12 грудня 2022 року Київ № 320/14390/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання про накладення на Вишгородську міську раду та голову Вишгородської міської ради Момота Олексія Вікторовича штрафу за невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 в адміністративній справі № 320/14390/20 за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
На розгляді в Київському окружному адміністративному суді перебував адміністративний позов ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з рішенням від 12.08.2021, суд адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив частково, а саме:
- визнав протиправною бездіяльність Вишгородської міської ради, яка полягає у неприйнятті або позитивного або негативного рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 15.11.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,10 гектара, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:121:0005, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти;
- зобов'язав Вишгородську міську раду (місцезнаходження: Київська область, м. Вишгород, площа Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 04054866) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) від 15.11.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,10 гектара, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:121:0005, відповідності до викопіювання з кадастрової карти, та прийняти передбачене законом рішення;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовив;
- стягнув з на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок Вишгородської міської ради (місцезнаходження: Київська область, м. Вишгород, площа Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 04054866) судові витрати у сумі 1000 (одна тисяча) грн 00 коп.
27.09.2021 суд видав виконавчі листи № 320/14390/20 щодо виконання рішення суду:
- про зобов'язання Вишгородської міської ради (місцезнаходження: Київська область, м. Вишгород, площа Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 04054866) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) від 15.11.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,10 гектара, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:121:0005, відповідно до викопіювання з кадастрової карти, та прийняти передбачене законом рішення;
- про стягнення з на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок Вишгородської міської ради (місцезнаходження: Київська область, м. Вишгород, площа Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 04054866) судові витрати у сумі 1000 (одна тисяча) грн 00 коп.
Згідно з ухвалою від 23.12.2021 суд зобов'язав Вишгородську міську раду (місцезнаходження: Київська область, м. Вишгород, площа Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 04054866) надати суду протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 у справі № 320/14390/20.
До суду від Вишгородської міської ради надійшов звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 в адміністративній № 320/14390/20.
Ухвалою суду від 08.06.2022 суд призначив судове засідання щодо розгляду звіту Вишгородської міської ради про виконання рішення суду.
20.06.2022 представник позивача звернувся до суду через систему "Електронний суд" із клопотанням про накладення на Вишгородську міську раду та голову Вишгородської міської ради Момота Олексія Вікторовича штрафу за невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду. Зокрема представник позивача просить: солідарно стягнути штраф з Вишгородської міської ради та голови Вишгородської міської ради ОСОБА_2 у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб; половину штрафу стягнути на користь позивача.
У судовому засіданні 23.06.2022 суд прийняв рішення про розгляд звіту Вишгородської міської ради про виконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2021 в адміністративній № 320/14390/20 за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, про що постановлена протокольна ухвала.
У звіті від 18.01.2022 № 2-28/131 про виконання судового рішення відповідач вказав, що рішення щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 не прийнято, у зв'язку з тим, що не набрало достатньої кількості голосів депутатів.
Розглянувши звіт Вишгородської міської ради про виконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2021 в адміністративній № 320/14390/20, суд ухвалою від 13.07.2022 відмовив Вишгородській міській раді у прийнятті звіту від 18.01.2022 № 2-28/131 про виконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2021 в адміністративній № 320/14390/20 за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії та встановив новий строк для подання Вишгородською міською радою звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 в адміністративній № 320/14390/20 - протягом 30 днів з дня отримання такої ухвали.
Ухвала суду від 13.07.2022 про відмову у прийнятті звіту про виконання судового рішення не була оскаржена та набрала законної сили.
Відмовляючи у прийнятті звіту Вишгородської міської ради від 18.01.2022 № 2-28/131 суд виходив з того, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 в адміністративній справі № 320/14390/20 відповідач не виконав - не прийняв передбаченого законом рішення за наслідками повторного розгляду клопотання позивача від 15.11.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,10 гектара, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:121:0005, відповідно до викопіювання з кадастрової карти.
