Дата документу 01.12.2022
Справа № 334/8738/21
Провадження № 2/334/968/22
01 грудня 2022 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Баруліної Т.Є.,
за участю секретаря Півень М.С.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: районна адміністрація Запорізької міськох ради по Дніпровському району м. Запоріжжя, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав,
Позивачка ОСОБА_2 звернулася до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: районна адміністрація Запорізької міськох ради по Дніпровському району м. Запоріжжя, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав.
В позові зазначила, що вона з ОСОБА_3 , перебувала в шлюбі з 04.12.2010 року, який рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02.10.2017 року між ними було розірвано. Від шлюбу мають дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають з позивачкою за адресою : АДРЕСА_1 .
02.10.2018 року рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_3 на її користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в розмірі 33% з усіх видів доходу відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, з 13 червня 2017 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Відповідач має заборгованість по аліментам.
ОСОБА_3 свідомо нехтує своїми обов'язками щодо синів, не спілкується з ними в обсязі необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не виявляє до них інтерес, не піклується про їх фізичний стан, ухиляється від виконання свої батьківських обов'язків.
При хвоборах дітей позивачка займається їх лікуванням сама, дані обставини підтверджується довідками з КЗ «Центру первинної медико-санітарної допомоги №9». Також, син ОСОБА_5 є хворобливою дитиною та його лікування, яке терміново слід проводити, але батько не це не дає згоди, що чинить перешкоду в лікуванні дитини, що свідомо відображається на стані здоров'я дитини. Також батько не дає дозвіл для вивезення дітей на оздоровлення за кордон.
Відповідач не займається навчанням сина ОСОБА_5 протягом навчальних років з 20202 до 2022 року до навчального закладу не звертався, батьківські збори не відвудував, що підтверджується довідкою з Запорізької гімназії №73. Також відповідач не займається навчанням і ОСОБА_4 , відповідно до відповіді ЗОШ №69 Запорізької міської ради, класний керівник відомостей не отримала, оскільки ОСОБА_3 не проживає з родиною, батьківські збори він не відвідував, не контактував з вчителем з питань шкільного життя, фактично відсторонився від участі у вихованні і навчанні сина.
Позивачка просить суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно синів, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судовому засіданні представник позивача адвокат Першин В.А. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, письмових заперечень суду щодо позову не надав.
Представник третьої особи: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району м. Запоріжжя надав суду письмову заяву про розгляд справи без їх участі, рішення просили надати з урахування інтересів дітей, також надали Висновок в якому зазначили, що вважають за можливе позбавити батьківських прав громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно його малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд вважає можливим, за згодою позивача провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи відповідно до ст.280 ЦПК України, за відсутності відповідача.
Заслухавши позивача та її представника, розглянувши матеріали справи, оцінивши всі докази у сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Згідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 04.12.2010 року, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 04 грудня 2010 року. (а.с.6)
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16.11.2017 року шлюб між ними було розірвано. (а.с.9)
Від даного шлюбу сторони мають синів - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження, Серія НОМЕР_2 , видане 04.12.2010 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції , актовий запис №567 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження, Серія НОМЕР_3 , видане 23.04.2013 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції , актовий запис №169. (а.с.7,8)
02.10.2018 року рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_3 на її користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в розмірі 33% з усіх видів доходу відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, з 13 червня 2017 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, що підтверджується копією Виконавчого листа, який видано 16 січня 2018 року. (а.с.10).
