1Справа № 335/7707/22 2-а/335/161/2022
05 грудня 2022 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Макарова В.О.,
за участі секретаря судового засідання Ступіної В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови № 929 від 15.11.2022 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
23.11.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, у якому просила: визнати протиправні дії Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Запорізької міської ради щодо складання постанови № 929 від 15.11.2022 року у справі про адміністративне правопорушення та притягнення її ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 6 800,00 грн.; визнати протиправною та скасувати постанову № 929 від 15.11.2022 року у справі про адміністративне правопорушення та притягнення її ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 6 800,00 грн.; справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 156 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 6 800,00 грн. - закрити; стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір у сумі 496,20 грн.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач - Виконавчий комітет Запорізької міської ради є органом місцевого самоврядування який за даними ЄДРПОУ має код 02140892 тобто є юридичною особою.
Вважає, що адміністративна комісія при Виконавчому комітеті Запорізької міської ради виконуючи функції суб'єкта владних повноважень діючи формально та упереджено незаконно винесла постанову № 929, якою незаконно притягнув її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та безпідставно без будь-яких належних та допустимих доказів наклав на неї адміністративне стягнення у виді штрафу - 6 800,00 грн., у зв'язку з чим, оскаржуване рішення підлягає скасуванню. Адміністративна комісія під час розгляду справи не встановила суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП (який є спеціальним по даному правопорушенню), що в свою чергу виключає відповідальність. Крім того, жодними належними доказами не підтверджується факт продажу позивачем саме алкогольного напою. Експертні дослідження з цього приводу до матеріалів справи не надано. Оскаржувана постанова не містить посилання на достатні та допустимі докази, які доводять факт вчинення правопорушення, у зв'язку з чим, вона протиправною та винесеною з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Позивач вважає, що відсутність складу адміністративного правопорушення виключає відповідальність за порушення вимог законодавства передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_1 зазначає, що предметом зазначеного позову є визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови № 929 від 15.11.2022 року у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Ухвалою судді від 24.11.2022 року, прийнято до розгляду даний адміністративний позов, постановлено розгляд справи проводити за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України з повідомленням учасників справи, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов та роз'яснено наслідки його неподання.
Відповідач у справі - Виконавчий комітет Запорізької міської ради своєї позиції щодо предмета спору у порядку, визначеному нормами Кодексу адміністративного судочинства України (у заявах по суті справи), не повідомив.
Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, а також строки розгляду справ за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку, встановленому ч. 4 ст. 229 КАС України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Таким чином, Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до наступного висновку.
Судом з'ясовано, що постанова № 929 у справі про адміністративне правопорушення від 15.11.2022 року, яку просить визнати протиправною та скасувати ОСОБА_1 , винесена адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Запорізької міської ради, а не юридичною особою органом місцевого самоврядування Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, який за даними ЄДРПОУ має код 02140892.
Таким чином Виконавчий комітет Запорізької міської ради є неналежним відповідачем у справі.
Частиною 3 статті 46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено законом.
При цьому, у розумінні КАС України, суб'єкт владних повноважень не обов'язково повинен мати статус юридичної особи. єдиною обов'язковою умовою, якою характеризується суб'єкт владних повноважень, є те, що останній наділений владними управлінськими функціями.
Адміністративна комісія є колегіальним органом та за своїми функціональними повноваженнями є самостійним суб'єктом владних повноважень, який наділений владними управлінськими функціями щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності та рішення якого можуть бути оскарженні в установленому КУпАП порядку.
Отже, саме Адміністративна комісія є належним відповідачем у цій справі, як самостійний суб'єкт, наділений владними управлінськими функціями щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності.
Такі висновки відповідають правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом, зокрема, у справі № 265/6669/18 (постанова від 13.01.2020 року), у справі № 161/9747/17 (постанова від 27.05.2020 року).
Згідно з частинами третьою- п'ятою статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів, та їх заміна у разі необхідності.
Зі змісту наведених положень процесуального законодавства видно, що належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом.
Тобто у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні.
Аналогічну правову позицію з питання неналежного відповідача у справі висловив Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 року в справі № 803/1252/17.
Також, Верховний Суд у Постанові від 02.09.2020 року у справі № 162/445/16-а, адміністративне провадження № К/9901/44444/18, зазначив, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Проте, суд першої інстанції вищенаведених вимог процесуального закону не дотримав, та, вирішуючи спір за позовом про скасування постанови від 07.05.2016 року № 002298 по справі про адміністративне правопорушення, пред'явленим до головного державного інспектора Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Волинській області Токарчука С.В. не з'ясував, хто є належним відповідачем у справі та, за очевидної необхідності, не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача. Суд апеляційної інстанції переглядаючи рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження, позбавлений можливості в межах наданої йому КАС України компетенції виправити вказаний процесуальний недолік суду першої інстанції та мав відмовити у задоволенні позовних вимог з мотивів того, що позов заявлено до неналежного позивача, оскільки частиною сьомою статті 48 вказаного Кодексу визначено, що заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. Іншого процесуальним законодавством не передбачено. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, проте з мотивів викладених у цій постанові.
Вирішуючи питання про заміну неналежного відповідача, Суд виходить з того, що у матеріалах справи відсутня згода ОСОБА_1 на таке залучення.
Вирішуючи питання про залучення другого відповідача без згоди ОСОБА_1 , Суд враховує, що копія постанови № 929 від 15.11.2022 року надана ОСОБА_1 (долучена нею до позовної заяви), а відтак ОСОБА_1 могла та повинна була знати, що її винесено саме адміністративною комісією Виконавчого комітету Запорізької міської ради.
Відтак про те, що Виконавчий комітет Запорізької міської ради є неналежним відповідачем, ОСОБА_1 могла та повинна була знати, подаючи 23.11.2022 року позовну заяву, а тому про те, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, мало бути відомо ОСОБА_1 ще на момент подання позову, тобто ця обставина не з'ясувалась під час розгляду справи, а була відома до відкриття провадження у справі.
Це свідчить про недбале, легковажне, неналежне тощо ставлення до підготовки та складення позовної заяви.
За таких обставин Суд вважає, що підстави для залучення другого відповідача у справі відсутні.
Подання ж позову до неналежного відповідача є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні такого позову, про що неодноразово висловлювався Верховий Суд у своїх постановах, про що і зазначено Судом вище.
Таким чином, оскільки позивачем пред'явлено позовні вимоги до особи, яка не повинна відповідати за позовом, оскільки Виконавчим комітетом міської ради не вчинялися дії та не приймалися рішення відносно позивача, позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, який є неналежним відповідачем у даному спорі, не може бути задоволений судом, оскільки пред'явлений до неналежного відповідача.
Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , не з'ясовуючи інші обставини, оскільки позов подано до неналежного відповідача.
При цьому, Суд роз'яснює, що ОСОБА_1 має звернутись з позовом повторно, пред'явивши його до належного відповідача.
З врахуванням відмови у задоволенні позову сплачений ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496,20 гривні слід залишити за позивачем.
Керуючись статтями 156, 251, 288, 289 та 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 242 246, 286, Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови № 929 від 15.11.2022 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення його у повному обсязі.
Інформація відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - Виконавчий комітеті Запорізької міської ради, ЄДРПОУ 02140892, місцезнаходження: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://og.zp.court.gov.ua/sud0818/gromadyanam/csz/.
Суддя Орджонікідзевського
районного суду м. Запоріжжя: В.О. Макаров