Справа 206/3123/22
Провадження 2/206/1087/22
09 грудня 2022 року у залі суду в м. Дніпро Самарський районній суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Сухорукова А.О.
при секретарі Ляшко Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,
за участю представника позивача,
адвоката Довгополої О.О.,
20.10.2022 року до канцелярії Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов позивача до відповідача ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, в прохальній частині якого позивач просить суд:
-стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача пеню за прострочення сплати аліментів за період з 24.09.2019 року по 31 березня 2022 року, станом на 01.04.2022 року в розмірі 57423,05 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
І. Стислий виклад позиції позивача, відповідача.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що сторони є колишнім подружжям, шлюб розірвано в 2019 році. Від спільного життя мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 27.11.2019 року з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача були стягнені аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітної плати та інших доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини, починаючи з 24.09.2019 року. Відповідач сплачував аліменти несвоєчасно, не в повному обсязі, тому за станом на 01.04.2022 року заборгованість зі сплати аліментів склала 57423,05 грн, що підтверджується довідкою Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області. Позивач здійснила розрахунок розміру пені за період з 24.09.2019 року по 31 березня 2022 року з урахуванням сплати заборгованості відповідачем з жовтня 2021 року. Станом на 01.04.2022 року пеня, що підлягає стягненню з відповідача становить 360370,37 грн., але підлягає стягненню 57423,05 грн. (а.с.1-6).
В судовому засіданні позивача та її представник позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити.
Відповідач у судове засідання 09 грудня 2022 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки поштою. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. В матеріалах справи міститься довідка про доставку SMS відповідачу (а.с. 41).
Представник третьої особи Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) до суду не з'явився. Повідомлявся належним чином про розгляд справи у суді, шляхом направлення судової повістки поштою, про що в матеріалах справи міститься поштове повідомлення про вручення судової повістки поштою (а.с.40).
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 02 листопада 2022 року було відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 21).
Відповідач ОСОБА_2 подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи та 25.11.2022 року ознайомився з матеріалами справи, про що міститься відповідна відмітка (а.с. 28).
Під час розгляду справи судом заслухано пояснення позивача, представника позивача, досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
09.12.2022 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що міститься відповідний актовий запис № 154 у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 , виданого 07 серпня 2018 року Самарським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с. 9).
Заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 27.11.2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів його доходу щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, починаючи з 24 вересня 2019 року та до повноліття дитини (а.с. 7-8).
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного державним виконавцем Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Дніпро) Донченко Є.М., сукупний розмір заборгованості по аліментам згідно виконавчого листа, виданого 18 лютого 2020 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 24.09.2019 станом на 01.04.2022 року складає 57423,05 грн. (а.с. 10-12).
На підтвердження надходжень на картковий рахунок сум з призначенням платежу «Аліменти ОСОБА_3 » позивач надала виписку по надходженням по картці за період з 05.03.2020 року по 06.11.2022 року (а.с. 45-48).
Позивач ОСОБА_1 здійснила розрахунок пені за період з 24 вересня 2019 року по 31 березня 2022 року, відповідно до якого розмір пені, що підлягає стягненню становить 360370,37 грн. (а.с. 5-6).
ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
Стаття 18 Конвенції про права дитини 1989 року, ратифікована постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року, визначає обов'язок Держави-учасниці докладати всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Згідно із ч.1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Предметом доказування у справі про стягнення неустойки за порушення аліментного зобов'язання зокрема, являються обставини, які свідчать про наявність заборгованості, наявність його вини в її утворенні та обставин, які впливають на визначення остаточного розміру стягнення.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.
На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.
В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Виходячи з презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов'язання, відсутність вини в простроченні сплати аліментів повинен довести платник аліментів.
Проте таких обставин відповідачем суду надано не було та судом в ході судового розгляду не встановлено.
Згідно з приписами ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Постанова Верховного Суду від 25.04.2018 р. справа №572/1762/15-ц (реєстраційний 75296544) містить висновки про відступлення від висновків, які викладені в постанові Верховного Суду України від 01.07.2015 р. та в наступних постановах того ж суду, щодо застосування ст. 196 СК України.
Так, за правовим висновком Верховного Суду пеня за прострочення сплати аліментів згідно з положеннями ст. 196 СК України, має розраховуватися виходячи з таких вимог закону.
Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
Zp=(A1Х1%ХQ1)+(A2Х1%ХQ2)+(AnХ1%ХQn), де:
Zp - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України року кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи, зокрема довідки-розрахунку державного виконавця вбачається, що за період з 24 вересня 2019 року по 31 березня 2022 року включно, відповідач ОСОБА_2 допустив несплату аліментів на загальну суму 57423,05 гривень. Отже, виходячи з цих обставин справи, наведених вимог закону, суд перевіривши наведений позивачем у позові розрахунок пені, встановивши його правильність, приходить до висновку, що розмір пені станом з 24 вересня 2019 року по 31 березня 2022 року становить 360370,37 гривень, що перевищує 100 відсотків заборгованості, отже підлягає стягненню сума 57423,05 грн.
Щодо наданих позивачем скріншотів з соціальних мереж з фотозображеннями відповідача на підтвердження його матеріального стану, суд зауважує, що оскільки на даних зображеннях відсутня дата засвідчення відповідних фото, суд не в змозі встановити їх дату, а отже не бере їх до уваги.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , щодо стягнення пені за прострочення сплати аліментів в розмірі 57423,05 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, а також того, що позивач звільнена від сплати судового збору, суд вирішує питання про розподіл судових витрат та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180, 196 СК України, ст.ст. 10-13, 76-84, 141, 223, 258-259, 263-265, 274-279, 280-283 ЦПК України суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) пеню за прострочення сплати аліментів за період з 24.09.2019 року по 31.03.2022 року в розмірі 57423 (п'ятдесят сім тисяч чотириста двадцять три) гривні 05 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13 грудня 2022 року.
Суддя А.О. Сухоруков