12 грудня 2022 року м. Київ № 320/1094/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної інспекції архітектури та містобудування України
про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування подання
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними дій Державної інспекції архітектури та містобудування України під час перевірки в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, проведеної на підставі наказу Державної інспекції архітектури та містобудування України від 15.12.2021 №212 «Про проведення планової перевірки» та направлень на проведення перевірки №IR01:3611-8329-7870-4070, IR01:3592-6502-4547-4224, що оформлені актами про недопущення від 28.12.2021 та 29.12.2021; визнання протиправним та скасування подання Державної інспекції архітектури та містобудування України за підписом головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за територіальними органами ДІАМ Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Овчаренко Андрія Сергійовича №28/03/17-21 від 30.12.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради, адресованого Вишгородському міському голові.
Позов мотивовано протиправністю подання Державної інспекції архітектури та містобудування України про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради з підстав відсутності позивача як керівника об'єкту нагляду на робочому місці з поважних причин (перебування на лікарняному) під час проведення посадовими особами відповідача 28.12.2021 та 29.12.2021 перевірки. Зауважено на невжитті позивачем дій із недопущення посадових осіб відповідача до проведення перевірки та його знаходженні під час прибуття перевіряючих до об'єкту перевірки поза межами об'єкту нагляду та відсутності іншої особи, наділеної правом на отримання від посадових осіб відповідача направлення на проведення перевірки як обов'язкового елементу перевірки, оскільки позивач є одноосібним керівником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради, а Положенням про відділ державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради не передбачено повноважень начальника відділу щодо призначення, звільнення та покладення своїх обов'язків на інших співробітників. Також позивачем вказується на відсутності повноважень посадових осіб ДІАМ, які проводили перевірку, на її проведення, адже Овчаренко А.С. є головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за територіальними органами ДІАМ Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду, а Попело М.Ю. є головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду. Водночас, відділ державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради не є ні територіальним органом ДІАМ, ні уповноваженим органом містобудування та архітектури, оскільки є виконавчим органом з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Також, позивачем подано відповідь на відзив, у якій наведено аргументи, ідентичні обґрунтуванню його позовної заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, запропоновано відповідачу подати відзив на позов.
Відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву та заперечення щодо відповіді на відзив, згідно яких позов не визнано. Зазначено про порушення посадовою особою об'єкта нагляду - начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме п. 8 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698 та про недопущення головних інспекторів будівельного нагляду ДІАМ до проведення планової перевірки 28.12.2021 та 29.12.2021. Крім того, відповідач ставиться критично до тверджень позивача, що під час перебування ОСОБА_1 на лікарняному, відділ державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради не здійснював повноважень, не було призначено виконуючого обов'язків начальника відділу, оскільки органи місцевого самоврядування, як і державні органи, зобов'язані постійно виконувати свої функції. До того ж, 29.12.2021 міський голова Вишгородської міської ради ОСОБА_2 повідомив інспекторам будівельного нагляду, що позивач знаходиться у своєму кабінеті. ОСОБА_1 повинен був повідомити свого безпосереднього керівника про відсутність на робочому місці для того, щоб було призначено виконуючого обов'язки керівника структурного підрозділу. Також відповідачем наголошено, що саме по собі подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду може не мати наслідком породження дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення щодо особи, відносно якої таке подання подане, та за своєю суттю та правовою природою не підпадає під ознаки нормативного акту або акту індивідуальної дії, позаяк має лише рекомендаційний характер для органу, який здійснив призначення посадових осіб об'єкта нагляду. З приводу повноважень інспекторів на проведення перевірки об'єкта нагляду, відповідачем зазначено, що у зв'язку із службовою необхідністю у відповідності до п. 26 п.п.11 Положення ДІАМ наказом голови №193 від 26.11.2021 створено та затверджено робочу групу для проведення планових та позапланових перевірок в порядку державного архітектурно-будівельного нагляду. До складу робочої групи увійшли в тому числі й головні інспектори будівельного нагляду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно посадових інструкцій яких визначено основні посадові обов'язки, зокрема у п.п. 9 - здійснення інших повноважень, визначених законодавством України, відповідно до покладених на відділ завдань у разі службової необхідності. Також, у положеннях про структурні підрозділи Департаменту закріплено, що відділи здійснюють в тому числі і інші функції, визначені законодавством України та покладені на нього керівництвом ДІАМ. Відповідачем наголошено, що відповідно до Порядку розроблення посадових інструкцій державних службовців категорій «Б» та «В», затвердженого наказом Національного агенства України з питань державної служби від 11.09.2019 №172-19 посадові обов'язки визначені як перелік дій, що виконуються за посадою державної служби для реалізації завдань і функцій, покладених на структурний підрозділ чи державний орган в цілому.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити, представник відповідача проти позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити. У судовому засіданні судом вирішено здійснювати подальший розгляд справи у письмовому провадженні.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з'ясувавши обставини справи та заслухавши покази свідків, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 переведений на посаду начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради з 13 жовтня 2016 року відповідно до розпорядження Вишгородської міської ради №257 від 12.10.2016.
