Справа № 199/8735/22
(3/199/4885/22)
іменем України
12 грудня 2022 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Сенчишин Ф.М., за участі потерпілої ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП встановити не видалося за можливе, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого в ТОВ «КІА-ТРАНС» водієм,
за ст. 124 КУпАП,
02 листопада 2022 року о 14 год. 00 хв. ОСОБА_3 в районі будинку № 5 по пр. Мануйлівському у м. Дніпрі керував транспортним засобом «DAF FT XF 105.410», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «LAMBERT LVFS-3», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та порушивши вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, при зміні напрямку руху не переконався в безпечності, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «HONDA HR-V», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався праворуч в попутному напрямку. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
ОСОБА_3 та його захисник Пількевич Т.А., належним чином та завчасно сповіщені про час та місце розгляду справи, до суду не прибули.
Суд вважає на необхідне зауважити, що справа неодноразово відкладалася для надання стороні захисту можливості прибути до суду або прийняти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів. Попри це, ані особа, яка притягується до адміністративно відповідальності, ані його захисник до суду не прибули, до відеоконференції не підключилися.
Діючим законодавством закріплено загальне положення, згідно з яким особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
У Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року зловживання правом визначається як діяльність або дії, спрямовані на скасування прав і свобод, визнаних у Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції. Наслідки подання індивідуальної скарги у Європейський Суд з прав людини при зловживанні правом на подачу скарги передбачені в ст. 35 Конвенції, і полягають у визнанні такої скарги неприйнятною.
Під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, Європейський Суд з прав людини у своїй практиці розуміє таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності.
Процесуальна поведінка сторони захисту дає суду достатні підстави для висновку про те, що ОСОБА_3 та його захисник Пількевич Т.А. з метою безпідставного отримання необхідного їм рішення суду (затягування процесу та закінчення строків накладення адміністративного стягнення), діючи недобросовісно, використовують належні їм процесуальні права всупереч з їх дійсним призначенням.
На підставі викладеного, ґрунтуючись на приписах ч. 1 ст. 268 КУпАП, справу розглянуто за їх відсутності.
Дослідивши докази та оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що факт порушення ОСОБА_3 правил дорожнього руху, яке спричинило пошкодження транспортних засобів, внаслідок винних дій останнього, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що узгоджуються між собою та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та об'єктивності:
?протоколом про адміністративне правопорушення, який оформлений повноважною особою згідно вимог КУпАП;
?схемою місця ДТП, в якій зафіксована ділянка місцевості, на якій сталася ДТП, завдані транспортним засобам та вітрині механічні пошкодження;
?письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_1 , яка зазначила, що 02 листопада 2022 року о 14 год. 00 хв. керувала транспортним засобом «HONDA HR-V», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . Рухалася по пр. Мануйлівському з боку пр. Слобожанського в напрямку вул. Каруни в крайній правій смузі руху зі швидкістю близько 40 км/год. Побачила в бокове дзеркало, що по лівій смузі руху її починає випереджати автомобіль «DAF FT XF 105.410», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «LAMBERT LVFS-3», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , і коли автомобілі порівнялися побачила, що він починає її притискати, перестроюючись на її смугу руху, вона почала йому сигналити, але він не відреагував і сталося зіткнення.
Суд враховує, що за письмовими поясненнями ОСОБА_3 останній заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення та посилається на те, що він напрямок руху не змінював.
Таке твердження спростовується локалізацією пошкоджень транспортних засобів, які зафіксована в схемі місця ДТП. Вказана схема підписана без зауважень обома учасниками ДТП. Зокрема, в автомобілі «HONDA HR-V» пошкодження локалізовані в лівій бічній частині автомобіля (ближче до задньої), а в автомобілі «DAF FT XF 105.410» - в правій бічній частині (ближче до передньої). Зазначене доводить, що первинне контактування відбулося правою передньою частиною автомобіля «DAF FT XF 105.410» з лівою задньою частиною автомобіля «HONDA HR-V». Наведений механізм розвитку події ДТП узгоджується з поясненнями ОСОБА_1 та спростовує пояснення ОСОБА_3 , які судом за таких обставин відхиляються.
Наведені докази в своїй сукупності та взаємозв'язку поза всяким розумним сумнівом доводять той факт, що ОСОБА_3 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, для виконання яких останній не мав будь-яких об'єктивних перешкод, і таке порушення знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з виникненням події ДТП.
Оцінка дій інших осіб на відповідність вимогам ПДР України та наявність причинного зв'язку між ними та подією ДТП виходить за межі судового розгляду у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 та не звільняє останнього від обов'язку виконання вимог, передбачених п. 10.1 Правил дорожнього руху України.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП, оскільки він як учасник дорожнього руху порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Суд вважає за необхідне зауважити, що стороною захисту заявлялося клопотання про передачу матеріалів справи на розгляд до Броварського міськрайонного суду Київської області за місце проживання ОСОБА_3 .
За ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, а за приписами ч. 2 ст. 276 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 124 КУпАП Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 11 від 11.06.2004 року «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» роз'яснив судам, що у випадках, коли законом передбачається альтернативна підсудність (ч. 2 ст. 276 КУпАП), питання про те, в який саме суд надіслати протокол про адміністративне правопорушення, вирішується відповідним органом внутрішніх справ.
Справа у відношенні ОСОБА_3 підсудна Амур-Нижньодніпровському районному суду міста Дніпропетровська на підставі ч. 1 ст. 276 КУпАП як суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.
Оскільки за наявності альтернативної підсудності справа була спрямована підрозділом поліції до Амур-Нижньодніпровському районному суду міста Дніпропетровська без порушення правил підсудності, підстави для передачі справи до іншого суду відсутні.
Накладаючи на ОСОБА_3 адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, істотність наслідків вчиненого правопорушення. За перелічених фактичних обставин, суд дійшов переконання, що необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_3 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, є адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_3 до доходу держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст. 33-35, 252, 283, 284 КУпАП, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 до доходу держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя:
12.12.2022