Суд призначив судове засідання для розгляду клопотання представника позивача від 20.06.2022 про накладення штрафу за невиконання рішення суду в адміністративній справі на 26.07.2022. Протокольною ухвалою від 26.07.2022 судове засідання перенесено на 16.08.2022. Протокольною ухвалою від 16.08.2022 судове засідання перенесено на 15.09.2022. Протокольною ухвалою від 15.09.2022 визначено подальший розгляд клопотання здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши клопотання про накладення на Вишгородську міську раду та голову Вишгородської міської ради Момота Олексія Вікторовича штрафу за невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 в адміністративній справі № 320/14390/20, суд зазначає таке.
Обґрунтовуючи клопотання про накладення штрафу представник позивача зазначає, що аналізуючи дати проведення сесій відповідача і на яких саме сесіях розглядалося клопотання позивача, керівник Вишгородської міської ради обмежився лише одноразовим винесенням питання на розгляд сесії 30.09.2021 та особистим голосуванням "за" з розгляду клопотання позивача.
Суд встановив, що рішенням від 12.08.2021 суд зобов'язав Вишгородську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 15.11.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,10 гектара, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:121:0005, відповідно до викопіювання з кадастрової карти, та прийняти передбачене законом рішення.
Обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши звіт Вишгородської міської ради від 18.01.2022 № 2-28/131 про виконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2021 в адміністративній справі № 320/14390/20, суд відмовив відповідачу у прийнятті поданого звіту та встановив новий строк для подання Вишгородською міською радою звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 в адміністративній № 320/14390/20.
При цьому суд зазначає, що у випадку наявності обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторона у справі наділена правом звернутись до суду із заявою про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення (стаття 378 Кодексу адміністративного судочинства України).
Станом на 13.07.2022 (за наслідками розгляду звіту від 18.01.2022 № 2-28/131) рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 Вишгородською міською радою не було виконано, будь-яких доказів про наявність обставин, що унеможливлюють або істотно ускладнюють виконання судового рішення у справі до суду не надходило.
Відповідно до частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною четвертою цієї ж статті, питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Варто зазначити, що питання про накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту.
Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановити дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналіз актів законодавства, врахувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, врахувати відповідність здійснених дій вимогам законодавства, встановити наявність та форму вини такої посадової особи, зазначити про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.
Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.
З наявних матеріалів справи суд встановив, що рішенням Вишгородської міської ради від 01.09.2022 № 23/29 позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою, що свідчить про те, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 у справі № 320/14390/20 було виконано.
Зважаючи на характер спірних правовідносин і фактичні обставини справи, суд вважає, що в задоволенні клопотання позивача щодо стягнення штрафу необхідно відмовити, з огляду на таке.
Відповідно до статті 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної свідчить про те, що діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, що побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує суб'єктів владних повноважень у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону, чим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж суб'єктом владних повноважень чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, протиправними.
Згідно з статтею 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97) одним із основних принципів місцевого самоврядування є принцип законності, що включає безумовне виконання судових рішень, які набрали законної сили.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 280/97-ВР місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97 виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до частин першої, третьої - п'ятої і дванадцятої статті 46 Закону № 280/97 сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Першу сесію новообраної районної у місті, районної, обласної ради скликає відповідна територіальна виборча комісія не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради у кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання рада обирає тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості не більше п'яти осіб - представників партій (блоків), які набрали найбільшу кількість голосів на виборах. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання голови ради. З часу обрання голови ради він веде пленарні засідання ради відповідно до вимог цього Закону та регламенту ради. Наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць. Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Згідно з частиною тринадцятою статті 46 Закону № 280/97 пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 46 Закону № 280/97 не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.
Відповідно до частин першої - третьої статті 59 Закону № 280/97 рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
Відповідно до статті 42 Закону № 280/97 визначені повноваження сільського, селищного, міського голови до яких, зокрема, належить забезпечення здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади. Зазначене повноваження безумовно включає забезпечення організації виконання судових рішень, які набрали законної сили.
