13 грудня 2022 р. Справа № 520/12301/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Курило Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергоцентр Роганського промвузла" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 20.09.21 по справі № 520/12301/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергоцентр Роганського промвузла"
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
про визнання протиправним та скасування припису,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергоцентр Роганського промвузла" (далі - позивач, ТОВ "Теплоенергоцентр Роганського промвузла") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДСНС України у Харківській області), у якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області №3 від 09.06.2021 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що за результатами проведення позапланової перевірки відповідачем складено акт № 3 від 09.06.2021, на підставі висновків якого видано припис №3 від 09.06.2021. Зазначено, що перевірку проведено без належних підстав та з порушеннями вимог чинного законодавства, а тому припис, як акт індивідуальної дії, є протиправним.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергоцентр Роганського промвузла".
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що при розгляді справи судом першої інстанції не правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом неправомірно залишені без задоволення клопотання позивача про забезпечення позову, проведення експертизи, тощо. Вказує на те, що звернення гр. ОСОБА_1 є анонімним і безпідставним, оскільки останній за вказаною у зверненні адресою не проживає та не зареєстрований. Крім того, звернення не має дати складання, а тому відповідач не надав достатньо доказів для підтвердження правомірності своїх дій.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Теплоенергоцентр Роганського промвузла" відмовити, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року по справі № 520/12301/21 - залишити без змін.
Від представника позивача, до суду надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до суду надійшла заява про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2022 року розгляд справи вирішено проводити в порядку письмового провадження.
Відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 14.05.2021 на адресу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області надійшло звернення громадянина ОСОБА_1 вх.№В-183 від 14.05.2021 щодо порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТОВ "Теплоенергоцентр Роганського промвузла", які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, в якому заявник просив здійснити позапланову перевірку ТОВ "Теплоенергоцентр Роганського промвузла" (а.с. 81).
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області звернення громадянина ОСОБА_1 вх. № В-183 від 14.05.2021 направило лист за вихідним № 65 040-2072/65 240 від 21.05.2021 року на адресу ДСНС України для розгляду питання щодо доцільності проведення позапланової перевірки вказаного суб'єкту господарювання (а.с. 71-72).
25.05.2021 ДСНС України листом № 26-8678/261-3 відповідно до абзацу п'ятого частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (із змінами) погодило проведення позапланової перевірки щодо порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТОВ "Теплоенергоцентр Роганського промвузла", що провадить господарську діяльність в приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 80)
27.05.2021 ГУ ДСНС України у Харківській області направило начальнику відділу запобігання надзвичайним ситуаціям по Індустріальному району Харківської міської територіальної громади Харківського районного управління ГУ ДСНС України у Харківській області лист ДСНС України від 25.05.2021 № 26-8678/261-3 для здійснення позапланового заходу державного нагляду позивача за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 79).
Наказом начальника ГУ ДСНС України у Харківській області від 03.06.2021 року № 171 зобов'язано провести позапланову перевірку суб'єкту господарювання у червні 2021 року відповідно до додатку (а.с. 82-83).
03.06.2021 року видано посвідчення № 6 на проведення заходу державного нагляду (контролю) ТОВ "Теплоенергоцентр Роганського промвузла" за адресою: 61172, м. Харків, вул. Роганська, 155, відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та на виконання наказу Головного управління ДСНС України у Харківській області від 03.06.2021 року № 171 у період з 08.06.2021 року по 09.06.2021 року головному інспектору Харківського міського відділу ГУ ДСНС України у Харківській області підполковнику служби цивільного захисту Водяницькому С.В., провідному інспектору Харківського міського відділу ГУ ДСНС України у Харківській області майору служби цивільного захисту Іванову Б.Ю. та провідному інспектору Печенізького РС ГУ ДСНС України у Харківській області старшому лейтенанту служби цивільного захисту Ніколенку Д.О. провести перевірку фактів порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, викладених у зверненні гр. ОСОБА_2 (а.с. 84-85).
09.06.2021 Харківським міським відділом ГУ ДСНС України у Харківській області за результатом перевірки складено акт № 3 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в якому вказано про порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей (а.с. 86-102).
Вказаний акт перевірки підписаний представником позивача із зауваженнями та поясненнями.
09.06.2021 Харківським міським відділом Головного управління винесено припис №3 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної безпеки, та встановлено строк для їх усунення до 01.07.2021 (а.с. 103-106).
