідності до ст. 7 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до ч. 7 ст. 56 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів за наявності для цього законних підстав.
Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України (ч. 1 ст. 2 КУпАП).
Частиною 3 статті 8 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає процесуальних норм, які стосуються права та/чи обов'язку заявити відвід (самовідвід), і відповідно не передбачають порядку розгляду заяви про відвід (самовідвід).
Проте, діючі Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України мають відповідні статті про відвід судді, а тому, при розгляді даної заяви про відвід, слід застосувати аналогію процесуального закону.
Законодавець у ст. 75 КПК України визначив обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відвід повинен бути вмотивованим (ч. 5 ст.80 КПК України).
Визначення юридичного змісту оціночної категорії "безсторонній суд" зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Європейський суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді.
В рішенні Європейський суд з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 9 листопада 2006 року вказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Європейський суд з прав людини також звертає увагу на те, що для вирішення питання про незалежність суду з точки зору статті 6 § 1 Конвенції необхідно брати до уваги серед іншого, на ... існування гарантій проти зовнішнього тиску та наявність зовнішніх ознак незалежності (п. 80 рішення Суду по справі Салов проти України № 65518/01 від 06.09.2005 року).
У світлі прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім (див.: Hauschidt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A. No. 154, p. 48).
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою (п. 1.1.). Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення (п. 1.2.).
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Пунктом 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Безсторонність повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію, беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію, визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про безсторонність суду.
В справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Такі обставини при розгляді заяви про відвід судді Гут Ю.О. не встановлені, доводи наведені в заяві про відвід не містять достатніх підстав (доказів), які б викликали сумніви в неупередженості судді та унеможливлювали ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі, а тому у задоволенні заяви про відвід судді Гут Ю.О. слід відмовити.
При цьому, факти спільної роботи батька заявника ОСОБА_3 із суддею Гут Ю.О., а також проживання їх батьків поряд в одному населеному пункті, не є тими обставинами, які б виключали участь судді Гут Ю.О. у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, адже самі по собі не викликають жодних сумнівів в неупередженості судді.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, ст.ст. 268, 271 КУпАП України, суддя
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Гут Ю.О. у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: Д. В. Червоненко