Згідно табелю обліку робочого часу працівників апарату виконавчого комітету Вишгородської міської ради за грудень 2021 року ОСОБА_1 з 23.12.2021 по 31.12.2021 перебував на лікарняному.
Наказом Державної інспекції архітектури та містобудування України від 24.09.2021 №133 затверджено план-графік планових перевірок дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю під час провадження ними містобудівної діяльності на IV квартал 2021 року.
На виконання зазначеного плану-графіку Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано наказ від 21.12.2021 №212 про проведення планової перевірки відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради у строк з 24.12.2021 по 25.01.2022. Для проведення планової перевірки направлено головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за територіальними органами ДІАМ Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Овчаренка Андрія Сергійовича та головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Попело М.Ю.
Відповідачем направлено позивачу повідомлення про проведення планового заходу від 13.12.2021 №1149/03/12021, згідно якого у період з 24 грудня 2021 року по 25 січня 2022 року буде здійснено планову перевірку вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил об'єктом нагляду - відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради, за період: 2020 рік.
За результатами перевірки складено акт про недопущення до проведення перевірки від 28.12.2021 та 29.12.2021, згідно яких начальник відділу ОСОБА_1 не допустив посадових осіб до приміщення відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради.
У зв'язку з недопущенням об'єктом нагляду до проведення планової перевірки головних інспекторів будівельного нагляду ДІАМ ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вишгородському міському голові внесено подання про звільнення начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради ОСОБА_1 із займаної посади.
Позивач, вважаючи, що перевірка проведена з грубими порушенням, а подання є необґрунтованим і незаконним, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з положеннями статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» 17.02.2011 №3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.
Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698 (далі - Порядок №698).
Відповідно до п. 2 Порядку №698 нагляд здійснюється головними інспекторами будівельного нагляду ДІАМ шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.
Згідно з п. 3 Порядку №698 основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність», органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.
З метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду ДІАМ, зокрема, мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень об'єктів нагляду та об'єктів будівництва, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду (п.п. 3 п. 4 Порядку №698).
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду ДІАМ мають право, зокрема, вносити письмове подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення (п.п. 4 п. 5 Порядку №698).
Об'єкти нагляду мають право, з-поміж іншого, бути присутніми під час здійснення заходів нагляду (п.п. 3 п. 7 Порядку №698). В свою ж чергу, об'єкти нагляду зобов'язані допускати головних інспекторів будівельного нагляду ДІАМ до проведення їх перевірки (п.п. 1 п. 8 Порядку №698)
Відповідно до п. 9 Порядку №698 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена квартальним планом роботи ДІАМ, який затверджується до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
Пунктом 10 Порядку №698 передбачено, що планові перевірки проводяться на підставі наказу ДІАМ та направлення на проведення перевірки, створеного з використанням електронного кабінету.
У разі недопущення об'єктом нагляду головних інспекторів будівельного нагляду ДІАМ до проведення перевірки складається акт (абз. 2 п. 12 Порядку №698).
Планова перевірка проводиться у присутності керівника об'єкта нагляду, або його заступника, або уповноваженої керівником особи (п. 13 Порядку №698).
Відповідно до п. 23 Порядку №698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду ДІАМ, який проводив перевірку, складає акт перевірки.
Як встановлено судом, посадовими особами Державної інспекції архітектури та містобудування України проведено планову перевірку відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради 28 та 29 грудня 2021 року. Втім, під час прибуття перевіряючих на об'єкт перевірки начальника відділу ОСОБА_1 виявлено відсутнім, що зумовило недопущення превіряючих до приміщення об'єкту нагляду.
Головний інспектор будівельного нагляду відділу державного архітектурно будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Попело Марія Юріївна та головний інспектор будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за територіальними органами ДІАМ ОСОБА_3 відповідно до наказу голови Державної інспекції архітектури та містобудування України від 26.11.2022 №193 ввійшли до робочої групи для планових та позапланових перевірок в порядку державного архітектурно-будівельного нагляду. Вказані посадові особи діяли на підставі направлень на проведення планової перевірки за підписом голови Державної інспекції архітектури та містобудування України та мали право безперешкодного доступу до об'єкту нагляду.
У зв'язку з відсутністю керівника об'єкта нагляду, або його заступника, або уповноваженої керівником особи, головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за територіальними органами ДІАМ Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Овчаренко А.С. внесено подання Вишгородському міському голові про звільнення начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради ОСОБА_1 із займаної посади.
Досліджуючи правомірність вчинених посадовими особами ДІАМ дій під час проведення перевірки при здійсненні державного архітектурно-будівельного нагляду, судом було допитано в якості свідка ОСОБА_5 - інспектора відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради, який повідомив суду, що під час прибуття перевіряючих 28.12.2021 для проведення перевірки, він повідомив інспекторам архітектурно-будівельного нагляду про відсутність на робочому місці керівника об'єкта нагляду у зв'язку із перебуванням його на лікарняному. Крім того, свідок повідомив, що не був уповноваженою керівником особою.
Також, допитаний в якості свідка ОСОБА_3 - головний інспектор будівельного нагляду повідомив суду, що 28.12.2021 на об'єкті нагляду йому було повідомлено працівником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради про відсутність на робочому місці керівника відділу та відсутність уповноваженої керівником особи, у зв'язку із чим посадовими особами ДІАМ було складно акт про недоупщення до проведення перевірки. Виїхавши на повторне проведення перевірки 29.12.2021 у приймальні голови Вишгородської міської ради інспектори інспектори отримали інформацію, що їх чекають у відділі державного архітектурно-будівельного контролю, проте на них чекав адвокат Вишгородської міської ради, а не начальник відділу або його заступник, інша уповноважена особа для допуску до проведення перевірки. Посадовими особами ДІАМ 29.12.2021 було також складно акт про недопущення до проведення перевірки.
Допитана в якості свідка ОСОБА_4 - головний інспектор будівельного нагляду повідомила суду, що 28.12.2021 і 29.12.2021 перевіряючих не було допущено на об'єкт нагляду, тому ними було складено акт про недопуск. Також свідок повідомила, що 29.12.2021 адвокат міської ради не надав однозначної відповіді щодо перебування позивача на лікарняному, а лише сказав, що такі обставини йому достовірно не відомі.
Судом взято до уваги, що контролюючим органом було завчасно повідомлено позивача про провдення перевірки, що підтверджується повідомленням ДІАМ про проведення планового заходу, яке було отримано відділом державного архітектурно-будівельного контролю задовго до початку проведення перевірки та, зокрема, лікарняного позивача.
Отже, не отримавши доступу до об'єкту нагляду у зв'язку з відсутністю керівника об'єкта нагляду або його заступника, або уповноваженої керівником особи, посадові особи Державної інспекції архітектури та містобудування України діяли згідно Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду та в межах повноважень на підставі наказу голови Державної інспекції архітектури та містобудування України і направлень на проведення планової перевірки, оформивши результати нагляду шляхом складення акту про недопущення до проведення перевірки.