Не погоджуючись з правомірністю вказаного припису, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірності прийнятого за результатами перевірки припису.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України від 05 квітня 2007 р. № 877-ІУ "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877), визначаються правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Відповідно до ст. 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною 1 ст.6 Закону №877 визначено, що однією з підстав для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом.
Частинами 1 та 2 статті 7 Закону України № 877-V встановлено, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне надати правову оцінку правомірності проведення перевірки позивача.
Судом першої інстанції встановлено, що гр. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із зверненням, в якому повідомив про нехтування позивачем вимогами правил пожежної та техногенної безпеки.
Відповідачем отримано погодження ДСНС України № 26-8678/261-3 від 25.05.2021 на проведення позапланової перевірки позивача з метою перевірки фактів порушень, вказаних у зверненні, з урахуванням якого, видано наказ про здійснення заходу контролю у відповідності з додатком та посвідчення на проведення заходу державного нагляду.
Тобто, відповідачем дотримано законодавчо врегульовану процедуру призначення перевірки суб'єкта господарювання та виконано приписи Закону №877.
Щодо доводів позивача про анонімність вказаного звернення з тих підстав, що ОСОБА_1 не зареєстрований та не проживає за адресою, вказаною у зверненні, а також звернення не містить дати складання, колегія суддів вказує, що відповідно до ст. 8 ЗУ "Про звернення громадян" не підлягає розгляду, вирішенню та визнається анонімним письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство.
Як убачається із матеріалів справи, у зверненні гр. ОСОБА_1 зазначено: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, викладено суть порушеного питання з проханням повідомити про результат його розгляду. Також звернення містить підпис заявника.
Таким чином, аргументи позивача про анонімність вказаного звернення колегія суддів відхиляє, адже воно містить необхідні реквізити, з яких можливо встановити авторство, а посилання на те, що заявник не зареєстрований, не проживає за вказаною у зверненні адресою, а також про відсутність дати його складання, колегія суддів вважає не обгрунтованими, оскільки вони не є законодавчо визначеними підставами для визнання звернення анонімним та залишення його без розгляду.
Щодо доводів апелянта про неправомірність відмови судом першої інстанції у проведенні експертизи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заявлене позивачем клопотання про призначення експертизи заяви ОСОБА_1 по суті не впливає на обставини справи з наведених вище підстав.
Отже, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що захід контролю здійснено відповідачем на підставі, у межах закону та за наявності повноважень здійснювати такий захід.
Відповідно до ч.ч. 6-8 ст.7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно з п.8 ст.7 Закону України № 877-V, припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Як убачається з матеріалів справи, акт за результатами проведення позапланового заходу контролю підписаний представником позивача із зауваженнями. Вказано, що позивач є орендарем приміщення, зроблені відповідачем висновки щодо можливості виникнення пожежі є передчасними, а також визначений термін усунення деяких порушень потребує більшого проміжку часу.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до договору оренди №1864 від 01.07.2019 позивач орендує у Харківської міської ради цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 155 (а.с. 40-52).
Пунктами 5.3, 5.6, 5.8 вказаного договору передбачено, що орендар зобов'язаний підтримувати об'єкт оренди згідно з технічними нормами і правилами, забезпечувати збереження об'єкту оренди, запобігати його пошкодженню і псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки, відповідно до вимог нормативно правових актів з пожежної безпеки розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкту оренди, додержуватися протипожежних вимог, стандартів, норм та правил.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.55 КЦЗ України діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.
Забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб'єкта господарювання.
За такого нормативно-правового регулювання та визначеного у договорі оренди обов'язку орендаря здійснювати заходи протипожежної безпеки, відповідно до вимог нормативно правових актів з пожежної безпеки розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, тощо, колегія суддів вказує, що саме позивач є відповідальним за усунення виявлених порушень на об'єкті оренди, а не орендодавець.
Крім того, пунктом 5.7 договору передбачено можливість змінювати стан об'єкта оренди за письмовою згодою орендодавця, а тому посилання позивача у зауваженнях до акту про неможливість усунути певні порушення колегія суддів вважає не обгрунтованими.
Щодо зауваження позивача у акті перевірки про те, що термін усунення порушень потребує більшого проміжку часу, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано доказів звернення до відповідача щодо продовження строків усунення порушень, в матеріалах справи відповідні докази відсутні, а тому вказані доводи також є не обгрунтованими.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення відповідача відповідає приписам норм чинного законодавства, прийнято відповідачем з дотриманням вимог ст.2 КАС України, відтак, підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для перерозподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергоцентр Роганського промвузла" - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 по справі № 520/12301/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Курило
Судді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова