09 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 202/7905/22(2-а/202/58/2022)
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 .Альдадух на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.11.2022 в адміністративній справі №202/7905/22(2-а/202/58/2022) за позовом ОСОБА_1 .Альдадух до Індустріального відділу в місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження,-
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.11.2022 в адміністративній справі №202/7905/22(2-а/202/58/2022) в задоволені позову ОСОБА_1 .Альдадух до Індустріального відділу в місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, представник Мироняк Тетяна Сергіївна в інтересах ОСОБА_1 .Альдадух звернулась з апеляційною скаргою.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
З наведеного вбачається, що учасник справи, який володіє адміністративною процесуальною дієздатністю, може особисто брати участь в розгляді адміністративної справи або доручати ведення справи представникові.
Частиною 1 ст.42 КАС України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з ч.1 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 1 ст.57 КАС України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За приписами ч.4 ст.59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
В силу положень ч.5-6 ст.59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Таким чином, особа має право на звернення до адміністративного суду через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.
Згідно зі ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Згідно з приписами ч.4 ст.26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до п.4 «Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів», затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 року №36, зі змінами і доповненнями (далі Положення №36), яке застосовується до ордерів, виготовлених у паперовій формі, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Згідно з п.14 Положення №36 ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги останній, або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера.
Аналогічні норми містяться у Положенні про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженому рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року №41, яке застосовується до ордерів, згенерованих на офіційному веб-сайті НААУ, пунктами 10,11 якого визначено, що ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, обов'язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об'єднання і скріплений печаткою юридичної особи. Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Виходячи з наведених норм, повноваження адвоката підтверджуються в порядку, встановленому законом, оригіналом ордеру, виготовленого на паперовому бланку або згенерованого на офіційному веб-сайті НААУ.
Інші замінники та форми відтворення змісту цього документа (копії ордера, зокрема, завірені адвокатом) не замінюють обов'язку надавати ордер, як єдиний, унікальний та основний вид цього документу, який і є юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі №826/5357/17, в ухвалі Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі №9901/847/18, в ухвалі Верховного Суду від 20.02.2019 року у справі №345/2054/18.
Судом встановлено, що апеляційна скарга підписана представником Мироняк Тетяною Сергіївною в інтересах Хайсам С.С.Альдадух.
Водночас до апеляційної скарги не було долучено жодних документів, які б підтверджували повноваження представника на подання апеляційної скарги в інтересах позивача в межах вчинення саме даної процесуальної дії, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає поверненню як подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №9901/847/18, сформульовано висновок про те, що з огляду на підпункт 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, при цьому, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18 зроблено висновок про те, що якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Отже, на сьогодні існує дві постанови, в яких Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. При цьому, Велика Палата Верховного Суду не визнає ордер документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, якщо в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" зазначено, що адвокат надає правову допомогу: 1) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування (справа № 990/847/18), 2) у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах (справа № 9901/939/18).
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, ордер від 15.11.2022 АЕ№ 1163398, який знаходиться в матеріалах адміністративної справи, посвідчує повноваження Мироняк Тетяни Сергіївни в межах іншої процесуальної дії, а саме представництво в Індустріальному районному суді м. Дніпропетровська, а тому такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги в Третьому апеляційному адміністративному суді.
Таким чином, до апеляційної скарги не надано належним чином оформлений документ, що посвідчує повноваження Мироняк Тетяною Сергіївною в інтересах ОСОБА_1 .Альдадух на подачу та підписання апеляційної скарги у даній справі.
Копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, яка знаходиться в матеріалах справи підтверджує лише статус Мироняк Тетяни Сергіївни як адвоката.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні підстави для прийняття до розгляду вказаної апеляційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу повернути заявнику.
Згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
За таких підстав, керуючись ст.ст. 169, 298 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 .Альдадух на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.11.2022 в адміністративній справі №202/7905/22(2-а/202/58/2022) за позовом ОСОБА_1 .Альдадух до Індустріального відділу в місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження - повернути заявнику.
Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва