ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
12 грудня 2022 року м. Київ № 759/116/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи заяву про встановлення судового контролю в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 (
АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16),
ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ),
третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11А)
про визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач) звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі по тексту також - відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі по тексту також - відповідач-2), третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (надалі - третя особа), в якому просить суд:
- визнати за ОСОБА_1 право на призначення та отримання пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених 3 військової служби та деяких інших осіб» в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення до якого входить щомісячна додаткова грошова винагорода, винагорода за АТО, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні;
- визнати протиправними дії (бездіяльність) ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення у довідки від 25.02.2015року №77, від 25.07.2016 року № ВФЗ-493 та від 12.06.2017 року № ВФЗ 396 про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби щомісячної додаткової грошової винагороди, винагороди за АТО, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні;
- визнати протиправними дії (бездіяльність) головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві щодо невиконання завдань покладених на нього п.п. 1, 3 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономної Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі яке затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014р. щодо здійснення контролю за призначенням і виплатою пенсії ОСОБА_1 розмір якої обчислений з грошового забезпечення до якого не були включені щомісячна додаткова грошова винагорода, винагорода за АТО, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні;
- визнати дії головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обчислення розміру та виплати ОСОБА_1 пенсії з грошового забезпечення без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, винагороди за АТО, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомога для вирішення соціально-побутових питань індексації та одноразової грошової допомога при звільненні, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби, протиправним та такими, що порушують права позивача як людини передбачені ст. 1 Протоколу № 1 до конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 надати довідку до головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням з військової служби (щомісячна додаткова грошова винагорода, винагорода за АТО, грошова винагорода на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні), з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві згідно нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про додаткові види грошового забезпечення які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням з військової служби, призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі, який обчислений з грошового забезпечення до складу якого включені щомісячна додаткова грошова винагорода, винагорода за АТО, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби з 25.02.2015 до змін у законодавчому регулюванні щодо розміру та перерахування пенсії;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 25.02.2015 року;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 12 січня 2018 року справу за №759/116/18 передано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) в частині відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) відповідно до довідки від 12.06.2017р №ВФЗ-396 в частині сум виплат, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) перерахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) пенсію відповідно до довідки від 12.06.2017р №ВФЗ-396, в частині сум виплат, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) здійснити виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) недоплаченої частини основного розміру пенсії з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), в частині видачі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а саме: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, які ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням з військової служби; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) видати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) довідку про розмір грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а саме: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, які ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням з військової служби;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено повністю.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суд від 31 січня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повернуто заявнику.
08 квітня 2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчі листи в адміністративній справі №759/116/18.
Представник позивача звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю, в якій просив: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві подати звіт про повне виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року по справі №759/116/18, а саме здійснення перерахунку пенсії з дати її призначення - 25 лютого 2015 року.
Мотивуючи вказану заяву представник позивача зазначив, що відповідач не виконав рішення суду в повному обсязі та не здійснив перерахунок пенсії позивача з 25 лютого 2015 року.
Вирішуючи звернення позивача щодо невиконання відповідачем судового рішення, суд виходить з наступного.
Стаття 129-1 Конституції України передбачає, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Ці конституційні норми зобов'язують сторони судового процесу виконувати судові рішення.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, гарантує право особи на виконання судового рішення, винесеного на її користь, протягом розумного строку.
Згідно частини 2 статті 14 та частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Положеннями частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини 4 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З огляду на вищенаведені норми законодавства, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Наявними матеріалами справи підтверджується, що заходи примусового характеру, вжиті в межах та в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», не призвели до фактичного виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. Зокрема, 02 листопада 2021 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на підставі пункту 11 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 08 квітня 2019 року в справі №759/116/18 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини основного розміру пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, суд враховує, що відповідачем не повідомлялось про причини невиконання судового рішення в межах адміністративної справи №759/116/18.
Водночас, зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 24 січня 2022 року №2600-0202-8/12102 вбачається, що у вересні 2020 року на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року в справі №759/116/18, Головним управлінням з 20 лютого 2019 року проведено перерахунок пенсій позивача в межах зобов'язальної частини та здійснено нарахування коштів за період з 20 лютого 2019 року по 31 грудня 2019 року в загальній сумі 3 195,62 грн.
Додатково представник пенсійного органу вказав, що оскільки в рішенні суду не вказана дата, з якої слід перерахувати пенсію, розмір пенсії на виконання рішення суду обчислено з дати набрання рішенням суду законної сили - 20 лютого 2019 року. Доплата з 01 січня 2020 року відсутня, тому що розмір пенсії після виконання рішення суду з цієї дати не збільшилося.
Так, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №0640/3719/18.
Європейський суд з прав людини в рішенні "Юрій Миколайович Іванов" проти України зазначив, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (заява № 40450, 15/10/2009, п.51).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine) від 26.04.2005 № 29439/02 та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine) від 19.02.2009 № 1811/06).
Таким чином, аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
У відповідності до частини 1 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
В контексті вищенаведеного суд зазначає, що дійсно станом на дату виконання відповідачем судового рішення від 25 жовтня 2018 року його резолютивна частина не містила дати, з якої необхідно було здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Відповідно, відповідачем на власний розсуд та трактування виконано рішення суду в адміністративній справі №759/116/18, зокрема, здійснено перерахунок пенсії з дати набрання рішення законної сили в даній справі.
При цьому, суд враховує, що прогалина стосовно дати, з якої підлягає перерахунку пенсія позивача, усунена шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення.
Докази ухилення відповідача від виконання додаткового судового рішення у суду відсутні.
Відтак, на думку суду, підстави для задоволення заяви про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, виходячи з факту ухвалення додаткового судового рішення, яким визначено дату здійснення перерахунку пенсії, на дату вирішення такої заяви - відсутні.
Стверджувати про ухилення відповідачем від повного виконання судового рішення від 25 жовтня 2018 року (з урахуванням додаткового судового рішення) можливо лише у випадку невиконання відповідачем після набрання додаткового судового рішення законної сили, за відсутності об'єктивних обставин та фактів, що унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду в порядку та у спосіб, визначених таким рішенням.
Керуючись положеннями ст.ст. 241, 243, 253, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк, установлений ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.Б. Федорчук