13 грудня 2022 р. Справа № 440/9385/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.02.2022, (головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун) по справі № 440/9385/21
за позовом ОСОБА_1
до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, в якому просив:
-визнати протиправними дії відповідача щодо не призначення захисника за двома його зверненнями за червень 2021 року для надання правової допомоги та складення документів процесуального характеру до Вищої ради правосуддя;
-зобов'язати відповідача призначити захисника саме для надання правової допомоги та складення документів процесуального характеру за вказаними заявами;
-визнати нечинним та скасувати наказ Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 09.07.2021 №1100 та доручення від 15.07.2021 №513;
- стягнути на його користь моральну шкоду у розмірі 7 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що суд першої інстанції не вірно встановив обставини справи, не врахував, що відповідачем не в повному обсязі задоволено заяву позивача, а саме не надано допомоги по "складанню процесуальних документів", проте надано послугу з "представництва інтересів", яку не просив позивач, у зв'язку з чим порушено право позивача на отримання професійної правничої допомоги, гарантованого ст. 59 Конституції України.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.02.2022 року позов залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що він довічно відбуває покарання в ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№23)", отже, є особою, яка відповідно до положень пункту 7 частини першої статті 14 Закону " Про безоплатну правову допомогу" має право на безоплатну вторинну правову допомогу. З метою реалізації цього права він, 29.06.2021 року звернувся до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з заявою про призначення захисника для надання правової допомоги, яка полягає у складенні документів процесуального характеру, зокрема, складання дисциплінарних скарг до Вищої ради правосуддя щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 за протиправні дії, бездіяльність та винесення завідомо неправосудних судових рішень - ухвали суду від 13.04.2021 по справі № 554/9320/20 (Пр. №1-кс/554/340/2021) та ухвали суду від 13.04.2021 по справі №554/9392/20 (Пр. №1-кс/554/71/2021) у кримінальному провадженні № 42015000000001358 (к/п №420170000000123 і к/п №62020170000000958) в рамках к/с №04580007 за його обвинуваченням; два клопотання про витребування доказів; інші заяви та клопотання, необхідні для подання даних дисциплінарних скарг. Однак, відповідач, приймаючи рішення про надання йому безоплатної вторинної правової допомоги, оформлене наказом №1100 від 09.07.2021, видав доручення №513 від 15.07.2021 для надання іншого виду правової допомоги, аніж зазначений в заяві позивача від 29.06.2021, а саме - виду правової допомоги, який передбачений пунктом 2 частини другої статті 13 Закону України "Про безоплатну правову допомогу", а не пунктом 3 частини другої статті 13 вказаного Закону. Вважав, що його заява від 29.06.2021 року фактично не розглянута відповідачем, оскільки адвокату Фабру Є.А., за змістом виданого доручення, не було надано право на складання процесуальних документів, які були основним предметом заяви позивача про надання безоплатної вторинної правової допомоги, а повноважень на вчинення адвокатом Фабром Є.М. інших процесуальних дій вказане доручення не передбачає. Вважав, що протиправними діями відповідача йому завдана моральна шкода, яку він оцінює в 7 000 грн., оскільки невиконаня відповідачем вимог Закону України "Про безоплатну правову допомогу" негативно вплинуло на моральний стан позивача, оскільки виявилися марними його законні очікування на ефективну реалізацію норм, закріплених у статті 19 ЗУ "Про безоплатну правову допомогу".
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Апеляційна скарга розглядається згідно приписів ч.4 ст.229, ч.1 ст.308 КАС України за наявними у ній і додатково поданими доказами , в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 24.05.2015 року відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі в Державній установі "Полтавська установа виконання покарань (№23)".
29 червня 2021 року він звернувся до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із заявою про призначення захисника для надання правової допомоги та складання документів процесуального характеру, зокрема, до Вищої ради правосуддя: дві дисциплінарної скарги щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 за протиправні дії, бездіяльність та винесення завідомо неправосудних судових рішень - ухвали суду від 13.04.2021 по справі № 554/9320/20 (Пр. №1-кс/554/340/2021) та ухвали суду від 13.04.2021 по справі №554/9392/20 (Пр. №1-кс/554/71/2021) у кримінальному провадженні № 42015000000001358 (к/п №420170000000123 і к/п №62020170000000958) в рамках к/с №04580007; два клопотання про витребування доказів; інші заяви та клопотання, необхідні для подання двох дисциплінарних скарг.
09.07.2021 року Полтавським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17, ч. 3 ст. 19 Закону України "Про безоплатну правову допомогу", видано наказ №1100, яким надано безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_1 , та надано відповідне доручення №513 від 15.07.2021 року.