ОСОБА_3 не приймає участі та не цікавиться життям синів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Так, згідно довідки від 08.10.2021 року №110/21, наданої Запорізькою гімназією №73 територіального відділу освіти Дніпровського району ЗМР Запорізької області, яка була видана ОСОБА_2 про те, що батько її сина ОСОБА_5 , учня 2-Б класу, протягом 2020-2021, 2021-2022 навчальних років до навчального закладу не звертався, з вчителем не спілкувався, після уроків дитину не забирав, батьківські збори не відвідував. (а.с.11)
Згідно з листа інформації №518 від 27.10.2021 року, наданої Запорізькою Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №69 територіального відділу освіти Дніпровського району ЗМР Запорізької області, яка була видана адвокату Світлані Фурсенко щодо участі батька, ОСОБА_3 у вихованні дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в 5-Б класу ЗОШ І-ІІІ №69, проживає за адресою АДРЕСА_1 . Відомостей про батька ОСОБА_4 - ОСОБА_3 красний керівник 5-Б класу ОСОБА_7 при переході хлопця з початкової школи до 5-Б класу не отримала, оскільки ОСОБА_3 з родиною не проживає. Класник керівник ОСОБА_7 особисто з ОСОБА_3 не знайома, оскільки він не відвідував батьківські збори, відкрити позакласні заходи із запрошенням батьків, не контактував із нею з питань шкільного життя. За період навчання ОСОБА_4 в 5 класі його батько ОСОБА_3 до школи не з'являвся, на контакт із адміністрацією, класним керівником і вчителями-предметниками не виходив. Фактично батько учня ОСОБА_4 відсторонився від участі у вихованні і навчанні сина. (а.с.12)
Відповідно до листа про надання інформації №21-0017/21-0018 від 13.10.2021 року від Комунального некомерційного підприємства «Центру первинної медико-санітарної допомоги №9» Департаменту охорони здоров'я Міської ради, відповідно до якого в педіатричній амбулаторії №10 за адресою : АДРЕСА_1 стостерігаються ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Декларації про вільний вибір лікаря на медичне обслуговування укладено з лікарем педіатром дільничним Альохіною І.А . Діти на диспансерному обліку не знаходяться, щеплені за віком. До Центру на прийом лікаря- педіатра дільничного для проведення щеплень, здачі лабораторних аналізів та проведення профілактичних оглядів з хлопчиками звертається мати ОСОБА_2 . Батько дітей, ОСОБА_3 до лікаря - педіатра дільничного не звертався, станом здоров'я хлопчиків не цікавився. (а.с.13)
Згідно Розпорядженню голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району №335 р від 07.07.2017 року про надання згоди ОСОБА_2 на проведення амбулаторної психіатричної допомоги її малолітньому сину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за відсутності згоди батька дитини, відповідно до якого Рішення комісії з питань захисту прав дитини при районній адміністрації, з метою забезпечення прав та інтересів малолітньої дитини при районній адміністрації, з метою забезпечення прав та інтересів малолітньої дитини була надана згода ОСОБА_2 на проведення амбулаторної психіатричної допомоги особі віком до 14 років ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 за відсутності згоди батька ОСОБА_3 .
В судовому засіданні також було допитано свідка ОСОБА_9 , яка пояснила, що вона мати відповідача ОСОБА_3 , її син мешкає в Тайланді з 2014 року, з дітьми не спілкується та не допомагає позивачці. В Тайланді він має іншу сім'ю та дітей, діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 батька не пам'ятають. Також пояснила, що молодшого онука ОСОБА_5 треба лікувати, але отримати дозвіл на лікування від батька змоги не мають.
Також, судом було допитано свідка ОСОБА_14 , який пояснив, що він брат позивачки ОСОБА_2 , її колишній чоловік ОСОБА_3 постійно має фінансові проблеми, з дітьми не спілкується та не допомагає позивачці. Де наразі перебуває відповідач він не знає, останній раз спілкувались дуже давно.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно зі ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї з моменту народження.
Частинами 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.
Статтею 3 СК України передбачено, що дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
За приписами ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
В абзаці 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Цей захід впливу є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, тому він підлягає застосуванню тільки тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. При цьому, при вирішенні судом питання про позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення батька до дітей, бажання спілкуватись і брати участь в їх вихованні.
Відповідно до Висновку про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , №17.02./01-27/769 від 21.10.2022 року, орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району прийшов до висновку, беручи до уваги, що гр. ОСОБА_3 не в повному обсязі виконує свої батьківські обов'язки по відношенню до дітей, права і інтереси яких повинні бути захищені у встановленому законом порядку, та з метою захисту прав та інтересів дітей, орган опіки та піклування дійшов висновку вважати за можливе позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно його малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Частиною 8 ст.7 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно ст. 12 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, Держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з якою слід рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.
За таких обставин суд вважає встановленим, що ОСОБА_3 свідомо ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню його малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що згідно з п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення його батьківських прав.
Таким чином, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним у справі доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст. ст.10, 12, 13, 18, 76, 81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-281, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , батьківських прав відносно синів, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.)
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Баруліна Т. Є.