1Справа № 335/6806/22 3/335/2299/2022
23 листопада 2022 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Крамаренко І.А., розглянувши матеріал, що надійшов з УПП у Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, волонтер « ОСОБА_2 », мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 122-2 КУпАП, -
З наданих суду матеріалів вбачається, що 22.09.2022 о 02-29 год. водій ОСОБА_1 не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного, увімкнення спеціального звукового сигналу. Чим порушив п.п. 2.4; 8.9 «б» ПДР України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суддя доходить наступних висновків.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. У ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини.
Складом адміністративного правопорушення є передбачена нормами права сукупність ознак (елементів), за наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Таку сукупність ознак формують чотири складових елементи: об'єкт, об'єктивна сторона (характеризують зовнішню сторону правопорушення); суб'єкт та суб'єктивна сторона (характеризують внутрішню сторону правопорушення).
Статтею 122-2 КУпАП частиною першою передбачена відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, визначено, серед іншого:
2.4. на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог Правил дорожнього руху України.
8.9. вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.
Об'єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є невиконання водіями вимог поліцейського, однак дослідивши матеріали додані до протоколу суд не вбачає доказів вини ОСОБА_1 у вказаному адміністративному правопорушенні.
Оглянувши CD-R диск із відеозаписом подій від 22.09.2022 судом було встановлено, що на відеозаписі зафіксовано тільки те, що ОСОБА_1 пропонують пройти тест за допомогою алкотестеру «Драгер», щоб виявити стан алкогольного сп'яніння. Жодних дій водія ОСОБА_1 щодо не виконання вимог поліції про зупинку шляхом здійснення увімкненого проблискового маячка синього і червоного, увімкненого спеціального звукового сигналу на відеозаписі не зафіксовано. Інших доказів на підтвердження викладених у протоколі обставин, матеріали справи не містять.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися у суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд, не може самостійно здійснювати кваліфікацію дій особи, оскільки це є порушенням права на захист, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, суд враховує, що у матеріалах справи відсутні докази, які безпосередньо надають суду можливість встановити наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні дій, передбачених ст. 122-2 КУпАП, тому суд приходить до висновку про закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 8, 27, 34, 35, 122-2, 247, 283, 284 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І.А. Крамаренко