Зі змісту вищезазначеного доручення вбачається, що ОСОБА_1 призначено адвоката Фабра Євгенія Альбертовича для надання безоплатної вторинної правової допомоги: здійснення представництва інтересів у Вищій раді правосуддя з питання притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 за протиправні дії, бездіяльність та винесення завідомо неправомірних судових рішень - ухвали суду від 13.04. 2021 року по справі №554/9320/20 (Пр. № 1-кс/554/340(2021) та ухвали суду від 13.04.2021 по справі №554/9392/20 (Пр. №1-кс/554/71/2021). Адвокату забезпечити надання безоплатної вторинної правової допомоги Клієнту в межах повноважень, визначених довіреністю, а у разі здійснення захисту (представництва інтересів потерпілого або свідка у кримінальному провадженні) - в межах процесуальних прав і обов'язків, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, протягом строку дії цього доручення. Це доручення діє до використання всіх національних засобів правового захисту, а у випадку складення документів процесуального характеру як виду правової допомоги до моменту передання Клієнту відповідних складених документів. Дія доручення припиняється у випадках, передбачених статтями 23 і 24 Закону України "Про безоплатну правову допомогу".
Вважаючи, що Полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги допустив протиправні дії при прийнятті наказу №1100 від 09.07.2021 року та доручення №513 від 15.07.2021 року для надання безоплатної вторинної правової допомоги, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність факту порушення прав позивача на отримання безоплатної вторинної правової допомоги за його заявою від 29.06. 2021 року, оскільки спірні наказ №1100 від 09.07.2021 та доручення №513 від 15.07.2021 року передбачають право адвоката Фабра Євгенія Альбертовича надавати ОСОБА_1 безоплатну вторинну правову допомогу (в тому числі складання документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів у кримінальному провадженні № 42015000000001358) без обмеження певними (конкретними) документами за погодженням із позивачем відповідно до Закону України "Про надання безоплатної правової допомоги".
Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що доказів порушення права позивача на захист, відмови в наданні безоплатної вторинної правової допомоги судом не встановлено, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції зазначив, що за відсутності підстав для задоволення основної вимоги, відсутні й підстави для задоволення усіх похідних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Право на безоплатну правову допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, згідно з якою кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Преамбулою Закону України від 2 червня 2011 року №3460-VI «Про безоплатну правову допомогу» (далі - Закон №3460-VI) визначено, що цей Закон відповідно до Конституції України визначає зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону N3460-VI безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.
Відповідно до статті 13 цього Закону, безоплатна вторинна правова допомога - це вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя (частина перша). Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру (частина друга).
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 14 Закону №3460-VI право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають, зокрема, особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону.
Відповідно до статті 15 Закону №3460-VI суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
Повноваження Центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги визначені статтею 17 Закону №3460-VI, яка передбачає, що такі Центри, зокрема, приймають рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги; видають доручення для підтвердження повноважень захисника або повноважень адвоката для здійснення представництва інтересів особи в судах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; приймають рішення про заміну адвоката відповідно до статті 24 цього Закону.
Частиною першою статті 21 Закону №3460-VI передбачено, що після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначає адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом.
Порядок надання безоплатної правової допомоги працівниками місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який затверджений наказом Координаційного центру з надання правової допомоги № 2 від 28 січня 2019 року /далі Порядок №2/, визначає основні характеристики моделі гарантованого державою надання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги, передбачені законодавством, працівниками місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - центри).
Згідно із положеннями пункту 3 Порядку № 2 під час надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - БВПД) працівник центру:
1) надає БВПД в межах повноважень, визначених наказом центру про уповноваження працівника центру для надання такої допомоги (далі - наказ), а також звернення клієнта про надання БВПД, на підставі якого центром прийнято рішення про надання БВПД;
2) не пізніше п'яти робочих днів після прийняття наказу проводить перше конфіденційне побачення з клієнтом, з'ясовує обставини справи, отримує від нього інформацію, що має правове значення, ознайомлюється з наявними у клієнта документами. У разі необхідності отримання інформації чи документів, що можуть бути надані виключно клієнтом, повідомляє про це клієнта та роз'яснює неможливість подальшого надання БВПД без наданих клієнтом інформації чи документів.
3) після вивчення обставин справи переконується у наявності фактичних і правових підстав щодо вирішення питання, з яким звернувся клієнт до центру, та повідомляє клієнту, який орієнтовний час і обсяг роботи необхідний для надання БВПД та які можливі правові наслідки у разі досягнення результату, що бажає клієнт. При цьому не гарантує клієнтові досягнення певного результату виконання наказу та не сприяє прямо або опосередковано формуванню у нього необґрунтованих сподівань, а також уявлення, що працівник центру може вплинути на результат іншими засобами, крім сумлінного виконання своїх обов'язків. За результатами обговорення з клієнтом узгоджує правову позицію у справі та оформляє протокол узгодження правових питань, примірна форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку;
4) пропонує клієнту надати довіреність із визначеним обсягом повноважень;
З огляду на положення підпункту 1 пункту 3 Порядку №2 під час надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - БВПД) адвокат надає БВПД в межах повноважень, визначених наказом центру про уповноваження працівника центру для надання такої допомоги (далі - наказ), а також звернення клієнта про надання БВПД, на підставі якого центром прийнятий наказ про надання БВПД.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є засудженим до покарання у вигляді довічного позбавлення волі та з 24 травня 2015 року відбуває покарання в Полтавській установі виконання покарань (№23), має право відповідно до пункту 7 частини першої статті 14 Закону №3460-VI на отримання безоплатної вторинної правової допомоги на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, зокрема, на складання процесуальних документів, здійснення представництва його інтересів в суді, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами.
Заява позивача від 29 червня 2021 року (вх.№1105/01-24 від 01.07.2021 року) про призначення адвоката для надання правової допомоги, зокрема: зі складання до Вищої ради правосуддя двох дисциплінарних скарг відносно судді ; клопотань про витребування доказів; інших заяв та клопотань, необхідних для подання двох дисциплінарних скарг, розглянута відповідачем та задоволена, видано наказ про надання безоплатної правової допомоги, призначено адвоката та видано йому доручення.
Надаючи оцінку заяві позивача від 29.06.21 суд першої інстанції виходив з того, що в ній заявником вживано прислівник "зокрема", що означає, що позивач не буде обмежувати адвоката, призначеного для надання йому правової допомоги за цією заявою, складенням документів лише тими певними (конкретними) питаннями, які зазначені у відповідній заяві, тобто визначений позивачем у відповідній заяві перелік питань не є виключним та передбачає складення документів і з інших питань, не зазначених у поданій заяві.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що відповідач фактично вийшов за межі його заяви та прийняв рішення про надання іншого виду правової допомоги, ніж був обумовлений позивачем у відповідній заяві, а саме: виду правової допомоги, який передбачений пунктом 2 частини другої статті 13 Закону України Про безоплатну правову допомогу, а не пунктом 3 частини другої статті 13 вказаного Закону, колегія суддів вважає помилковими, оскільки наказом № 1100 від 09.07.21 позивачу, з посиланням на ст.17 Закону була надана безоплатна правова допомога, яка включає в себе також таку послугу , як складання процесуальних документів.
Зазначення в тексті доручення №513 від 15.07.2021 року , виданого на підставі наказу № 1100, повноважень адвоката Фабра Є.А. для надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної правової допомоги "здійснення представництва інтересів у Вищій раді правосуддя з питання притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 за протиправні дії, бездіяльність та винесення завідомо неправосудних судових рішень - ухвали суду від 13.04.2021 по справі №554/9320/20 (Пр. № 1-кс-554/340(2021) та ухвали суду від 13.04.2021 по справі №554/9392/20 (Пр. №1-кс/554/71/2021)", не свідчить про не надання правової допомоги по складанню процесуальних документів.
Зазначені в довіреності повноваження охоплювали межі надання правової допомоги, зазначені у заяві позивача від 29.06.2021 року, оскільки правова допомога у здійсненні представництва згідно пункту 2 частини другої статті 13 Закону №3460-VI, передбачає в тому числі і допомогу у складанні дисциплінарних скарг, заяв та клопотань, тобто документів процесуального характеру.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає безпідставним доводи позивача про те, що відповідач вийшов за межі його заяви та прийняв рішення про надання іншого виду правової допомоги, ніж був обумовлений позивачем у заяві від 29 червня 2021 року (вх.№1105/01-24 від 01 липня 2021 року).
Також колегія суддів зауважує, що відповідно до положень статті 14 Закону № 3460-VI правова допомога, яка надається особі, засудженої до покарання у вигляді позбавлення волі, включає такі види правових послуг, як захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.
Отже, вірним є висновок суду першої інстанції, що в даних правовідносинах відсутній факт порушення права позивача на отримання безоплатної вторинної правової допомоги при розгляді його заяви від 29 червня 2021 року (вх.№1105/01-24 від 01 липня 2021 року) внаслідок винесення наказу №1100 від 09.07.2021 року та видачі на його підставі доручення №513 від 15.07. 2021 року саме з таким формулюванням їх змісту, який викладено відповідно в наказі та в дорученні.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність дій та рішень відповідача, та як наслідок відсутність підстав для задоволення позову.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.06.2021 року та призначити захисника для вчинення процесуальних дій, зазначених у вищезгаданій заяві та стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 7000,00 грн., колегія суддів зауважує, що вони є похідними від попередніх (основних) позовних вимог, отже за відсутності підстав для задоволення основних позовних вимог, відсутні й підстави для задоволення похідних вимог про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодувати моральну шкоду.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч. 1ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.02.2022 по справі № 440/9385/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова