07 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 280/3114/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року
в адміністративній справі №280/3114/21 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Трейд Плюс 2018» про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації, -
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі №280/3114/21 в задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Трейд Плюс 2018» про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації, а саме: повного зупинення роботи автозаправних станцій ТОВ «Альфа Трейд Плюс 2018», розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Яценка, 16-Б; м. Запоріжжя, вул.. Рекордна, 37; м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 87; Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Ярослава Мудрого, 1-е; Запорізька область, Василівський район, с/рада Підгірневська, автодорога Харків-Алушта-Ялта 343 км+50м, встановивши судовим рішенням спосіб і порядок його виконання шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити роботу автозаправних станцій за вказаними адресами, окрім робіт, пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, повного усунення цих порушень - відмовлено.
Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку позивачем по справі з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, та невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, у зв'язку з чим просить його частково скасувати та ухвалити нове рішення по цій справі, яким позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області задовольнити в частині повного зупинення роботи автозаправних станцій Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Трейд Плюс 2018» розташованих за адресами: м. Запоріжжя, вул. Яценка, 16-Б; м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 37; м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 87, встановивши судовим рішенням спосіб і порядок його виконання шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Трейд Плюс 2018» повністю зупинити роботу автозаправних станцій за вказаними адресами, окрім робіт, пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано те, що для підтвердження усунення порушень відповідачем, необхідно було подати заяву на проведення позапланової перевірки, і підтвердити усунення порушень матеріалами перевірки або належними документальними (письмовими) доказами. Однак відповідач із такою заявою до позивача не звертався та відповідно позапланова перевірка стану усунення виявлених порушень не проводилась, що на думку позивача, свідчить про відсутність належних доказів на підтвердження відсутності порушень на час розгляду цієї справи. Водночас позивач вказує і про те, що судом першої інстанції безпідставно взято до уваги наказ відповідача №13 від 01.03.2021 про розподілення плівкоутворювальних піноутворювачів на об'єкті відповідача як доказ усунення порушень пожежної безпеки, оскільки порушення полягало не у відсутності наказу про розподілення рідини, а у фактичній відсутності такої рідини. На думку позивача, укладення відповідачем договорів на виготовлення проекту і на здійснення монтажу сигналізації на спірних об'єктах після проведеної перевірки підтверджує відсутність систем сигналізації на вказаних об'єктах під час проведення перевірки та свідчить лише про наміри відповідача усунути порушення і встановити системи пожежної сигналізації. При цьому, жодних доказів виконання зобов'язань за договорами про монтаж систем протипожежної сигналізації на АЗС відповідачем до суду не надавалось. Щодо порушення «не обладнано БП АЗС системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення» позивач зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність необхідності створення на об'єктах АЗС відповідача системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій, оскільки суд дійшов такого висновку керуючись нормами ДСТУ 7688:2015 та ДСТУ 7687:2015, однак ці ДСТУ визначають класи небезпеки речовин - дизельне паливо та бензин, що стосуються впливу цих речовин на шкіру, обличчя та шлунок (при звичайному стані цих речовин). Натомість вимоги позивача ґрунтуються на небезпеці для людей цих речовин через їх легко займистість, горючість та здатність до вибуху, що на думку позивача, підтверджується тим, що АЗС відповідача являються об'єктами підвищеної небезпеки. Стосовно співмірності обраного заходу реагування позивач вказав про те, що балансу між приватними інтересами позивача (отримання прибутку) та публічними інтересами позивача (захист здоров'я і життя людей) при таких грубих порушеннях пожежної безпеки з боку відповідача досягнути неможливо, тому перевага має бути надана в бік виконання вимог правил пожежної безпеки і захисту життя і здоров'я людей, а не в бік комерційних інтересів відповідача.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Трейд Плюс 2018» (код ЄДРПОУ 42091011) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 25.04.2018.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до видів економічної діяльності ТОВ «Альфа Трейд Плюс 2018» (коди за КВЕД) належить: 52.21 - Допоміжне обслуговування наземного транспорту (основний); 45.20 - Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.71 - Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 47.30 - Роздрібна торгівля пальним; 68.20 - Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 47.78 - Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.26 - Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; 47.25 - Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 47.19 - Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.
В період з 25.03.2021 по 26.03.2021 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позивачем проведено позапланову перевірку об'єктів ТОВ «Альфа Трейд Плюс» за адресами: м. Запоріжжя вул. Яценка, б 16-Б, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, б 37, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, б 87, м. Бердянськ, вул. Ярослава Мудрого, б 1е, Запорізька область, Василівський район, с/рада Підгірневська, автодорога Харків-Алушта-Ялта, 343 км.
За результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, відповідачем складено акт №257 від 26.03.2021.
В ході перевірки було встановлено, що об'єкти відповідача експлуатуються з порушенням норм пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.
У відповідності до зазначеного акта позивач наголошує на встановленні наступних порушень на АЗС, розташованих за адресою:
1) м. Запоріжжя вул. Яценка, б 16-Б:
- не пройдено особами робота яких пов'язана з підвищеною пожежною небезпекою спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум);
- не обладнано приміщення оператора системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56-2014 Системи протипожежного захисту;
- допускається з'єднання жил проводів освітлювальної мережі в приміщеннях операторської не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
- допускається встановлення електророзеток, вимикачів в приміщенні операторської безпосередньо на горючі основи без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу;
- не забезпечено АЗС розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача;
- не проведено плановий огляд та планово-попереджувальний ремонт зливно-наливних пристроїв, трубопроводів, та трубопровідної арматури;
- не проведено технічне обслуговування, ремонт та перевірку паливороздавальних колонок;
- не проведено експертне обстеження трубопроводів та гідравлічне випробування на міцність і щільність з'єднань технологічних трубопроводів;
- не обладнано АЗС системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення.
2) м. Запоріжжя, вул. Рекордна, б 37:
- допускається провадження господарської діяльності без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази;
- не пройдено особами робота яких пов'язана з підвищеною пожежною небезпекою спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум);
- не обладнано приміщення оператора системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56-2014 Системи протипожежного захисту;
- не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;
- не укомплектовано засобами пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті;
- не проведено плановий огляд та планово-попереджувальний ремонт зливно-наливних пристроїв, трубопроводів, та трубопровідної арматури;
- не проведено технічне обслуговування, ремонт та перевірку паливороздавальних колонок;
- не проведено експертне обстеження трубопроводів та гідравлічне випробування на міцність і щільність з'єднань технологічних трубопроводів;
- не розроблено план локалізації та ліквідації аварій;
- не обладнано АЗС системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення.
3) м. Запоріжжя, вул. Фортечна, б 87:
- допускається провадження господарської діяльності без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази;
- не пройдено особами робота яких пов'язана з підвищеною пожежною небезпекою спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум);
- не обладнано приміщення оператора системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56-2014 Системи протипожежного захисту;
- не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;
- не укомплектовано засобами пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті;
- не проведено плановий огляд та планово-попереджувальний ремонт зливно-наливних пристроїв, трубопроводів, та трубопровідної арматури;
- не проведено технічне обслуговування, ремонт та перевірку паливороздавальних колонок;
- не проведено експертне обстеження трубопроводів та гідравлічне випробування на міцність і щільність з'єднань технологічних трубопроводів;
- не розроблено план локалізації та ліквідації аварій;
- не обладнано АЗС системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення;
Порушення, що встановлені на автозаправних станціях, що розташовані за адресами: м. Бердянськ, вул. Ярослава Мудрого, б 1е, Запорізька область, Василівський район, с/рада Підгірневська, автодорога Харків-Алушта-Ялта, 343 км аналогічні вищезазначеним порушенням.
Вважаючи, що встановлені у ході перевірки порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до суду із позовом у даній справі про застосування заходів реагування.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В даному випадку суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги позивача в частині відмови у задоволенні позовних вимог про застосування заходів реагування на АЗС відповідача за адресами: м. Запоріжжя, вул. Яценка, 16-Б; м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 37; м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 87.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач належними та допустимими доказами не довів наявність порушень вимог законодавства, якими зумовлено звернення до суду із позовом, та не обґрунтував підстави звернення до суду.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).
Згідно з абзацом 2 статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною 1 статті 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках передбачених законом.
Частиною 7 статті 7 Закону №877-V закріплено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу..
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина 8 статті 7 Закону №877-V).
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону №877-V, невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
За приписами частини 5 статті 4 Закону №877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
При цьому, у відповідності до приписів статті 6 Закону №877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є: перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Кодекс цивільного захисту України (надалі, також КЦЗ України) регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
За змістом статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати і здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань такої безпеки.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в областях.
До складу центрального органу виконавчої влади і його територіальних органів, які здійснюють вказаний нагляд, серед іншого, входять органи державного нагляду у сфері техногенного та пожежного нагляду.