Відтак, суд вважає, правомірними дії посадових осіб відповідача що складення акту про недопущення до проведення перевірки, як такі, що вчинені на виконання покладеного на контролюючий орган обов'язку, передбаченого положеннями абз. 2 п. 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду від 19.08.2015 №698. Отже, під час проведення перевірки посадові особи контролюючого органу діяли в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
При цьому, Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Це означає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Положенням статті 55 Основного Закону України кореспондує частина перша статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній станом на момент звернення до суду з цим позовом, якою передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
За змістом абзацу третього пункту 3.6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004, поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Завданням же адміністративного судочинства, у розумінні частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.
Вищевказані положення Конституції України та процесуального закону надають право кожній особі звернутися до адміністративного суду, яка вона вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас, відповідно до зазначених норм, право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Отже, рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення, дія чи бездіяльність прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення, дія чи бездіяльність є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.
Згідно з п. 30-1 Порядку №698 подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення, подання про позбавлення посадової особи об'єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося, надсилається відповідно об'єкту нагляду/органу, яким таке право надавалося, протягом трьох робочих днів з дати його внесення рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Інформація про подання оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДІАМ.
Подання про звільнення повинне обов'язково містити: найменування об'єкта нагляду, до якого подається подання; найменування посади, прізвища, імені та по батькові посадової особи об'єкта нагляду; відомості про перевірку, під час проведення якої виявлено порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності; обґрунтування подання з посиланням на норму законодавства у сфері містобудівної діяльності (пункт, частина тощо), яку порушено; резолютивну частину.
Про результати розгляду подання відповідні органи повідомляють ДІАМ.
В даній справі оскаржуване подання про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради є наслідком виконання основних завдань нагляду та реалізації повноважень Державної інспекції архітектури та містобудування України стосовно притягнення посадової особи об'єкту нагляду до відповідальності відповідно до закону за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. При цьому, таке подання за своєю суттю і правовою природою не підпадає під ознаки нормативного акта або акта індивідуальної дії, позаяк має лише рекомендаційний характер для органу, який здійснив призначення посадових осіб об'єкта нагляду, зазначених у поданні, і не вирішує жодних питань про права та обов'язки цих осіб, не змінює їх обсягу.
Остаточне рішення про звільнення вказаної у поданні посадової особи від виконання обов'язків прийматиметься органом, який здійснив їх призначення (у даному випадку міським головою), а тому таке подання, на цій стадії правовідносин, саме по собі не може створювати жодних юридичних наслідків, як для особи, якої воно стосується, так і для органу, у якому ця особа проходить публічну службу».
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Подібні висновки щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.02.2021 у справі №815/310/17 та враховані судом під час розгляду цієї справи на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України.
Отже, в частині вимог про визнання протиправним та скасування подання Державної інспекції архітектури та містобудування України за підписом головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за територіальними органами ДІАМ Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Овчаренко Андрія Сергійовича №28/03/17-21 від 30.12.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради адресованого Вишгородському міському голові, позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки зазначене подання саме по собі для позивача жодних юридичних наслідків не створює.
Суд звертає увагу, що встановлена під час розгляду справи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №826/4406/16.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, дії Державної інспекції архітектури та містобудування України під час перевірки в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, проведеної на підставі наказу Державної інспекції архітектури та містобудування України від 15.12.2021 №212 «Про проведення планової перевірки» та направлень на проведення перевірки №IR01:3611-8329-7870-4070, IR01:3592-6502-4547-4224, що оформлені актами про недопущення від 28.12.2021 та 29.12.2021, вчинені, та подання Державної інспекції архітектури та містобудування України за підписом головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за територіальними органами ДІАМ Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Овчаренко Андрія Сергійовича №28/03/17-21 від 30.12.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради адресованого Вишгородському міському голові, прийнято - на підставі та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких вони спрямовані, тому вони є правомірними, відповідно у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у повному обсязі.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );
Відповідач - Державна інспекція архітектури та містобудування України (ідентифікаційний код 44245840, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул-р Лесі Українки, буд. 26).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Колеснікова І.С.