Крім того, згідно з статтею 42 Закону № 280/97 сільський, селищний, міський голова організовує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого органу; підписує рішення ради та її виконавчого органу; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, громадянами; укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори; видає розпорядження у межах своїх повноважень та здійснює інші повноваження.
З офіційного сайту Вишгородської міської ради суд встановив, що на другій сесії VІII скликання Вишгородською міською радою було затверджено регламент Вишгородської міської ради VIІI скликання (рішення від 10.12.2020 № 2/2) (далі - Регламент ради).
Відповідно до статті 1 Регламенту ради визначено, що Вишгородська міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади міста Вишгорода, сіл Хотянівка та Осещина і приймати від її імені рішення та здійснює в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", Європейською хартією місцевого самоврядування, іншими нормативно-правовими актами та цим Регламентом. Загальний склад Ради складає 26 депутатів.
Згідно з статтею 18 Регламенту ради Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія Ради - це форма роботи Ради як представницького органу, яка складається з пленарних засідань, а також засідань постійних комісій Ради.
Відповідно до статті 21 Регламенту ради чергові сесії скликаються, як правило, в останній четвер місяця. У разі, якщо на останній четвер місяця припадає святковий або неробочий день, то сесія Ради переноситься на найближчий четвер. Рішення про скликання чергової сесії видається у формі розпорядження Міського голови та повідомляється депутатам не пізніше як за 10 робочих днів до сесії, а у виняткових випадках, коли інші закони встановлюють інші терміни або сформульовані таким чином, що їх неможливо виконати з дотриманням вказаного строку - не пізніше як за день до сесії. Проекти рішень з питань, що включені до порядку денного згідно з розпорядженням про скликання чергової сесії надаються депутатам для ознайомлення у вказані вище строки шляхом надсилання на електронну пошту депутата. Розпорядження про скликання сесії повинно містити інформацію про місце і час проведення та вичерпний порядок денний пленарного засідання. Мотивовані пропозиції про скликання позачергової сесії Ради, підписані ініціаторами у встановленому порядку, надсилаються Секретарю Ради з визначенням питань і з проектами документів, розгляд яких пропонується.
Згідно з статтею 27 Регламенту ради пленарне засідання є правомочним за умови участі у ньому більше половини від загального складу Ради (14 депутатів). Участь депутатів у пленарному засіданні визначається за їх підписами при реєстрації. Дані щодо присутності оголошуються головуючим на початку засідання.
Відповідно до статті 28 Регламенту ради Головуючий на засіданні Ради:
- відкриває, закриває та веде засідання, оголошує перерви у засіданнях Ради;
- виносить на обговорення проекти рішень Ради, оголошує їх повну назву, ініціаторів внесення та наявність письмових пропозицій та поправок;
- інформує про матеріали, що надійшли на адресу Ради;
- організовує розгляд питань;
- повідомляє списки осіб, які записалися для виступу;
- надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, запитань, оголошує наступного промовця, називаючи ім'я, прізвище та посаду відповідної особи;
- створює рівні можливості депутатам для участі в обговоренні питань;
- ставить питання на голосування, оголошує його результати;
- неухильно дотримується даного Регламенту та забезпечує його дотримання всіма присутніми на засіданні;
- робить офіційні повідомлення, а також ті, які вважає за необхідне оголосити;
- вживає заходи для підтримання порядку на засіданні;
- здійснює інші повноваження, що випливають з цього Регламенту.
Рішення Ради приймаються відкритим або таємним голосуванням у порядку, визначеному цим Регламентом. Відкрите голосування здійснюється: шляхом підняття руки у разі відсутності технічної можливості голосування за допомогою системи електронного голосування або прийняття відповідного процедурного рішення Радою про незастосування при голосуванні цієї системи; шляхом поіменного голосування за окремим рішенням Ради. Поіменне голосування може здійснюватися шляхом оголошення позиції депутата (в ході голосування Секретар Ради оголошує в алфавітному порядку прізвища депутатів. Депутат прізвище, якого оголошено встає і заявляє про свою позицію "за", "проти", "утримався") або в інший спосіб, за який проголосували більшість від загального складу Ради (стаття 36 Регламенту ради).
Згідно з частиною другою статті 39 рішення Ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу Ради, крім випадків, передбачених законом. При встановленні результатів голосування до загального складу Ради включається Міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні Ради, і враховується його голос. Депутат, що був відсутній під час голосування, не може подати свій голос після завершення голосування. Також депутат не має права відкликати свій голос після голосування.
Аналізуючи зазначені вище норми можна дійти висновку, що міський голова фактично здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету, підписує рішення ради та її виконавчого комітету, скликає сесії, головує на пленарних засіданнях ради, вносить пропозиції на розгляд сесії місцевої ради, але не має права впливати на процедуру голосування та волевиявлення депутатів щодо прийняття місцевою радою певного рішення, а тому і не може нести відповідальність за результат розгляду радою питання, віднесеного до її компетенції, у тому числі питання, необхідність розгляду якого обумовлена виконанням рішення суду, що набрало законної сили.
Відповідно до частин першої-другої статті 141 Конституції України до складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях.
Так, Вишгородська міська територіальна виборча комісія Вишгородського району Київської області зареєструвала Вишгородським міським головою ОСОБА_2 , обраного від Київської обласної організації політичних партій "За майбутнє" на перших виборах депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів 25.10.2020 (згідно з протоколом від 13.11.2020 № 70).
Таким чином, міський голова обирається територіальною громадою, а депутати відповідної ради підзвітні виключно своїм виборцям.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 р. № 3477-IV, суд під час вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) була ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР та відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу доброго врядування. Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб - рішення у справах "Beyeler проти Італії" (заява № 33202/96), "Oneryildiz проти Туреччини" (заява № 48939/99), "Moskal проти Польщі" (заява № 10373/05).
Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush проти Болгарії", заява № 30985/96).
Разом з тим Верховний Суд неодноразово зазначав, що дискреційні повноваження це такі повноваження суб'єкта владних повноважень, за яких останній наділений повноваженнями обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, що закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, позаяк який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 802/412/17-а, від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17.
Відповідно до частин першої-третьої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Надаючи оцінку твердженню представника позивача про те, що штраф має бути накладено солідарно і на голову Вишгородської міської ради, і на Вишгородську міську раду, суд зазначає таке.
У рішенні від 06.07.1999 № 7-рп/99 Конституційний Суд України наголосив, що міський голова - це головна посадова особа територіальної громади міста (абзац 3 пункту 4 мотивувальної частини). У пункті 1 резолютивної частини вказаного рішення, Конституційний Суд України вказав, що положення статті 12, частин третьої - шостої статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у контексті статті 141 Конституції України варто розуміти так, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою відповідної територіальної громади з представницьким мандатом.
Згідно з статтями 1 та 10 Закону № 280/97 сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.
З урахуванням наведених норм, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади м. Вишгород, що, в свою чергу представляє Вишгородську міську раду, як орган місцевого самоврядування.
Зважаючи на функції та повноваження сільського, селищного, міського голови, що закріплені в Законі № 280/97, керівником Вишгородської міської ради є саме міський голова, який є відповідальним за виконання судового рішення, у розумінні частини 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому суд враховує ту обставину, що під час вирішення питання про накладення штрафу на голову Вишгородської міської ради, що ОСОБА_2 , як голова Вишгородської міської ради, не є окремим учасником справи.
Суд звертає увагу, що особливістю застосування штрафної санкції є те, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення у строк, встановлений судом, та який є відповідальним за діяльність суб'єкта владних повноважень, який він очолює.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 у справі № 320/14390/20 Вишгородським міським головою Момотом О.В. неодноразово виносився на розгляд засідань сесій проект рішення "Про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , який було розглянуто, однак за браком голосів рішення прийнято не було (30.09.2021 та 25.11.2021).