У відповідності до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної безпеки і цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки роботи, серед іншого, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також зупинення надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Санкції за порушення вимог законодавства з питань пожежної безпеки визначені статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до частини першої якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань такої безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює такий державний нагляд, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень у порядку, встановленому законом (частина 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України однією із підстав для звернення в такому випадку до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Згідно з частиною 2 цієї статті Кодексу повне або часткове зупинення об'єктів і надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України визначено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (пункт 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України).
Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
З аналізу наведеного слідує, що позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі на вжиття до суб'єктів господарювання певних заходів реагування (зокрема, складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення виявлених порушень вимог техногенної та пожежної безпеки), а також на звернення до суду у разі невиконання суб'єктом господарювання в повному обсязі та у встановлений строк вимоги посадової особи органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень вимог законодавства, якщо при цьому наявні підстави для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можливе лише за рішенням суду. При цьому передумовою прийняття такого рішення є встановлення факту (фактів) порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Водночас вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у техногенної та пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об'єкту перевірки є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але й ті, які існують на час ухвалення судового рішення. Застосування заходів реагування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Судом першої досліджено надані відповідачем докази відсутності порушень з боку відповідача, а саме:
- посвідчення проходження персоналом відповідача перевірку знань, що підтверджує здійснення навчання відповідальних осіб з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;
- наказ №13 від 01.03.2021 про розподілення плівкоутворювальних піноутворювачів на об'єктах відповідача, що підтверджує відсутність порушень з вказаного приводу;
- декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці від 12.11.2020 (№ 3201);
- декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці від 12.11.2020 (№ 3200);
- план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій;
- висновок експертизи №48/1-15-04-129.19 про відповідність декларації безпеки об'єкту підвищеної небезпеки;
- повідомлення про результати ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки;
- паспорт потенційно-небезпечного об'єкта;
- повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки;
- технічний звіт по виміру струму в землі контуру захисного заземлення, перехідного опору між заземлюючим пристроєм та електрообладнанням, опором ізоляції проводів та кабелів, двигунів виміру повного опору;
- експертний висновок протипожежного стану №272/19;
- декларація відповідності матеріально-технічної бази №23-041119-00247;
- декларація безпеки об'єкта підвищеної небезпеки;
- висновок експертизи 42241949-01-0072.20;
- висновок експертизи 42241949-01-0071.20;
- журнали обліку ремонту обладнання.
З дослідження наведених документів слідує, що з приводу порушення «не обладнання приміщення оператора системами протипожежного захисту» відповідачем надано документи, що свідчать про вжиття останнім відповідних заходів з метою усунення такого порушення, а саме надані: договір про монтаж сигналізації на об'єктах відповідача №030/09/2021 ІІ від 21.09.2021, договір №044/09/2021 М від 21.09.2021 та протокол договірної ціни на виконання робіт з інженерного проектування.
Надані відповідачем протоколи №2009/1 від 20.09.2021, №2009/2 від 20.09.2021, №2009/3 від 20.09.2021, №2009/4 від 20.09.2021, №2209/1 від 22.09.2021, №2209/2 від 22.09.2021, №2209/3 від 22.09.2021, №2209/4 від 22.09.2021 підтверджують відсутність порушення з приводу не проведення заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.
Щодо порушення, яке полягає у не проведенні планового огляду та планово-попереджувального ремонту зливно-наливних пристроїв, трубопроводів, та трубопровідної арматури, не проведення технічного обслуговування, ремонт та перевірка паливороздавальних колонок, не проведення експертного обстеження трубопроводів та гідравлічного випробування на міцність і щільність з'єднань технологічних трубопроводів, суд першої інстанції правильно вказав, що останній спростовуються відомостями з журналів проходження технічного обслуговування відповідних систем (обліку ремонту обладнання).
Крім того, надані відповідачем договір № 210910-1 від 10 вересня 2021 року та акти виконаних робіт до нього від 15.09.2021, 17.09.2021 підтверджують відсутність таких порушень на об'єктах відповідача, як допущення з'єднання жил проводів освітлювальної мережі в приміщеннях операторської не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів та допущення встановлення електророзеток, вимикачів в приміщенні операторської безпосередньо на горючі основи без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу.
Водночас порушення у вигляді не укомплектованості засобами пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, спростовується фотознімками, відповідно до яких щити укомплектовано усім необхідним обладнанням, протилежного позивачем не доведено.
Щодо посилань позивача на не усунення відповідачем такого порушення як не забезпечення АЗС розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що наказом ТОВ «Альфа Трейд Плюс 2018» від 01.03.2021 №13 вирішено питання саме щодо забезпечення плівкоутворювальними піноутворювачами (SOFIR AFFF AR по 1 шт. та SOFIR AFFF 6% по 1 шт.) АЗС за адресами: м. Запоріжжя, вул. Яценка, 16-Б; м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 37; м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 87, що свідчить про безпідставність доводів позивача про не усунення такого порушення.
Поряд із зазначеним, посилання позивача на те, що належним підтвердженням усунення порушень може бути лише акт перевірки, колегія суддів вважає необґрунтованим, з урахуванням правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №815/6365/17.
Так, у вказаній справі Верховний Суд дійшов висновку, що поняття «загрози життю та здоров'ю» є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі спори розглядаються за позовними заявами суб'єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.
Стосовно посилань позивача на помилковість висновків суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача обов'язку обладнання АЗС системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Пункт 3.2 ДБН В.2.5-76:2014 визначає, що система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення - це автоматизована система класу «людина-машина», у якій суміщено автоматичні процеси виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій, спостереження та оброблення інформації щодо поточного стану об'єктів та будівель, інженерних споруд, мереж, що розташовані на території з ризиком прояву небезпечних явищ і процесів, оперативне надання користувачам фактичної та прогнозованої інформації, а також оповіщення (за необхідності) працівників та керівників об'єкта, відповідальних за стан техногенної безпеки, посадових осіб органів виконавчої влади та місцевого самоврядування і населення при безпосередній участі людини-оператора.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 Кодексу цивільного захисту України на об'єктах підвищеної небезпеки 1 і 2 класів з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи).
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 №2245-III суб'єкт господарювання ідентифікує об'єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогових мас небезпечних речовин.
Пунктами 3, 4 Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. №956 (далі - Порядок №956), передбачено, що суб'єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об'єкт чи який має намір розпочати будівництво такого об'єкта, організовує проведення його ідентифікації.
Потенційно небезпечний об'єкт вважається об'єктом підвищеної небезпеки відповідного класу у разі, коли значення сумарної маси небезпечної або декількох небезпечних речовин, що використовуються або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на об'єкті, дорівнює або перевищує встановлений норматив порогової маси.
Підпунктом 2 пункту 1 Нормативів порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. №956 (далі - Нормативи) встановлено, що для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки до небезпечних речовин за їх властивостями відносяться такі категорії речовин: горючі рідини - рідини, які можуть самозайматися, а також займатися за наявності джерела горіння і самостійно горіти після його видалення. Горючі рідини з температурою спалаху, що дорівнює або менша 61 град. C у закритому тиглі або менша 66 град.у відкритому тиглі, належать до легкозаймистих. Особливо небезпечними є легкозаймисті рідини, температура спалаху яких не перевищує 28 град. C (згідно з ГОСТ 12.1.044-89)
Нормативами порогових мас небезпечних речовин за категоріями встановлено, що для горючих рідин порогова маса становить: 1 клас - 50 000 т, 2 клас - 5 000 т.
З матеріалів справи встановлено, що відповідачем ідентифіковано потенційно небезпечні об'єкти на АЗС за адресами: м. Запоріжжя, вул. Яценка, 16-Б; м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 37; м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 87, як об'єкти підвищеної небезпеки 2 класу, що, у свою чергу, свідчить про необхідність виконання відповідачем вимог ч. 1 ст. 53 Кодексу цивільного захисту України.
Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи автозаправних станцій не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Суд наголошує, що зупинення роботи об'єктів є крайнім заходом, який несе значні негативні наслідки для відповідача, а тому має застосовуватись виключно у тому випадку, якщо іншими заходами неможливо забезпечити безпеку для життя та здоров'я людей.
Враховуючи, що більшість недоліків викладених в акті усунені відповідачем, та те, що заборона експлуатації певного об'єкту є крайнім заходом і повинен застосовуватися у виключних випадках, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності вимог позивача про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи автозаправних станцій відповідача за адресами: м. Запоріжжя, вул. Яценка, 16-Б; м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 37; м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 87.
За даних обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволенні позову прийнято без неправильного застосування норм матеріального права, тому останнє підлягає залишенню без змін.
Доводи апеляційної скарги позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі №280/3114/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Т.І. Ясенова
суддя Д.В. Чепурнов