06 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 160/1874/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2022 (суддя першої інстанції Савченко А.В.) в адміністративній справі №160/1874/22 за позовом Приватного акціонерного товариства "Проектний-проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
Приватне акціонерне товариство "Проектний-проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просило визнати протиправним та скасувати рішення №3218/6/04-36-13-04-10 від 17.01.2022 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 17.01.2022 року начальником Правобережного відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 відповідно до п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України було прийнято рішення №3218/6/04-36-13-04-10 «Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу». Позивач вважає рішення №3218/6/04-36-13-04-10 від 17.01.2022 р. протиправним, прийнятим всупереч приписам чинного законодавства, оскільки лише сукупність обставин, передбачених приписами ст.95 Податкового кодексу України, наділяє керівника контролюючого органу приймати рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків такого платника у банках у рахунок погашення податкового боргу. При винесенні оспорюваного рішення контролюючим органом не конкретизовано суму податкового боргу та підстав виникнення податкового боргу. Окрім того, оспорюване рішення прийнято без дотримання положень п.95.5 ст.95 Податкового кодексу України, оскільки відповідне рішення керівник контролюючого органу може прийняти лише у випадку відсутності зобов'язання держави щодо повернення платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань. Позивач також зазначив про відсутність у відповідача повноважень приймати щодо погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у органах, що здійснюють казначейське обсуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах Приватного акціонерного товариства «Проектний і проектно-конструкторський інститут «МЕТАЛУРГАВТОМАТИКА» без рішення суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2022 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області надаючи відзив на позовну заяву, надавало зворотній бік ІКП по орендній платі з юридичних осіб та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та історію недоїмки з орендної плати з юридичних осіб стосовно ПрАТ ЛІПКІ «МЕТАЛУРГАВТОМАТИКА», з якої вбачається, що на момент винесення рішення №3218/6/04-36-13-04-10 від 17.01.2022 платник податків має актуальний, не погашений та не списаний борг, який визначений платником самостійно. На виконання вимог ухвали, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області надано до суду детальний розрахунок боргу з орендної плати з юридичних осіб. Так, зокрема, ПрАТ «ППКІ «МЕТАЛУРГАВТОМАТИКА» станом на момент винесення рішення №3218/6/04-36-13-04-10 від 17.01.2022 мало наступний самостійно визначений податковий борг по якому минув 90-денний строк за останнім днем граничного строку його сплати: 42495,02 грн. термін сплати 31.05.2021 р.; 42495,02 грн. термін сплати 30.06.2021.; 42495,02 грн. термін сплати 30.07.2021; 42495,02 грн. термін сплати 30.08.2021 ; 42495,02 грн. термін сплати 30.09.2021. Більше того, з наданого розрахунку вбачається зокрема наявність податкового боргу по податковому розрахунку земельного податку №9017824295 від 09.02.2021 р., з терміном сплати 31.01.2022 р. у сумі 42 495,07 грн., тобто такий, що виник вже після винесення рішення №3218/6/04- 36-13-04-10 від 17.01.2022 і не міг існувати або бути включеним на момент винесення такого рішення. Незважаючи на наданий Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області розрахунок боргу, який стосується всього боргу в цілому, на думку контролюючого органу, останнім було дотримано порядок та всі визначені законом умови для можливості винесення такого рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду, що Приватне акціонерне товариство «Проектний і проектно-конструкторський інститут «МЕТАЛУРГАВТОМАТИКА» зареєстровано юридичної особою 07.08.2000 року, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації №12241200000013435 за кодом ЄДРПОУ 01416760, з 11.01.1991 року взято на облік контролюючим органом Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид економічної діяльності: 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук.
Згідно з даними розрахунку податкового боргу у ПрАТ «ППКІ «МЕТАЛУРГАВТОМАТИКА» податковий борг позивача станом на 21.02.2022 р. становить 3738621,95 грн., в т.ч. поточні зобов'язання, самостійно визначені платником податку, які не сплачувалися понад 90 календарних днів 382455,23 грн.
Також, згідно з вказаним розрахунком, сума зобов'язань, самостійно визначених платником податків, які не сплачувалися понад 90 календарних днів, у розмірі 382455,23 грн. складається із сум нарахованих платником самостійно за податковим розрахунком земельного податку від 09.02.2021 р. № 9017824295:
42495,02 грн. термін сплати 31.05.2021 р.;
42495,02 грн. термін сплати 30.06.2021 р.;
42495,02 грн. термін сплати 30.07.2021 р.;
42495,02 грн. термін сплати 30.08.2021 р.;
42495,02 грн. термін сплати 30.09.2021 р.;
42495,02 грн. термін сплати 01.11.2021 р.;
42495,02 грн. термін сплати 30.11.2021 р.;
42495,02 грн. термін сплати 30.12.2021 р.;
42495,02 грн. термін сплати 31.01.2022 р.
Податковим органом сформовано та надіслано платнику 09.06.2021 року податкову вимогу від 18.05.2021 р. №0082116-1304-0463.
Відповідно до Наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.02.2021 р. № 275 ОСОБА_1 уповноважений, зокрема, на прийняття рішень про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу (пункт 95.5 статті 95 ПКУ).
17.01.2022 року начальник Правобережного відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 прийняв рішення №3218/6/04-36-13-04-10 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, в якому зазначено, що відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунках у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах Приватного акціонерного товариства «Проектний і проектно-конструкторський інститут «МЕТАЛУРГАВТОМАТИКА» (код ЄДРПОУ 01416760).
Вважаючи спірне рішення передчасним та незаконним, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом для захисту порушеного права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що нормами п. 95.5 статті 95 ПК України, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, не передбачено погашення податкового боргу платника податків за рішенням керівника контролюючого органу шляхом стягнення коштів з рахунків такого платника у органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установ, органи, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів не відносяться до установ банку, за таких обставин під час прийняття спірного рішення контролюючим органом не дотримано приписів пункту 95.5 статті 95 ПК України, у зв'язку з чим зазначене рішення підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Законом України від 21.12.2016 № 1797-У1ІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон № 1797- VIII), який набрав чинності з 01.01.2017, змінено механізм стягнення коштів з рахунків платника у банках, зокрема пункт 95.5 статті 95 ПК України доповнено абзацами другим- шостим, відповідно до яких: у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.
У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувана до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платник) податків і є підставою для стягнення.
Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду може бути здійснене за наступних умов:
1)виникнення податкового боргу у результаті несплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати;
2)податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень;
3)відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.
Відтак, приписами вищевикладеної норми визначено право керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи) прийняти рішення про стягнення коштів платника податків, проте тільки у випадку наявної сукупності перелічених умов.
При цьому, наявність зобов'язань держави в особі будь-якого державного (контролюючого) органу перед платником податків щодо повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з будь-якого податку чи збору унеможливлює стягнення податкового боргу на підставі рішення контролюючого органу без звернення до суду.
Таким чином, лише сукупність вказаних обставин наділяє правом керівника контролюючого органу прийняти рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків такого платника у банках у рахунок погашення податкового боргу.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі № 826/10755/15 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 80729203).
Як вбачається з матеріалів справи, що рішенням від 17.01.2022 № №3218/6/04-36-13-04-10 за рахунок стягнення безготівкових коштів з рахунків Приватного акціонерного товариства «Проектний і проектно-конструкторський інститут «МЕТАЛУРГАВТОМАТИКА» підлягає погашенню уся сума податкового боргу підприємства, яка у нього є станом на дату прийняття цього рішення.
Податковий борг Приватного акціонерного товариства «Проектний і проектно-конструкторський інститут «МЕТАЛУРГАВТОМАТИКА» станом на 17.01.2022 за самостійно визначеними узгодженими зобов'язаннями в цілому складав 382455,23 грн., а податковий борг, термін несплати якого був менше 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань - 1699980,08 грн.
Отже, визначена у рішенні від 17.01.2022 № №3218/6/04-36-13-04-10до стягнення “уся сума податкового боргу” позивача станом на 17.01.2022 включає і суму податкового боргу, термін несплати якого менш ніж 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, а відтак зазначене рішення прийняте з порушенням встановленої пунктом 95.5 статті 95 ПК процедури стягнення коштів з рахунків платника у банках без звернення до суду.
Також, колегією суддів встановлено, що оскаржуваним рішенням вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу Приватного акціонерного товариства «Проектний і проектно-конструкторський інститут «МЕТАЛУРГАВТОМАТИКА» шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, а також органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах Приватного акціонерного товариства «Проектний і проектно-конструкторський інститут «МЕТАЛУРГАВТОМАТИКА»
Приписами п. 95.5 статті 95 Податкового кодексу України, на які посилається відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення, не передбачено погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків такого платника у органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установ.
При цьому, суд зазначає, що органи, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів не відносяться до установ банку, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків. Банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.
Статтею 6 цього Закону визначено, що банки в Україні створюються у формі акціонерного товариства або кооперативного банку.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
Відповідно до ст. 338 Господарського кодексу України кооперативний банк - це банк, створений суб'єктами господарювання, а також іншими особами за принципом територіальності на засадах добровільного членства та об'єднання пайових внесків для спільної грошово-кредитної діяльності.
Згідно Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 р. № 215 Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Казначейство є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в Казначействі і банках.
Відтак, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів не відносяться до установ банку.
Крім того, слід звернути увагу на те, що оскаржуване рішення відповідача не містить розміру податкового боргу позивача, що підлягає стягненню, та періоду його виникнення, що свідчить про необґрунтованість прийнятих рішень.
З урахуванням викладеного, вимоги контролюючого органу щодо погашення усієї суми податкового боргу Приватного акціонерного товариства «Проектний і проектно-конструкторський інститут «МЕТАЛУРГАВТОМАТИКА», у порядку, визначеному приписами п. 95.5 ст.95 ПК України, викладені у спірних рішеннях, свідчать про порушення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, а тому безпосередньо порушують права позивача та інших (стороніх) осіб - працівників підприємства.
Дотримання згаданого правила зумовлює необхідність зазначення контролюючим органом у тексті відповідного рішення, як повного розміру суми податкового боргу, котрий підлягає погашенню у порядку п. 95.5 ст. 95 ПК України, так і підстав виникнення цього боргу.
Отже, лише за таких обставин, платник податків буде знаходитись у ситуації певної юридичної визначеності з приводу застосування до нього контролюючим органом особливої процедури стягнення податкового боргу.
Оскільки застосування приписів п.95.5 ст.95 ПК України у межах спірних правовідносин суперечить принципам використання повноваження з належною метою, добросовісності прийняття рішень, розумності та пропорційності, що за умови встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених у ст.2 КАС України критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2022 в адміністративній справі №160/1874/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 09 грудня 2022 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва