ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
12 грудня 2022 року м. Київ № 640/3752/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Національної поліції у м. Києві
проскасування наказу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ НП у м. Києві), в якому просить скасувати наказ НПУ ГУ НП у м. Києві від 20 січня 2020 року №29, щодо притягнення начальника оперативно-пошукового сектору відділу кримінальної поліції Печерського УП ГУНП у м. Києві майора поліції ОСОБА_1 (0036924) до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Позовна заява мотивована протиправністю прийняття наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність, оскільки дисциплінарних правопорушень чи проступків він не вчиняв.
Зазначає, що в ході дисциплінарного провадження не встановлена об'єктивна сторона проступку, яка повинна складатись з протиправної поведінки суб'єкта, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними, тобто не з'ясовано яка саме дія, яка входила до передбачених законодавством та посадовою інструкцією позивача, була чи не була вчинена.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.
19 березня 2020 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву у якому вказав, що під час прийняття оскаржуваного наказу діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для скасування такого наказу та задоволення позовних вимог.
27 березня 2020 року позивач подав відповідь на відзив, у якій вказав, що у відзиві, поданому відповідачем, не спростовані доводи, викладені ним у позовній заяві, а лише процитовано нормативно-правову базу, якою керується у своїй діяльності Національно поліція України.
Крім того, позивач звернув увагу на те, що з долученими відповідачем до матеріалів справи копії наказів від 26 лютого 2019 року №2 та від 13 червня 2019 року №7 його не було ознайомлено під особистий підпис.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Наказом ГУНП у м. Києві від 19 лютого 2018 року №154 о/с майора поліції ОСОБА_1 призначено на посаду начальника оперативно-пошукового сектору відділу кримінальної поліції Печерського УП ГУНП у м. Києві.
Наказом ГУНП у м. Києві від 20 грудня 2019 року №2157 «Про призначення та проведення службового розслідування» на підставі доповідної записки начальника управління карного розшуку ГУНП у м. Києві від 30 листопада 2019 року «Про результати повторної перевірки службової діяльності оперативно-пошукового сектору відділу кримінальної поліції Печерського УП ГУНП у м. Києві» та відповідно до статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, призначено службове розслідування.
За результатами службового розслідування 18 січня 2020 року складено висновок «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника оперативно-пошукового сектору відділу кримінальної поліції Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_1 », затверджений 18 січня 2020 року заступником Голови Національної поліції України - начальником ГУНП у м. Києві Крищенко А.Є. , у якому комісією запропоновано за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у неналежному виконанні своїх функціональних обов'язків, в частині розкриття злочинів майнового характеру на території району, контролю за провадженням по контрольно-наглядовій справі, неналежного стану агентурно-оперативної роботи, всупереч вимог нормативно-правових актів, функціональних обов'язків, порушення вимог пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність начальник оперативно-пошукового сектору відділу кримінальної поліції Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_1 .
Наказом ГУНП у м. Києві від 20 січня 2020 року №29 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника оперативно-пошукового сектору відділу кримінальної поліції Печерського УП ГУНП у м. Києві майора поліції ОСОБА_1 » за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушення вимог пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до начальника оперативно-пошукового сектору відділу кримінальної поліції Печерського УП ГУНП у м. Києві майора поліції ОСОБА_1 застосовано попередження про неповну службову відповідність.
22 січня 2020 року о 14 год. 50 хв. ОСОБА_1 ознайомився з вказаним наказом, про що свідчить його власноручний підпис на ньому.
Листом від 24 січня 2020 року за вих. №425/125/14/12/01.2020 копія висновку службового розслідування та наказу ГУНП у м. Києві від 20 січня 2020 року №29 направлені начальнику Печерського УП ГУНП у м. Києві для усунення виявлених недоліків та недопущення їх у майбутньому.
Позивач звернувся до ГУНП у м. Києві із зверненням, у якому висловив незгоду з проведеним службовим розслідуванням та рішеннями, прийнятими за його наслідками.
ГУНП у м. Києві листом від 12 березня 2020 року №1614/125/05/26-2020 «Про результати розгляду звернення» повідомлено позивача, що за результатами проведеної службової перевірки та вивчення матеріалів службового розслідування від 20 грудня 2019 року №2157 встановлено низький рівень його організаторських здібностей та непрофесійності дій у якості керівника сектору, що призводить до низької працездатності сектору в цілому, у тому числі, низького рівня у виконанні завдань за основними напрямками службової діяльності з виявлення, попередження та розкриття злочинів проти власності. Крім того, кількісні показники з розкриття кримінальних правопорушень оперативно-пошуковим сектором ВКП Печерського УП ГУНП у м. Києві під час проведення службового розслідування були враховані для узагальнення стану службової діяльності сектору та визначення ефективності роботи позивача у якості керівника сектору.
Також, у зазначеному листі було наголошено на недбалому ставленні позивача до службових обов'язків, ігноруванні вимог щодо усунення прорахунків у службовій діяльності, не вжиття дій щодо виправлення становища та покращення стану організаторської роботи підпорядкованого йому сектора.
Разом з цим, у разі незгоди з прийнятим рішенням, позивачу запропоновано вирішувати спір у судовому порядку.
Не погоджуючись із висновками службового розслідування та прийнятим на його підставі наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Частиною шостою зазначеної статті Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Обов'язки поліцейського визначені статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до вимог якої останній зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Статтею 59 згадуваного Закону визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно зі статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Статтею 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право:
1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;
3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією.
У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для участі в засіданні комісії. Виклик надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.
Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Поліцейський, який з поважних причин не може прибути на засідання дисциплінарної комісії, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.
Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається належним чином повідомленим. У такому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі по тексту - Порядок №893).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктом 2 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Таким чином, службове розслідування обов'язково повинно передувати притягненню до дисциплінарної відповідальності, якщо особу рядового чи начальницького складу звільняють за порушення нею службової дисципліни.
Згідно пунктами 1, 2, 4, 7, 13, 14, 16, 17 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Службове розслідування має встановити:
наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
вид і розмір заподіяної шкоди;
причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності є порушення службової дисципліни, тому для притягнення до такої відповідальності необхідно з'ясувати всі обставини дисциплінарного проступку.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Отже, з метою встановлення обставин дисциплінарного проступку, визначення його тяжкості, заподіяної шкоди та ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування.
Вирішуючи цей спір, суд має виходити з обставин, встановлених службовим розслідуванням, характеру дисциплінарного проступку, мотивів, за яких його вчинено та якими доказами це підтверджується.
Зі змісту висновку службового розслідування та оскаржуваного наказу вбачається, що дисциплінарний проступок позивача полягає у неналежному виконанні своїх функціональних обов'язків, в частині роботи з розкриття злочинів майнового характеру на території району, контролю за провадженням по контрольно-наглядовій справі, неналежного стану агентурно-оперативної роботи, всупереч вимог нормативно-правових актів та функціональних обов'язків.
Дослідивши матеріали, що слугували підставою для прийняття оскаржуваного наказу в частині застосування дисциплінарного стягнення щодо ОСОБА_1 , суд встановив таке.
22 листопада 2019 року відповідно до пункту 1.2.2 протоколу наради керівництва ГУНП у м. Києві від 01 листопада 2019 року №365 у складі утвореної комісії здійснено цільову перевірку з метою вивчення причин та умов, що призвели до зниження результатів роботи оперативно-пошукового сектору ВКП Печерського УП ГУНП у м. Києві.
У ході службового розслідування встановлено, що на оперативно-пошуковий сектор покладено завдання з протидії та розкриття кримінальних правопорушень майнового характеру (кишенькові крадіжки, крадіжки з автотранспорту, крадіжки з помешкань громадян, крадіжки майна з торговельних закладів, тощо).
Відповідно до довідки про штатну чисельність оперативно-пошукового сектору ВКП Печерського управління поліції складає 10 посад, а саме: начальник сектору, старший оперуповноважений та 8 помічників оперуповноваженого (помічники оперуповноваженого не мають доступу до ведення секретного діловодства та робота з оперативно-розшуковими справами), некомплект складає 1 посаду помічника оперуповноваженого.
З початку 2019 року оперативно-пошуковим сектором відділу кримінальної поліції, під керівництвом ОСОБА_1 здійснювалось оперативне супроводження по 38 кримінальним провадженням, однак безпосередньо ОПС управління розкрито 9 злочинів та викрито у злочинній діяльності лише 5 осіб та затримано 3 особи, які перебували у розшуку.
Розкрито лише 10 з 38 зареєстрованих кишенькових крадіжок, з яких 6 розкрито працівниками оперативно-пошукового відділу УКР ГУНП у м. Києві, а з 36 зареєстрованих крадіжок з транспортних засобів - розкрито лише 6 (у тому числі 2 розкрито ОПВ УКР).
При вивченні справ 5 оперативних контактів, які перебувають у ОСОБА_1 на зв'язку, встановлено, що від останніх упродовж року отримано 22 інформації щодо осіб, які готуються до вчинення майнових злочинів на території Печерського району, однак жодна інформація свого підтвердження не знайшла.
Встановлено, що заведена справа контрольно-спостережного провадження по лінії роботи сектору від 10 вересня 2019 року №06-489/19 з дати заведення та з часу останньої перевірки необхідними матеріалами не оновилась. Аналітичні матеріали стану оперативної обстановки на території обслуговування по лінії роботи, а також відомості про місця концентрації криміногенного елементу, місць можливого збуту викраденого у справі відсутні. Відсутні також дані про раніше засуджених осіб за кишенькові крадіжки тощо.
У поясненні ОСОБА_1 зазначив, що низькі показники у роботі стались внаслідок некомплекту особового складу та з причини залучення особового складу оперативно-пошукового сектору для охорони громадського порядку та охорони адміністративної будівлі Печерського УП, а також надав, статистичні показники роботи працівників сектору.
Відповідно до частини другої статті 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов'язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.
Разом з тим, керівник є відповідальним за повноту виконання функціональних обов'язків та організацію службової діяльності у підрозділі.
Керівництво Печерського УП характеризує ОСОБА_1 , як керівника, який зарекомендував себе з негативного боку, нездатного до аналітичної роботи, байдужого до поставлених завдань та неспроможного організувати роботу підпорядкованого йому сектору.
Упродовж 2019 року двічі притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Так, наказом Печерського управління поліції ГУНП України у м. Києві від 13 червня 2019 року №7 до ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог щодо організації оперативно-розшукової діяльності та негласної роботи підрозділу, застосовано догану.
Зазначені обставини свідчать про низьку продуктивність службової діяльності ОСОБА_1 при виконані своїх службових обов'язків. Разом з тим, своєї вини не визнає, та вважає, що інші обставини є причиною у перешкоджані здійснення сектором покладених функцій та завдань.
З огляду на викладені обставини висновку службового розслідування, дисциплінарне стягнення до позивача застосоване за порушення вимог пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, якими передбачено, що поліцейський зобов'язаний: професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки.
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 07 листопада 2019 року по справі №826/1670/18, сам по собі висновок службового розслідування - це документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції.
Висновки та пропозиції із зазначенням міри юридичної відповідальності, в даному випадку, щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, приймаються посадовими особами на підставі юридичних фактів і норм права.
З наведеного вбачається, що висновки службового розслідування є самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення.
Крім того, судом проаналізовані протокол наради керівництва ГУНП у м. Києві від 06 вересня 2019 року №313, яким було ініційовано проведення цільової перевірки роботи оперативно-пошукового сектору ВКП Печерського УП, а також доповідну записку за результатами проведення перевірки службової діяльності вказаного сектору, з яких встановлено, що внаслідок свідомого використання оперативних працівників не за призначенням, самоусунення та невиконання начальником оперативно-пошукового сектору ОСОБА_1 своїх функціональних обов'язків встановлено відсутність практичних результатів з протидії майнової злочинності ОПС ВКП Печерського УП ГУНП у м. Києві.
Поряд із цим, на підставі протоколу наради керівництва ГУНП у м. Києві від 01 листопада 2019 року №365, складено доповідну записку від 30 листопада 2019 року, з якої встановлено, що проведена повторна перевірка сектору виявила повне ігнорування майором поліції ОСОБА_1 в частині виправлення становища та невиконання своїх посадових інструкцій.
Також, у матеріалах справи наявна службова характеристика начальника оперативно-пошукового сектору відділу кримінальної поліції Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_1 , згідно з якою останній за час служби в органах внутрішніх справ та в органах Національної поліції України зарекомендував себе з негативного боку, не здатний до аналітичної роботи, не має організаторських здібностей, байдужий до поставлених завдань та не належно організовує роботу підпорядкованого йому сектора.
При цьому, суд встановив, що порушень порядку проведення службового розслідування та строків притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідачем не допущено та позивачем про такі не заявлено.
Отже, аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, з огляду на що оскаржуваний наказ винесений відповідачем в межах, на підставі та у спосіб, що визначені чинним законодавством.
При цьому, приймаючи оскаржуваний наказ та застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність відповідачем було враховано, що протягом 2019 року до ОСОБА_1 двічі застосовувались дисциплінарні стягнення у вигляді догани, у тому числі за порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» (накази Печерського УП ГУНП України у м. Києві від 26 лютого 2019 року №2 та від 13 червня 2019 року №7).
Разом з тим, з долученої відповідачем довідки вбачається, що дія вказаних дисциплінарних стягнень, станом на час проведення службової перевірки, закінчилась, а тому вказані обставини не могли бути підставою для застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.
Натомість, зазначений факт не є вагомими та не може бути єдиною підставою для скасування оскаржуваного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають розподілу між сторонами.
Керуючись статтями 22, 72-77, 90, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.М. Погрібніченко