Разом з цим, 01.09.2022 рішенням Вишгородської міської ради № 23/29 позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою, що свідчить про те, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 у справі № 320/14390/20 виконано.
Надаючи оцінку твердженню представника позивача про те, що "з моменту винесення рішення суду пройшло 9 місяців, що є дуже тривалим строком для безпідставного ігнорування як вимоги суду, так і положень Конституції України", суд вважає надану характеристику обставин справи оціночними судженнями, що не належать спростуванню та доведенню їх правдивості.
При цьому не можна погодитись із "безпідставним ігноруванням", позаяк сам позивач стверджує, що питання виносилося на розгляд сесії.
Так, з протоколу 12 дванадцятої сесії VIII скликання Вишгородської міської ради Київської області від 30.09.2021 установлено, що на сесії присутні 24 депутати та міський голова (із 26 депутатів). Планерне засідання відкрив та вів голова ради ОСОБА_2 . До порядку денного включено питання щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою гр. ОСОБА_1 під номером 89. Заслухавши ОСОБА_3 , заступника міського голови, який доповів проект рішення та повідомив, що проект розглядався на засіданні профільної комісії (висновки негативні - протокол Комісії з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища). Міський голова Вишгородської міської ради поставив на голосування дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 , за результатами якого рішення прийнято не було, позаяк "за" проголосувало "1", "проти" - "5", "утрималися" - "9" і не брали участь у голосуванні - "11" (поіменні результати голосування питання № 087).
З протоколу 14 чотирнадцятої сесії VIII скликання Вишгородської міської ради Київської області від 25.11.2021 установлено, що на сесії присутні 22 депутати та міський голова (із 26 депутатів). Планерне засідання відкрив та вів голова ради ОСОБА_2 . До порядку денного включено питання щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою гр. ОСОБА_1 під номером 35. Заслухавши ОСОБА_3 , заступника міського голови, який доповів проект рішення та повідомив, що проект розглядався на засіданні профільної комісії (висновки негативні - протокол Комісії з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища). Міський голова Вишгородської міської ради поставив на голосування дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 , за результатами якого рішення прийнято не було, позаяк "за" проголосувало "1", "проти" - "6", "утрималися" - "12" і не брали участь у голосуванні - "5" (поіменні результати голосування питання № 037).
01.09.2022 рішенням Вишгородської міської ради від 01.09.2022 № 23/29 позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою, що свідчить про те, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 у справі № 320/14390/20 виконано.
Суд зазначає, що у зв'язку з розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року № 389-VIII, Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 р. № 2102-ІХ. У подальшому, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України строк дії воєнного стану в Україні було неодноразово продовжено.
Відтак на дату ухвалення судового рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 р. № 389-VIII.
Відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням певних особливостей, зокрема безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Разом з тим Верховний Суд у постановах від 01.02.2022 у справі № 420/177/20, від 23.04.2020 у справі № 560/523/19 та від 31.10.2018 у справі № 704/1547/17 неодноразово зазначав, що можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, що свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду питання накладення штрафу є правом, а не обов'язком суду, враховуючи конкретні обставини в порядку виконання рішення суду.
Системно проаналізувавши норми законодавства України, діючого на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що міським головою Момотом О.В., були вжиті заходи щодо виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 у справі № 320/14390/20, зокрема проекти рішення виносилися на сесію Вишгородської міської ради про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 та 01.09.2022 прийнято рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою, суд дійшов висновку про відсутність підстав для накладення штрафу за невиконання судового рішення, позаяк вини керівника Вишгородської міської ради щодо невиконання рішення суду не встановлено.
Керуючись статтями 44, 166, 241, 243, 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання про стягнення штрафу з Вишгородської міської ради та міського голови Вишгородської міської ради Момота Олексія Вікторовича за невиконання рішення суду.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з дати її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Басай О.В.