12.12.2022 Єдиний унікальний номер 205/7724/22
Провадження № 2/205/3085/22
12 грудня 2022 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Терещенко Т.П.,
за участю секретаря судового засідання - Кривозуб О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
14 листопада 2022 року представник позивача Мандзюк О.Д. надала до суду вищевказану позовну заяву.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом (повідомленням) сторін на 12 грудня 2022 року.
Разом з тим, сторони надали заяви про розгляд справи без їх участі, однак у зв'язку з відсутністю на теперішній час відомостей про місце реєстрації відповідача, судом було зроблено виклики сторін до суду для надання вказаної інформації, однак на зазначені номера телефону сторони не відповідають, а представник позивача повідомила, що вказані особи перебувають за межами країни.
Представник позивача надала клопотання про розгляд справи без їх участі, позов підтримали та просили задовольнити в повному обсязі.
Відповідач на електронну адресу суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала та просила задовольнити, однак з'ясувати у відповідача чи нею подано вказану заяву не має можливості, оскільки відсутній телефонний зв'язок з відповідачем.
Враховуючи, що сторони у судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно із ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 48 ЦПК України передбачено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Як вбачається з позовної заяви, вона подана до суду та підписана безпосередньо адвокатом Мандзюк О.Д., яка в інтересах позивача ОСОБА_1 діє на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи) уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №37 від 01 листопада 2022 року, про що зазначено у доданому до матеріалів позовної заяві ордері на надання правничої (правової) допомоги у Ленінському районному суді м. Дніпропетровська ОСОБА_1 адвокатом Мандзюк О.Д. виданого 11 листопада 2022 року.
Частиною 1 статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частиною 4 статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Статтею 14 розділу ІІІ «Правил адвокатської етики» затверджених 09.06.2017 року Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року зі змінами затвердженими 15.02.2019 року З'їздом адвокатів України 2019 року визначено, що адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - договір, за яким одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується надавати правову допомогу іншій стороні договору (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у випадку, якщо така оплата передбачена договором.
Адвокат надає безоплатну вторинну правову допомогу на підставі договору (контракту), укладеного з органом (установою) з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Згідно із частиною 3 статті 22 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» повноваження адвоката, з яким укладено договір про надання безоплатної вторинної правової допомоги, підтверджуються в порядку, встановленому частиною третьою статті 21 цього Закону.
Частиною 3 статті 21 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» визначено, що повноваження адвоката підтверджуються дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та довіреністю відповідно до вимог процесуального законодавства.
При цьому, частиною 4 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Таким чином, виходячи із зазначеного вище, вбачається, що законодавець визначив, що повноваження адвоката підтверджуються ордером або довіреністю, які видані на основі попередньо досягнутої домовленості між адвокатом та клієнтом за укладеним між ними договором про надання правової допомоги. Тобто договір про надання правової допомоги укладається з метою допомоги клієнту в реалізації його суб'єктивних цивільних прав, а такі документи як ордер та довіреність, є доказом процесуальних повноважень адвоката у справі щодо захисту інтересів.
Разом з тим, до матеріалів позовної заяви не додано договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи) уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №37 від 01 листопада 2022 року, про який зазначено у доданому до матеріалів позовної заяві ордері на надання правничої (правової) допомоги у Ленінському районному суді м. Дніпропетровська ОСОБА_1 адвокатом Мандзюк О.Д. виданого 11 листопада 2022 року.
При цьому, слід зазначити, що положення ч. 7 ст. 177 ЦПК України визначають щодо надання до позовної заяви підписаної представником позивача саме довіреності чи іншого документу, що підтверджує повноваження представника позивача, в цьому випадку Договору про надання правової допомоги зазначеного в ордері, а ні його копії.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Статтею 95 ЦПК України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Заявляючи позовні вимоги про розірвання шлюбу, стороною позивача додано до матеріалів позову копію свідоцтва про одруження між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , Серії НОМЕР_1 , виданого 12 грудня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська.
Частиною 4 статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що до позовної заяви про розірвання шлюбу додаються: оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог.
При цьому, у вказаному п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» також роз'яснюється, що у разі невиконання зазначеної вимоги позовна заява має бути залишена без руху.
Таким чином, звертаючись до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, сторона позивача повинна надати суду саме оригінал свідоцтва про одруження, якого надано не було.
Слід зазначити, що Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначені функції органів державної реєстрації актів цивільного стану щодо видач свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану.
Статтею 19 Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що повторна видача свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, оригінал якого було вкрадено, загублено, пошкоджено чи знищено, та повторна видача свідоцтва у разі внесення змін до актового запису чи його поновлення, здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичними представництвами і консульськими установами України на підставі актового запису цивільного стану за заявою особи, щодо якої складено запис, батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, представника закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина, органу опіки та піклування.
Таким чином, в разі якщо оригінал свідоцтва про одруження було втрачено, загублено, пошкоджено, чи знищено, сторона позивача не позбавлена права звернутися до органу державної реєстрації актів цивільного стану про повторну видачу свідоцтва про шлюб.
Крім того, частина 1 статті 96 ЦПК України визначає, що оригінали письмових доказів до набрання судовим рішенням законної сили повертаються судом за клопотанням осіб, які їх подали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.
А отже при наданні до суду оригіналу свідоцтва про одруження, сторона позивача не позбавлена права на його повернення.
Згідно із ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необхідність залишення без руху вказаної позовної заяви з наданням стороні позивача строку для усунення визначених вище недоліків позовної заяви з дотриманням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 187 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 , особі представника - адвокату Мандзюк Ольгі Дмитрівні - п'ятиденний строк, з дня отримання копії вказаної ухвали, для усунення визначених в ухвалі недоліків.
Попередити позивача, що відповідно до положень: ч. 13 ст. 187 ЦПК України та п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у разі не виконання позивачем ухвали суду у встановлені строки, позовна заява підлягатиме залишенню без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.П. Терещенко
.