21 листопада 2022 року
Справа № 932/6975/22
Провадження № 1-кс/932/3369/22
18 листопада 2022 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого слідчого відділу ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, капітана поліції ОСОБА_4 погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Ростов-на-Дону, Краснодарського краю Росії, маючого середню освіту, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України,
В провадження Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СВ Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до ЄРДР №12022041640000928 від 15.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , будучи раніше судимий, останній раз 07.06.2022 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 5 рік. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки, однак, ОСОБА_6 належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, маючи не зняту та не погашену в установленому порядку судимість, у період іспитового строку, знову вчинив умисний корисливий злочин проти власності, при цьому достовірно знаючи, що на всій території з 24.02.2022 указом Президента України №64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 го. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №2119-IX від 15.03.2022 (реєстровий №259/22) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб. Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №2212-IX від 21.04.2022 (реєстровий №259/22) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 25.04.2022 строком на 30 діб. Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 24.05.2022 строком на 90 діб. Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15 серпня 2022 року № 2500-IX"Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Так, ОСОБА_6 , 15.11.2022 приблизно о 01 год. 50 хв., перебуваючи біля буд. АДРЕСА_2 , де побачив колодязь ліній зв'язку, який був зачинений металевою кришкою та визначив кабельну продукцію, яка містилась у ньому, предметом свого злочинного посягання. Далі ОСОБА_6 знаходячись у вказаному місці та часі реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до сховища, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, і вони є непомітними для інших, діючи умисно, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, підійшов до колодязю ліній зв'язку, який був зачинений металевою кришкою люку, та шляхом відкриття металевої кришки люку, проник до колодязю із кабельною продукцією, яка належить Управлінню Держспецзв'язку у Дніпропетровській області, звідки викрав кабельну лінію №83 ТЗГ 12х4х1,2, довжиною 56,91 метрів вартістю 1020 грн. 40 коп., тим самим спричинивши Управлінню Держспецзв'язку у Дніпропетровській області матеріальні збитки на загальну суму 1020 грн. 40 коп.
Однак, ОСОБА_6 , виконавши всі дії, які вважав за необхідні для доведення кримінального правопорушення до кінця, не зміг його закінчити з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками поліції.
15 листопада 2022 року ОСОБА_6 був затриманий в порядку ст.. 208 КПК України.
15 листопада 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 та ч.4 ст.185 КК України.
Зважаючи на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 , що підтверджується зібраними у проваджені матеріалами, та наявність ризиків передбачених ст.. 177 КПК України, а саме , ризику переховування від органів досудового розслідування, можливості незаконно впливати на свідків чи потерпілого, та можливість вчинення іншого кримінальне правопорушення.
Враховуючи сукупність вищевикладених обставин, вважають, щодо ОСОБА_6 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під варто, з альтернативою внесення застави в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В судовому засіданні, прокурор заявлене клопотання підтримав в повному обсязі, навів обставини аналогічні викладеним в клопотанні, просив задовольнити в повному обсязі.
Захисник, адвокат ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_6 , в судовому засіданні заперечували щодо задоволення заявленого клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України, не заперечуючи щодо наявності обґрунтованої підозри. Просили обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Слідчий суддя, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставами для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до п. «с» ст. 5 Конвенції законними є арешт або затримання, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
Провина ОСОБА_6 доведена зібраними матеріалами, а саме:
- протокол огляду місця події від 15.11.2022 року;
- протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_7 від 15.11.2022 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 15.11.2022 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 15.11.2022 року;
- протоколом огляду від 15.11.2022 року;
- протоколом затримання гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «К.Г. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Оцінюючі здобуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності для висновку про причетність особи до інкримінованого злочину, слідчий суддя приходить до переконання, що ОСОБА_6 міг вчинити це кримінальне правопорушення, а відтак підозра є обґрунтованою.
Метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та затримання особи є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Щодо наявності ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, то слідчий суддя набуває висновку про їх доведеність стороною обвинувачення.
Прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001 зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування», а тому ймовірна тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання останнього винуватим у кримінальному правопорушенні, є суттєвим елементом, який підтверджує існування ризику переховування останнього від суду. Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
Щодо наявності ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років, з урахуванням того, факту, що підозрюваний скоїв злочин не відбувши попереднє покарання є достатні підстави вважати, що враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, підозрюваний усвідомлює невідворотність покарання за вчинене кримінальне правопорушення, та з метою уникнення відповідальності, буде переховуватись від досудового розслідування та суду.
Щодо ризику впливу на свідків, то слідчий суддя вважає його безпідставним, оскільки ніяких доказів на те що ОСОБА_6 якимось чином намагався вплинути на будь кого, чи намагався знищити якісь докази суду не надано.
Щодо ризику, вчинити інше кримінальне правопорушення, слід зазначити, що ОСОБА_6 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності саме за злочини проти власності, крім того, до останнього судом неодноразово застосовувався іспитовий термін, однак він не встав на шлях виправлення та знов скоїв замах на крадіжку.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Виходячи з п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавлення свободи - захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.
Враховуючи викладене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
При цьому слідчий суддя зазначає, що відповідно доданих протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_6 фактично затриманий 15.11.2022 року, а отже строк дії запобіжного заходу відраховується саме з 15.11.2022.
Між тим, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Розглядаючи питання щодо обрання альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя виходить із того, що частина 3 ст.176 КПК України зобов'язує суддю насамперед розглянути можливість застосування менш суворих заходів, аніж позбавлення волі.
Відтак, ретельно оцінивши в сукупності всі надані матеріали кримінального провадження та обставини, приходжу до висновку про визначення підозрюваному розміру застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі, що дорівнює 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме цей розмір здатний забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування; не спілкуватися зі свідками та потерпілою за даним кримінальним провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_6 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Враховуючи викладене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з одночасним визначенням розміру застави.
Керуючись ст. ст. 182, 183, 193, 194, 197, 372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого слідчого відділу ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, капітана поліції ОСОБА_4 погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задоволення.
Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням останнього в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань № 4» на строк 60 днів, тобто до 14 січня 2023 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду до Дніпровського апеляційного суду подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1